Поховання с конем другої половини VIII-IX ст. верхньої течії р. Сіверський Донець (за матеріалами салтівських ґрунтових могильників) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Історичні науки - 07.00.04-археологіяЗахист відбудеться 17 квітня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.234.01 із захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: 254655, Україна, м. Дисертація присвячена аналізові поховань людини з конем за обрядом кремації та інгумації другої половини VIII - IX ст., що були досліджені в басейні р. Уточнено час існування поховань з конем на окремих памятках. Поховання з конем віднесено до трьох хронологічних груп, що датуються: серединою - кінцем VIII ст., кінцем VIII - початком IX ст., початком IX - третьою чвертю IX ст. Виділено групи поховань, що належать представникам військової еліти - сотникам (група А) та десятникам (група Б), рядовим воїнам-вершникам (група В), заможним общинникам (група Г).Вивчення салтівської культури - державної культури Хозарського каганату - триває вже близько ста років. Про складність етнічної ситуації на цій території свідчить факт наявності тут могильників, що містять комплекси з різним типом поховальних споруд. Тут відкрито досить велику кількість грунтових могил з конем. Суттєве значення має час появи етносу, носія кремаційного обряду, у верхньому Подонеччі та характер його взаємодій з аланським та болгарським населенням. Головною метою роботи є уточнення етнічної ситуації в окресленному регіоні у VIII - першій половині X ст. на основі детального аналізу нового, добре документованого, масового матеріалу, що потребує розвязання ряду інших завдань, зокрема: визначення, яким саме етнічним групам належать інгумаційні та кремаційні поховання з конем, з чим повязана велика кількість типів та видів поховань з конем на поряд розташованих памятках, визначення хронологічних меж поховань з конем, співвіднесення поховань з різних памяток та за різним обрядом між собою, визначення місця, яке посідали представники етносів, що залишили різнообрядові поховання з конем, у соціальній та військовій структурі салтівського суспільства.У ньому обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, обєкт і предмет дослідження, хронологічні межі, подано загальну характеристику джерельної бази і методологічних основ, розкрито наукову новизну та практичну значущість розробки проблеми, окреслено ступінь апробації та структуру роботи.Перші поховання людини з конем та окремі кінські поховання на грунтових могильниках, що повязувались з болгарським компонентом салтівської культури, були відкриті у 1959-1961 рр. під час дослідження Нетайлівського могильника експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Д.Т. Березовця. Кухаренко звернув увагу на подібність речей з комплексів могильника Нова Покровка до речей з могильника з похованнями за обрядом кремації, що був відкритий наприкінці XIX ст. у с. Усього на могильнику було розкопано 310 поховань, з них 121 поховання було здійснено за обрядом тілопалення, 189 - за обрядом інгумації. На могильнику було відкрито 34 поховання коней, які у 16 випадках були поховані разом з людиною в спільній могильній ямі. На могильнику було досліджено 3 поховання, з яких 2 - належали воїнам-вершникам, та 1 речовий комплекс до складу якого входили предмети озброєння, кінське спорядження.Небіжчики лежать у випростаному положенні на спині, головою на захід (Червона Гірка) або схід (Нетайлівка) із сезонними відхиленнями. За наявністю у могилах кінського спорядження, поховання коня, складу кінських залишків поховання з конем розподіляються на типи, за місцем розміщення кінських решток в могилах виділяються види поховань з конем. Класифікація поховань має такий вигляд: тип I-1 - цілий кістяк коня знаходиться в заповненні могильної ями безпосередньо над похованням людини (похов.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ