Дослідження проблеми хірургічного лікування хворих з рецидивом ішемії нижніх кінцівок. Вивчення причин тромбозу аортостегнового протезу. Розробка хірургічної тактики лікування ускладнень ішемії. Покращення регіонарного кровотоку при повторних операціях.
При низкой оригинальности работы "Покращення регіонарного кровотоку при повторних операціях з приводу рецидиву ішемії після аортостегнових реконструкцій", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Харківський державний медичний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник доктор медичних наук, професор Криворучко Ігор Андрійович,Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України заступник директора з наукової роботи, Харківський державний медичний університет МОЗ України професор кафедри госпітальної хірургії Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Русин Василь Іванович,Ужгородський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедрою хірургії доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович, Харківська медична академія післядипломноі освіти МОЗ України завідувач кафедрою хірургії та проктології Захист відбудеться “10“ квітня 2003 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України за адресою: м.До теперішнього часу залишаються невирішеними питання, що стосуються причин виникнення тромбозів аортостегнових протезів, хірургічної тактики лікування хворих з цими ускладненнями, техніки виконання ПРО. Недостатньо вивчено патогенез тромбозів аортостегнових протезів, патологічні процеси, що відбуваються в судинних анастомозах і протезах в різні терміни виникнення тромботичних ускладнень. Ефективність ПРО в значній мірі залежить від можливості виконання реконструкції глибокої артерії стегна (ГАС), яка у 66% хворих залишається прохідною при тромбозі аортостегнового протезу (С.А.Дадвани и соавт., 2000). Для розвязання цієї проблеми запропоновано різні способи профундопластики, які застосовуються в комбінації з аортостегновими реконструкціями. Здобувач зробив внесок у виконання НДР: розроблено новий хірургічний доступ до глибокої артерії стегна для виконання повторної реконструктивної операції у хворих зі стенозами і тромбозами аортостегнових протезів, новий спосіб адаптуючої розширеної профундопластики, розроблено практичні рекомендації для покращення результатів хірургічного лікування хворих з ускладненнями аортостегнових реконструкцій.Друга група складалася з 57 (50,9%) хворих, яким при виконанні ПРО була здійснена розроблена оригінальна методика адаптуючої розширеної аутовенозної профундопластики, а також застосовано розроблений новий доступ до глибокої артерії стегна. Відповідно до прийнятих у клініці класифікацій гострої та хронічної ішемії нижніх кінцівок (Н.Л.Володось и соавт., 1973,1980) у 23(44,2%) хворих була встановлена ІІ ступінь і у 29(55,8%) хворих - ІІІ ступінь гострої ішемії, а серед хворих з хронічними порушеннями кровообігу в нижній кінцівці у 7(11,6%) - ІІ ступінь, у 34(56,7%) - ІІІ ступінь і у 19(31,7%) - IV ступінь хронічної ішемії. Вивчення термінів виникнення тромбозів аортостегнових протезів показало, що тривалість функціонування протезів у хворих обох групп, де були допущені технічні помилки, не перевищувала 1,19±0,05 - 1,21±0,07 років. При вивченні тривалості функціонування аортостегнових протезів, в залежності від дії двох чинників - ступеня хронічної ішемії та типу дистального анастомозу, було встановлено, що у хворих з ІІ ступенем хронічної ішемії, яким виконанані аортостегнові реконструкції з застосуванням анастомозів “кінець в кінець”, відзначалося статистично вірогідне збільшення цього показника на 60,4% (4,5±0,5 років, р<0,05) в порівнянні з хворими з тим же ступенем ішемії, але з аортостегновими протезами, які були анастомозовані з артеріями “кінець в бік” (2,4±0,4 роки, р<0,05). Визначення кількісного вмісту ліпідів сироватки крові у хворих з оклюзуючими і стенозуючими ураженнями аортостегнового сегменту показало, що одна третина цих хворих перший раз була оперована при наявності вираженої дисліпідемії, яка зумовила швидко прогресуючий перебіг атеросклеротичного процесу і привела до значного скорочення терміну функціонування аортостегнового протезу.В першу чергу повторне втручання показано хворим з тромбозом аортостегнового протезу із збереженням прохідності глибокої артерії стегна, яка сполучається з підколінною і гомілковими артеріями. Використання розробленого способу адаптуючої розширеної профундопластики як важливого елементу повторної реконструктивної операції на аортостегновому сегменті дозволяє збільшити на 58,7% площу перетину глибокої артерії стегна (0,73±0.01 см2) в порівнянні зі стандартною розширеною профундопластикою. В результаті застосування при повторних реконструктивних операціях адаптуючої розширеної профундопластики вдалося збільшити показник кумулятивної прохідності аортостегнового протезу до кінця 5-го року спостереження до 79,6%, що на 17% перевищує величину цього показника при використанні стандартної розширеної профундопластики (62,6%), а також зменшити кількість ампутацій кінцівок на 15,2 %.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы