Походження знаків Рюриковичів - Магистерская работа

ВСТУП Актуальність теми дослідження. Серед атрибутів і символів влади Давньої Русі найважливіше місце посідають так звані «знаки Рюриковичів». Знак з найдавніших руських монет X-XI ст.ст., який завдяки М. М. Карамзіну увійшов до історії під назвою «тризуба», здавна привертав увагу дослідників. Важко переоцінити його значущість і в контексті еволюції сучасних символів української державності. Затвердження «тризуба» на державному рівні у сучасну добу як головного елементу Малого герба України символізує зв’язок як з державотворчими традиціями Київської Русі, так і з боротьбою за українську державність на початку та впродовж ХХ ст. Проблема походження знаків Рюриковичів залишається не тільки актуальною, але й пріоритетною для подальшого наукового осмислення владної символіки України. До теперішнього часу історичною наукою накопичена певна дослідницька література, у якій опубліковані як окремі археологічні знахідки, так і систематизовані групи речових джерел з княжими емблемами, представлені різні підходи, оцінки, гіпотетичні припущення з даної проблеми. Згідно з історичним критерієм нижня межа дослідження визначається кінцем ІХ ст. і обумовлена становленням на Русі династії князів Рюриковичів, а також датуванням графіті двозубів на куфічних дирхемах, що ототожнюються науковцями з монетними знаками давньоруських князів. Верхня межа дослідження визначається серединою ХІІІ ст. і обумовлена зникненням з обігу знаків Рюриковичів. За історіографічним критерієм дослідження знаків Рюриковичів визначається періодом з початку XІХ ст. до початку ХХІ ст. Початком формування історіографії є перший опис у 1816 р. М. М. Карамзіним у другому томі «Истории Государства Российского» [28, с. 39] монетного знака на срібнику князя Ярослава Володимировича з написом «ЯРОСЛАВЛЕ СЪРЕБРО». Верхня межа дослідження охоплює як публікації з розвідки знаків Рюриковичів, так і узагальнюючі роботи з історіографії проблеми першого десятиліття ХХ ст. і завершується роботою С. В. Бєлєцького «Древнейшая геральдика Руси» (2012 р.). Територіальні рамки роботи мають два виміри. З другого боку, географічно рамки дослідження охоплювали території Давньої Русі, що складені до середини ХІ ст. (до 1054 р.), і суміжних територій Північного Причорномор’я, Хазарії, Дунайської Болгарії та Волзької Булгарії. Метою магістерської роботи є узагальнення історіографічного досвіду у дослідженні походження знаків Рюриковичів і, зокрема, знака київського князя Володимира Святославича. Аналіз стану наукової розробки теми та встановлена мета потребують вирішення наступних наукових завдань: - здійснити історіографічний аналіз проблем походження знаків Рюриковичів; - охарактеризувати джерельну базу та визначити методологічні основи дослідження; - розглянути історіографічні оцінки формування та використання комплексу джерел з проблеми дослідження знаків Рюриковичів; - проаналізувати відображення у науковій літературі інтерпретацій прообразів княжих знаків; - визначити основні шляхи подальших досліджень. Наукова новизна дослідження визначається тим, що у роботі здійснюється спроба комплексного аналітичного підходу до проблеми дослідження походження родового знаку Рюриковичів. Результати дослідження апробовані у тезах докладів автора на Всеукраїнській науково-практичної конференції «Українська державність: історія і сучасність» 21 листопаду 2012 р. та Всеукраїнській науково-практичної конференції «Україна і світ: проблеми історії» 29 листопаду 2013 р., а також у статті «Родовий знак Рюриковичів. Щодо питання про зображальний прототип», що опублікована у Віснику Маріупольського державного університету №7-8 за грудень 2013 р. Структура магістерської роботи обумовлена характером, змістом, метою, завданнями дослідження і ґрунтується на проблемно-хронологічному принципі. У другому розділі «Формування та використання комплексу джерел з проблеми: історіографічні оцінки» вивчений комплекс літератури, що відбиває історію дослідження речових та зображальних джерел зі знаками Рюриковичів, досліджена сукупність поглядів істориків та фахівців спеціальних історичних дисциплін на питання атрибуції княжих емблем, розглянуті основні проблеми, що були підставою для різних підходів визначення родового знаку Рюриковичів. Цінним історіографічним джерелом з проблеми походження знаків Рюриковичів залишається фундаментальна нумізматична праця І.І. Толстого «Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. Толстого», що була видана у 1882 р. в Санкт-Петербурзі накладом лише 100 примірників і з тих пір більше не перевидавалася. І. І. Толстой безперечно довів руське походження усіх розглянутих монет, обґрунтував їх загальну систематизацію і датував межею Х - ХІ ст.ст. На обкладинці своєї книги над портретом київського князя художником-оформлювачем були зображені монетні двозуб і тризуб, зміст яких І.І. Толстому так і залишився незрозумілим [92, с. Воєйков (1816), С.І. Шодуар (1836), І.П. Сахаров (1842), Я.Я. Рейхель (1843), Я. Я. Волошинський (1853), Т. Ф. Шуберт (1858), Ф. А. Жиль (1858), Б. В.