Поліморфізм вихідного матеріалу льону-довгунця за господарсько-корисними ознаками та перспективи його використання в селекції - Автореферат

Української академії аграрних наукАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Робота виконана в Інституті землеробства УААН у відділі льону протягом 1999-2003 рр. Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Карпець Іван Панкратович, Інститут землеробства УААН, завідувач відділу льону Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Солодюк Наталія Володимирівна, Інститут землеробства УААН, головний науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ганганов Володимир Миколайович, Миколаївська державна аграрна академія, проректор з перспектив розвитку та зовнішньоекономічної діяльності, завідувач кафедри виноградарства та овочівництва Захист відбудеться “26 “червня 2004 року о 1000 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН.До реєстру сортів рослин України на 2004 рік занесено 17 високопродуктивних сортів льону-довгунця, здатних забезпечити високі врожаї соломи, волокна і насіння. Перед селекційною наукою стоїть завдання створити сорти льону-довгунця, які б забезпечили високі врожаї волокна і насіння, поліпшену якість продукції, стійкі до хвороб, вилягання і стресових умов довкілля. Робота є складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства УААН і виконана у відповідності з НТП УААН “Луб"яні культури”, завдання “Розробити і впровадити ресурсо-і енергозберігаючу технологію вирощування і збирання льону-довгунця, післязбиральної доробки льонопродукції на основі створення нових високопродуктивних сортів з поліпшеними показниками якості волокна, машин та обладнання” (№ держреєстрації 0196U018415). Для досягнення вказаної мети ставились такі задачі: ? здійснити порівняльне вивчення у сортів і колекційних зразків льону-довгунця ознак “загальна висота рослин”, “технічна довжина стебел”, “вміст волокна в стеблах”, “врожайність і якість волокна”, “насіннєва продуктивність”, “стійкість до вилягання і хвороб”, “тривалість періоду вегетації”, виділити генетичні джерела за цими ознаками, з метою використання їх в подальшій селекційній роботі; ? удосконалити методику визначення вмісту волокна в стеблах на ранніх етапах селекції за рахунок заміни складного у виконанні, трудомісткого ямкового розсадника 2,5 х 2,5 см на квадратно-гніздове розміщення рослин за схемою 5 х 5 см по 4 насінини в гнізді, без зменшення надійності і достовірності експериментальних даних за ознакою “вміст волокна в стеблах”;В розділі проаналізовано результати попередніх досліджень з питань вивчення генетичних джерел кількості і якості волокна, насіннєвої продуктивності, стійкості льону-довгунця до основних хвороб і вилягання та тривалості вегетаційного періоду.Дослідження за темою дисертації проводилися протягом 1999-2002 рр. в дослідному господарстві “Чабани” Інституту землеробства УААН в 8-пільній селекційній сівозміні, ґрунтовий покрив якої представлений в основному дерново-підзолистими ґрунтами легкого механічного складу. Погодні умови в роки проведення досліджень були досить різноманітними, але сприятливими для росту і розвитку рослин льону-довгунцю та отримання достовірних результатів. Відібрані сорти за врожайністю соломи, волокна і насіння вивчали в порівнянні із стандартом сортом Могильовський 2, за якістю волокна із національним стандартом сортом Зоря 87.В результаті проведених в різні роки досліджень виявлені особливості прояву у сортів різного еколого-географічного походження ознак: загальної висоти рослин, технічної довжини стебел, вмісту волокна в стеблах, кількості насіннєвих коробочок на рослині, кількості насінин в коробочці, маси 1000 насінин, прядивної здатності волокна та тривалості періоду вегетації. З метою прискорення терміну виведення нових сортів, значного зменшення витрат робочого часу і грошових вкладень, за рахунок чого підвищити ефективність селекційної роботи, удосконалено методику визначення вмісту волокна в стеблах і його якості; удосконалено оцінку селекційного матеріалу за ознакою “стійкість до вилягання” та техніку проведення гібридизації, що забезпечило можливість виділити генетичні джерела цих ознак, а також їх комплексне використання. Серед вивчаємих сортів виділено 8, які достовірно перевищили стандарт сорт Могильовський 2 за цією ознакою на 6,2-12,8 см (НІР05 = 2,05 см). Ці ж сорти перевищили стандарт і за ознакою “технічна довжина стебел”. У стандарту технічна довжина стебел була в межах 69,7-72,8 см, а у виділених високорослих сортів вона була на рівні 79,6-84,2, або перевищили вони стандарт на 6,8-11,4 см.Оцінка селекційного матеріалу за цими ознаками громіздка, складна у виконанні і базується на побічних показниках якості волокна. В звязку з цим багатьма вченими були запропоновані інші методи визначення якості волокна на ранніх етапах селекції, які були б простіші у виконанні, дозволяли оцінювати більшу кількість селекційних зразків, і сприяли одержанню більш достовірної інформації про прядивну здатність волокна на початкових етапах селекції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ