Структура та призначення поліреактивних антитіл. Характеристика препаратів, здатних модулювати функції лімфоцитів, моноцитів та ендотеліальних клітин. Розробка засобів регуляції запалення та лікування аутоімунних хвороб. Запобігання розвитку метастазів.
При низкой оригинальности работы "Поліреактивні антитіла як регулятори адгезивних взаємодій клітин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукО.В.Палладіна НАН України. БОБРОВНИК Сергій Опанасович, провідний науковий співробітник Інституту біохімії ім. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник ЛІТОШЕНКО Олександр Якович, керівник лабораторії молекулярної генетики Інституту геронтології АМН України; доктор медичних наук, професор ЧУМАК Анатолій Андрійович, керівник лабораторії молекулярної біології Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Захист відбудеться “23” вересня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.240.01 в Інституті біохімії ім.Ще на початку минулого століття у сироватці крові здорових, неімунізованих тварин і людини було виявлено антитіла, здатні з низькою афінністю розпізнавати власні антигени організму. Пізніше було показано, що одна молекула таких антитіл розпізнає більше одного антигена, тому їх називають поліреактивними чи поліспецифічними. Однак, незважаючи на велику кількість робіт, що публікуються з приводу структури та функцій поліреактивних антитіл, роль таких антитіл і їх клітин-продуцентів у роботі імунної системи та організму в цілому залишається невідомою. Відомо, що такі препарати здатні модулювати функції В і Т лімфоцитів, моноцитів та ендотеліальних клітин, в тому числі впливаючи на експресію молекул адгезії на поверхні цих клітин. Низька афінність і здатність утворювати комплекси з власними антигенами організму, розчиненими у сироватці, значно ускладнюють виділення сироваткових поліреактивних антитіл, тож роботи з вивчення їх імунохімічних характеристик та механізмів їхньої взаємодії з клітинами були нами проведені in vitro, в основному з моноклональними поліреактивними антитілами.1.Антитіла клону 2С3 є поліреактивними, тобто здатними, хоч і з низькою афінністю, реагувати з антигенами різної природи, в тому числі з антигенами живих клітин. Їх здатність звязуватися з антигенами значною мірою залежить від вмісту заряджених амінокислотних залишків у їхньому активному центрі.
Вывод
1.Антитіла клону 2С3 є поліреактивними, тобто здатними, хоч і з низькою афінністю, реагувати з антигенами різної природи, в тому числі з антигенами живих клітин. Їх здатність звязуватися з антигенами значною мірою залежить від вмісту заряджених амінокислотних залишків у їхньому активному центрі. Можливо, їх поліреактивність зумовлюється гнучкістю поліпептидного ланцюга і здатністю “підлаштовувати” свій активний центр під структуру антигену.
2.Поліреактивні антитіла клону 2С3 здатні модулювати адгезію нормальних фібробластів людини та злоякісних клітин. Цей вплив здійснюється, головним чином, на етапі формування адгезивних комплексів і призводить до зниження сили адгезивної взаємодії клітини із субстратом.
3.Часткове пригнічення антитілами клону 2С3 адгезивної взаємодії клітин із субстратом призводить до вираженого зростання міграційної активності клітин.
4.Через порівняння з дією специфічних антиінтегринових антитіл, тромбоцитарного фактору росту та активатору плазміногену урокіназного типу показано, що ефекти поліреактивних антитіл клону 2С3 на адгезію та міграцію клітин реалізуються, найімовірніше, через створення стеричних перешкод агрегації та кластеризації інтегринів на етапі формування адгезивних комплексів.
Список литературы
За результатами роботи опубліковано 5 статей у фахових наукових виданнях та 2 тези доповідей у збірках міжнародних конференцій.
Структура дисертації
Дисертаційна робота складається з вступу, огляду літератури (1 розділ, 3 підрозділи), експериментальної частини (2 розділи, 11 підрозділів), висновків та списку літературних джерел (209 найменувань). Робота викладена на 135 сторінках друкованого тексту та містить 35 малюнків і 2 таблиці.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ1.Бобровник С.А., Веремеенко Е.Ю., Петрова Ю.И., Комисаренко С.В. Оценка фагоцитарной активности перитонеальних клеток с помощью проточной цитофлюориметрии // Доповіді НАН України. - 1995. - № 11. - С. 139-142.
2.Бобровник С.А., Петрова Ю.И., Ефетов К.А. Трансформация сывороточных иммуноглобулинов в полиреактивные антитела // Укр биохим журн. - 1997. - Т. 69, №3. - С. 36-42.
3.Петрова Ю.И. Влияние полиреактивных антител на адгезию и миграцию клеток in vitro. // Медицинская иммунология. - 1999. - Т.1, № 3-4. - С. 22.
5.Петрова Ю.І., Скок М.В., Комісаренко С.В. Регуляція міграції фібробластів поліреактивними антитілами // Доповіді НАН України. - 2002. - №9. - С. 152-155.
6.Bobrovnik S.A., Petrova Yu.I., Veremeenko E.Yu. Opsonizing properties of polyreactive immunoglobulins // The 9th International Congress of Immunology, - San Francisco, California, USA, 23-29 July, 1995, P. 283, N. 3137.
7.Petrova J.I., Skok M.V. The influence of polyreactive immunoglobulins on cell adhesion and migration in vitro // Fourth John Humphrey Advanced Summer Programme in Immunology, - Puschino, Russia, 14-18 September, 1998, P. 61.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
