Поліморфізм гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench) за рівнем продуктивності та адаптивності в умовах Лісостепу України - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук ПОЛІМОРФІЗМ ГЕНОФОНДУ ГРЕЧКИ ЗВИЧАЙНОЇ (FAGOPYRUM ESCULENTUM MOENCH) ЗА РІВНЕМ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА АДАПТИВНОСТІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИРобота виконана в Інституті землеробства УААН у відділі селекції крупяних культур протягом 1994-2000 рр. Тараненко Любов Калинівна, Інститут землеробства УААН, завідувач відділу селекції крупяних культур Алексєєва Олена Семенівна, Подільська державна аграрно-технічна академія кандидат сільськогосподарських наук, доцент Захист відбудеться “20” листопада 2002 року о 12 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН, смт. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААНГречка - цінна крупяна культура, і її цінність обумовлюється високими харчовими і лікувально-дієтичними властивостями.Сучасний рівень виробництва зерна гречки не задовольняє потреб ринкового господарства держави. Недостатня ефективність селекційної роботи з гречкою у вказаному напрямку в значній мірі обмежується вузьким поліморфізмом вихідного матеріалу за цими ознаками. Створення високопродуктивного вихідного матеріалу із достатньо високим рівнем адаптивності вимагає наукової інформації про те, як проявляється ця ознака і як вона лімітує продуктивність при реальній дії стресових факторів, як цей звязок змінюється в залежності від її інтенсивності і в якій мірі критерії цієї ознаки і продуктивності контролюються генотипом. Робота є складовою частиною досліджень лабораторії зернобобових, крупяних культур та кукурудзи Устимівської дослідної станції рослинництва по НТП "Фундаментальні дослідження", напрямок 4: "Мобілізувати, зберегти та вивчити світовий генофонд культурних рослин і їх співродичів з метою ефективного використання в селекційних програмах" (1994-1995 рр.), номер державної реєстрації UA01003578P та НТП “Генетичні ресурси рослин. Мета досліджень полягає у вивченні генофонду гречки у вигляді різних еколого-географічних груп за ознаками продуктивності і адаптивності та у виявленні генетичних джерел гречки за цими ознаками з високим рівнем адаптації до умов Лісостепу України, як цінного вихідного матеріалу для селекції сортів нового покоління.Проаналізовано результати попередніх досліджень зарубіжних і вітчизняних авторів в галузі ботанічної систематики та класифікації гречки, особливостей абіотичної адаптивності та продуктивності генофонду, як основних показників стабілізації урожайності її сортів, а також генетичного контролю деяких ознак продуктивності з метою використання в подальшій практичній селекції.Дослідження за темою дисертації проводилися на протязі 1994-2000 років на Устимівській дослідній станції рослинництва інституту імені В. Я. Польові дослідження розміщувалися в селекційно-насінницьких сівозмінах із застосуванням загальноприйнятої технології вирощування гречки. Погодні умови за роки досліджень характеризувалися значною різноманітністю від типових до екстремальних. Вихідний матеріал для досліджень представлений 57 сортозразками гречки звичайної (Fagopyrum esculentum Moench) різного еколого-географічного походження із колекції Устимівської дослідної станції рослинництва.Високою урожайністю відрізнялися найбільш пристосовані до місцевих умов сортозразки скоростиглої північної та середньостиглої південної груп (233,6 та 213,3 г/м2), дещо нижчою - середньостиглої гірської (151,9 г/м2) та пізньостиглої приморської (134,7г/м2) груп при середньому варіюванні ознаки (V=38,5) (таблиця 1). Значною стабільною врожайністю характеризуються сортозразки UDS00411 із Орловської області, UDS00481 із Хмельницької області (середньостигла південна група); UDS00358 із Мінської області (скоростигла північна група), які на протязі всіх років досліджень, забезпечили врожайність, відповідно - 289,3, 270,4, 288,3 г/м2, вищий рівень врожайності від стандартів вони забезпечували, як в оптимальних умовах так і в умовах екстремально посушливих і кваліфіковані, як генетичні джерела за ознакою високої стабільної врожайності. Врожайність найтісніше обумовлена основними елементами структури продуктивності, рівень кореляційного звязку з показниками індивідуальної насіннєвої продуктивності - масою зерна та кількістю зерен з рослини становить r=0,57 та 0,53, з масою 1000 зерен r=0,45. В звязку з тим, що показник урожайності найбільш обумовлюється показниками індивідуальної насіннєвої продуктивності - маси і кількості зерен з рослини, які повязані між собою майже лінійним звязком (r=0,97) та маси 1000 зерен - ці показники визначені, як індикаторні характеристики врожайності експериментального генофонду гречки. За 1994-2000 роки високим показником маси зерна з рослини відрізнялися зразки скоростиглої північної групи (1,8 г) та середньостиглої південної групи (1,7 г), дещо нижчою генотипи - середньостиглої гірської групи (1,6 г), а найбільш низькою продуктивністю відрізнялися зразки пізньостиглої приморської групи (1,0 г) (див. табл.1).

Матеріали дисертації опубліковані в 11 наукових працях, 6 з них є фаховими.

Структура та обсяг дисертації

Дисертаційна робота складається із вступу, 3 розділів, висновків, пропозицій селекційній практиці, списку використаної літератури та додатків. Робота викладена на 173 сторінках машинописного тексту, вміщує 50 таблиць, 4 діаграми та 4 додатки. Список використаних літературних джерел включає 209 найменування, в тому числі 45 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ