Походження та розвиток Київської Русі та Галицько-Волинського князівства - Контрольная работа

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ ”УКРАЇНА” Виконала: студентка 1 курсу, 42 групи, спец.Але почалася вона багато раніш-вже на початку VIII ст.. були в Київі сильне військо і князь. Київ був найстаршим, найбільш торгівельним й багатим містом на всій території Руської держави. Цих багатих людей треба було захистити, треба було оборонити їх від нападів сусідів. Старший був київський князь. Але вже десь у VIII столітті, київські князі перестали бути тільки сторожами київської торговлі; маючи велике військо - дружину, що треба було його чимсь прогодувати, вони почали нападати на сусідні племена та ходити в далекі походи, на землі Візантійської держави, а потім і на схід, на Хозарську державу.За кілька років Володимир мав уже величезну українсько-руську державу, що сягала від гір Карпатських до Кавказу, а на півночі до Волги, до великих озер, що недалеко теперішнього Петербурга. На місце бояр і намісників по великих містах на тих землях Володимир посадив своїх синів: він мав багато дітей, бо мав багато жінок. Тепер уже Київська держава була міцно звязана, бо була в руках одної князівської родини, хоч і тут бувало не без того, що той або інший син перестане слухатися й повстане проти батька. Правда, ще й перед Володимиром були на Русі християни; так князь Аскольд був християнин, за князя Ігоря була вже навіть у Київі церква св. Він добре розумів, що для державного життя християнство матиме величезну вагу, бо цю віру заводить сам князь, уряд; духовенство буде держати руку князя, навчатиме людей коритися князеві та шанувати його.Але не зважаючи на такий різнобарвний етнічний склад держави, Влодимир і надалі намагався обєднати сусідні племена під своєю владою. Надзвичайно важливою сферою діяльності Володимира була релігія, адже його імя канонізаво православною церквою саме за хрещення ним України-Руси. За князів Володимира Великого та Ярослава була вже впорядкована церква, засновані кафедри (кафедральні собори) по великих містах, висвячено доволі духовенства. Але по селах, по глухих кутках: ще в другій половині XI ст. люде вважали, що церковні обряди, як от вінчання, причастя - то для князів та бояр, а сами й далі моляться богу Перуну, Хорсу, роблять це тайно, ставлять „трапези" роду й рожаницям, моляться огневи.Як свідчать історичні джерела, значення Київської Русі у світовій історії було велике. Київська Русь належала, поряд з імперією Карла Великого, до найзначніших та історично найпродуктивніших державних утворень раннього європейського середньовіччя, була першорядним за значенням центром цивілізації в східній частині континенту. Як констатують дослідники, в тому числі й західні, Русь, розташована на найважливіших торговельних шляхах того часу, включала низку нових вузлових торговельно-економічних центрів, які виникли після занепаду тих, що склалися в пізній античності (на берегах Середземного моря). В новій системі торговельних шляхів важливе місце належало Балтійському й Чорному морям, а також шляхові "з варяг у греки", який їх повязував, шляху, що проходив по руських землях. З іншого боку, візантійські політики розглядали хрещення Київської Русі як опосередковане визнання васальної залежності від Імперії, Але така політика Візантії по відношенню до Київської Русі не досягла успіху.Перший з князів, що дбав про культуру в Київі, на Русі, був Володимир Великий. Вже в ті часи товар давався їм в кредит (в борг), а торгівля часто велася на позичені гроші. Це був шестикутний шматок срібла пів фунта ваги. В гривні лічили 20 ногат і 50 різан; крім того були ще куни - 25 в гривні і вівериці - найдрібніща дрібна монета. В князівські часи жінка мала волю таку як і чоловік; бувала в товаристві з чоловіком, або й сама, без нього.Усі землі Руської держави - були одною митрополією „руською", під рукою константинопольського патріарха, що звичайно, не питаючи ані князів, ні єпископів руських, присилав на Русь своїх кандидатів на митрополита - преважно греків. Сто років пізніше так само зробив був Ізяслав Мстиславич, але решту митрополитів увесь час висвячує й присилає патріарх константинопольський. Коли ж, після татарського погрому, суздальські князі переманили до себе й митрополита з Київа, то Галицько-Волинські князі добились того, що дано їм свого осібного митрополита - Ніфонта.Єдиною силою, що могла створити противагу північному Суздалеві, була Галичина. Син Володимира, Ярослав Осмомисл (1153-1187), довгим мирним правлінням підніс свою країну на значний ступінь могутності. Зовнішні обставини цьому сприяли: це була епоха Хрестових походів і в звязку з ними піднялось значення шляхів, що звязували західну Европу з Орієнтом. Очевидно, їх роля лишалась всеж побічною, тому й багатством і силою Галичина ніколи не могла зрівнятися з Київською державою. Слабким місцем Галичини була наявність крім князя і дружини ще одної політичної сили, міцно звязаної із землею - боярства.З боку північних князів спротиву не було, бо в Суздалі після смерти Всеволода Велике Гніздо вибухли власні міжусобиці.

План

1. Походження Русі

2. Коли і як виник Київ

3. Київ часів Володимира та Ярослава

4. Святий Володимир Великий. Володимир і Хреститель Русі - України

5. Київська Русь у міжнародних відносинах

6. Київська Русь: культура, традиції

7. Шлях християнства на Русі

8. Історія Галицько - Волинського князівства в історичних дослідженнях

9. Роль Данила Галицького в історії княжої Русі

10. Володимир Мономах - життя та діяльність

Список використаної літератури

1. Походження Русі київський русь галицький князівство