Політичні імперативи позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі - Автореферат

Національна Академія наук УкраїниОфіційні опоненти: доктор політичних наук, професор МАКАРЕНКО Євгенія Анатоліївна, Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, провідний науковий співробітник кандидат політичних наук, доцент ШЕВЧЕНКО Олена Володимирівна, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент кафедри міжнародної інформації Захист дисертації відбудеться «18» травня 2010 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.176.02 в Інституті світової економіки і міжнародних відносин НАН України за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 01030, м. Дисертацію присвячено розгляду концептуальних і прикладних проблем глобального інформаційного ресурсу та становленню міжнародного інформаційного простору, дослідженню цілісних інформаційних систем, які класифікуються як інформаційні поля чи інформаційні простори, особливостям і новаціям зовнішньополітичного іміджування України як сучасного політичного актора, експертному оцінюванню іміджування України у глобальному інформаційному середовищі, що є важливим для вітчизняної політології і політичної діяльності держави в глобальному інформаційному середовищі. У роботі систематизовано базові визначення інформації, виявлено генезу впливу інформації на міжнародні політичні відносини, проаналізовано становлення, розвиток і впровадження інформаційних технологій у цілому в суспільному житті й конкретно в міжнародній політиці.Дослідження політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі визначається суперечливою низкою чинників внутрішнього і зовнішнього характеру, які суттєво, іноді вирішальним чином, впливають на сприйняття незалежної української держави як сучасного актора міжнародної системи і формують відповідне інформаційне середовище для позиціонування держави в світі. У сучасних теоріях міжнародних відносин та глобального розвитку концепт інформаційного простору вважається одним зі складових чинників трансформації політичного середовища задля досягнення стратегічних переваг у відносинах з іншими державами та суспільствами, тому іміджування України розглядається в контексті системно-функціонального підходу до формування міжнародного інформаційного простору та імідж-функції міжнародної інформаційної системи. Важливість і значущість дослідження проблеми політичних імператив позиціонування України в міжнародному інформаційному просторі зумовлює науково-практичний інтерес до неї з боку багатьох вітчизняних і зарубіжних політологів, дослідження яких присвячено аналізу постіндустріального розвитку та теоріям інформаційного суспільства в умовах глобалізації міжнародної політичної системи. Дослідження ролі інформації в політиці та міжнародних відносинах належать Б.Бімберу, Д.Дубову, В.Карпенку, Ю.Кашлєву, І.Кисарець, Т.Крамаренку, А.Крутських, М.Кунцику, О.Литвиненку, А.Манойлу, В.Набруску, Дж.Наю, І.Панаріну, Н.Піпченко, С.Расторгуєву, В.Сеідову, В.Соколенку, М.Теграняну, А.Чонгу та ін. Тому комплексне дослідження базових засад зазначеної наукової проблеми, в якому проаналізовано концептуальні та прикладні проблеми глобального інформаційного ресурсу та становлення міжнародного інформаційного простору, досліджено цілісні інформаційні системи, які класифікуються як інформаційні поля чи інформаційні простори, зясовано специфіку зовнішньополітичного іміджування України як сучасного політичного актора, охарактеризовано оцінювання зарубіжних експертів щодо іміджування України у глобальному інформаційному середовищі, що є важливим для вітчизняної політології і політичної діяльності держави в глобальному інформаційному середовищі.У першому розділі дисертації «Теоретико-методологічні засади дослідження генези міжнародного інформаційного простору» обґрунтовано концептуальні засади наукової проблеми політичного позиціонування в міжнародному інформаційному просторі; подано критичний аналіз сучасної політичної думки щодо впливу високих технологій на міжнародні політичні відносини; зясовано специфіку політичних процесів, явищ і понять, що характеризують сферу дослідження. З огляду на різні підходи науковців до спеціальної термінології, у дисертаційній роботі систематизовано базові визначення інформації та подано авторський підхід до розуміння інформації у контексті сучасних теорій глобалізації, за яким «інформація» тлумачиться як певна реальність, що формує матеріальний світ і вчинки людей за допомогою алгоритму: надходження повідомлень - формування розуміння, задуму - вироблення установки на діяльність.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ