Всебічне дослідження ойконімії, підготовка матеріалів до ойконімного словника Сумщини. З’ясування історії заселення терену та перебігу міграційних процесів регіону. Вивчення структурно-семантичних та структурно-морфологічних зв’язків ойконімної лексики.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИСпеціальність 10.02.01 - українська мова Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано у відділі ономастики Інституту української мови НАН України. Науковий керівник-доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Шульгач Віктор Петрович, завідувач відділу ономастики Інституту української мови НАН України. Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор Лучик Василь Вікторович, професор кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія”;На півночі і сході Сумська область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації, на півдні й південному сході - з Полтавською та Харківською, на заході - з Чернігівською областями України. Спільність процесів заселення, змішування в межах певної (досить великої) території, нині званої Слобожанщиною, різних етнічних груп (українців, білорусів та росіян) відбились на цьому терені у спільності лексичного, фонетичного й морфологічного мовних рівнів, спільності словотвірних (продуктивних чи, навпаки, непродуктивних) моделей. Отже, ландшафтна характеристика, характеристика етномовних процесів території - невідємні складові компоненти, які визначають шляхи ойконімотворення і сприяють лінгвістичному аналізу ойконімікону Сумської області. У сучасному українському мовознавстві регіональну ойконімію розглянуто в дослідженнях Д.Г. Але, попри наявність у науковому обігу значної кількості досліджень, говорити про всебічне вивчення ойконімії Сумської області або Слобожанщини й Чернігівсько-Сумського Полісся передчасно.“Назви з атрибутивним компонентом” описано ойконіми, що характеризують переважно (за допомогою атрибутивного компонента) характер місцевості, відбиваючи певні ландшафтні особливості: Зелений Гай, Погожа Криниця, Червоногірка, Чорні Лози. “Топонімна диференціація ойконімів (диференційна топонімна ознака)” описано характерний для ойконімії будь-якого регіону процес розрізнення назв (спираючись на певну особливість обєкта порівняно з іншим однойменним поселенням), відображений за допомогою диференційної топонімної ознаки у формі атрибутивного компонента. За типами географічні апелятиви-мотиватори поділяються на гідроапелятиви (географічні терміни, які характеризують гідрообєкт за ознакою або типом): Жолоби ‹ укр. діал. жолоб ‘глибока центральна течія ріки’ та жоліб ‘глибока й вузька долина’; Рoзсоші ‹ *розсоші, пор. укр. діал. розсоха ‘русло висохлої ріки’, ‘розгалуження русла ріки’; лімнонімні апелятиви (Озера ‹ озеро ‘невелика природна водойма’ у формі множини; Сажалки ‹ укр. сaжалка ‘викопана водойма’, ‘озеро’, ‘викопаний невеликий ставок для води або рів’); гелонімні апелятиви: Бурчак ‹ укр. діал. бурчак ‘трясовина, непрохідне болото’ та ін. У ролі ойконімних мотиваторів виступають також: ороапелятиви: Бугор ‹ укр. діал. бугор ‘невелике узвишшя, горб’, ‘довга підвищена гряда’; Скелька ‹ скелька ‹ укр. діал. скеля ‘крутий прямовисний берег’, ‘вершина гори’ тощо; Шпиль ‹ укр. шпиль ‘гостра вершина гори’, ‘крута гора’, ‘мис на ріці’; дрімонімні апелятиви: Березняки ‹ укр. березняк ‘березовий ліс’; Зелена Роща ‹ Зелений ‹ зелений (як топонімна ознака) та укр. діал. роща ‘невеликий рідкий ліс’, ‘невеликий листяний ліс’; Перекір ‹ *перекір ‹ *перекор, щодо відновлення якого пор. рос. діал. перекоре?к ‘окрема ділянка лісу; лісний острів’, Уборок ‹ укр. діл. уборок ‘невеликий лісок біля великого лісу’, ‘сухе місце на болоті, поросле лісом’ та ін.; дромонімні апелятиви: Проходи ‹ укр. прохід ‘місце, де можна проходити, просуватися, проникати крізь що-небудь, між кимсь, чимсь’; Шлях ‹ укр. шлях ‘велика проїжджа дорога; путь’; ойконімні апелятиви: Посaд - пор. д.-р. посадъ ‘поселення’; ‘передмістя’, а також ст.-блр. пасaд ‘ряд будинків, вулиця в два ряди хат’, ‘слобода, поселення ремісників’; Слaвгород - ойконім-композит, утворений за допомогою Слав-‹ адєктива славний та гoрод ‘давнє словянське городище; поселення тощо’; ойконіми, похідні від ГТ із флоролексемною основою. Ойконіми на-щина могли творитися від назв із присвійними формантами-ов(е),-ев(е) у складі твірної основи або від (мікро)топонімів без будь-яких формантів у її складі: Губарівщина - похідне від контактного топоніма *Губареве; Гудівщина ‹ *Гудове; Іскрикі?вщина ‹ *Іскрикове ‹ ОН *Іскрик; Гусарщина ‹ (мікро)топоніма *Гусари ‹ апелятива гусар, гусари / ОН Гусар; від (мікро)топонімів з онімним або прикметниковим компонентом в основі: Сарнавщина - похідне від (мікро)топоніма Сарнавський Ліс (Сарнавщина); Яснопільщина - від ойконіма Яснопілля.Територія Сумської області як складова частина Південно-Східного Полісся (ширше - Полісся взагалі) вирізняється перебігом складних і багатоманітних історичних процесів, що вплинули на розвиток ономастичної (перш за все топонімної) системи цього регіону.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
