Полімерна модифікація мінеральної поверхні за допомогою пероксидовмісних олігомерів - Автореферат

Національний університет "Львівська політехніка"Робота виконана на кафедрі органічної хімії Національного університету "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Токарєв Віктор Сергійович, Національний університет "Львівська політехніка", доцент кафедри органічної хімії Офіційні опоненти - доктор хімічних наук, професор Сиромятніков Володимир Георгійович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри хімії високомолекулярних сполук доктор хімічних наук, професор Братичак Михайло Миколайович, Національний університет "Львівська політехніка", завідувач кафедри хімічної технології переробки нафти та газу Захист відбудеться 3 жовтня 2005 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.01 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, м.Не дивлячись на багатий експериментальний та теоретичний матеріал, велику різноманітність відомих і добре охарактеризованих пероксидних сполук, виробництво та використання частині з яких освоєно у промислових масштабах, проведення дослідницьких робіт з синтезу, вивчення властивостей та пошуку шляхів практичного застосування нових пероксидів інтенсивно продовжуються в цілому світі. Це повязано з тим, що пероксиди перестали бути просто ініціаторами радикальних процесів, а перетворилися в потужний інструмент модифікації полімерів, цілеспрямованої зміни поверхневих властивостей матеріалів, створення та покращення якостей адгезивів, клеїв, композиційних матеріалів та багато іншого, для чого необхідні пероксидні продукти з певним комплексом властивостей. Термічну стійкість, здатність до гомолітичного чи гетеролітичного розкладу, ініціюючі та інші властивості (наприклад, поверхнево-активні, адгезійні, розчинність у різних середовищах) пероксидних сполук можна цілеспрямовано змінювати шляхом введення в їх молекули різноманітних за природою, полярності і електронним ефектам замісників: галогенів, гідроксильних, карбонільних, карбоксильних, ангідридних, нитро-, аміногруп, тощо. Окрім цього, наявність в молекулі органічних пероксидів поряд з-О:О-іншої функціональності відкриває нові можливості їх застосування у процесах синтезу та модифікації високомолекулярних сполук, для активації мінеральної поверхні, для створення багатокомпонентних полімерних систем, у тому числі, композиційних матеріалів. Дисертаційна робота є частиною фундаментальних досліджень, які проводяться на кафедрі органічної хімії Інституту хімії і хімічних технологій Національного університету "Львівська політехніка" в рамках державних бюджетних тем Міністерства Освіти і науки України зокрема: ДБ/8.Шар "Конструювання полімерних компатибілізующих шарів з реакційноздатними групами і їх вплив на фізико-хімічні властивості емульсій та дисперснонаповнених полімерів", № держреєстрації 0198U002415; ДБ/8.В першому розділі проведено аналіз сучасної наукової літератури з проблем, присвячених синтезу пероксидовмісних полімерів - важливого класу функціональних (одержаних введенням функціональних груп на стадії синтезу полімеру) і функціоналізованих (отриманих введенням функціональних груп шляхом хімічної модифікації готових полімерів) високомолекулярних сполук, а також їх застосуванню для модифікації високомолекулярних сполук та створення композиційних матеріалів. На першій - іммобілізували пероксидний коолігомер на поверхні пігменту за рахунок фізичної та/або хімічної адсорбції його макромолекул, а на другій - здійснювали прищеплення макроланцюгів полімеру з використанням пероксидних груп іммобілізованого коолігомеру. Разом з тим, більш високе значення параметрів граничної величини адсорбції полімеру при формуванні моношару (А?) і константи адсорбційного рівновагі (Кр) у випадку АПО порівняно з іншими олігомерами (табл. Для застосування синтезованих аміновмісних пероксидів як ініціаторів вільнорадикальної полімеризації необхідно було дослідити кінетику їх розкладу, який проводили у різних за природою органічних розчинниках при варіюванні вихідної концентрації амінопероксиду С0 , температури і часу проведення процесу (рис. При відсутності або незначному вкладі індукованого розкладу процес термолізу пероксидів добре описується кінетичним рівнянням першого порядку (рівняння 3, рис.Застосовуючи реакції полімераналогічних перетворень, вперше отримано новий тип аміновмісних пероксидних олігомерів АПО на основі коолігомерів малеїнового ангідриду та низькомолекулярних аміновмісних гідроксипероксидів і показано переваги їх застосування як міжфазних ініціаторів процесів полімеризаційної модифікації мінеральної поверхні. Виявлено першорядну роль мольного співвідношення модифікуючого пероксиду і ланок малеїнового ангідриду у вихідному коолігомері на розчинність синтезованих олігопероксидів. Кінетика адсорбції аміновмісного олігопероксиду на мінеральних субстратах добре описується експоненціальне спадною функцією другого порядку,

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ