Аналіз теорій про походження і значення тризуба як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців. Використання тризуба в символіці київських князів та при відродженні української держави у 1917 році. Геральдичне пояснення тризуба.
Міністерство освіти і науки,молоді та спорту України Рівненський державний гуманітарний університет Виконав: студент ІІ курсу групи ІЮ-22Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів. Взагалі, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо. Цей знак заміняв князям імя, тобто був не тільки іменним знаком, але й вказував на особисту власність певній особі частки майна. Барон Таубе тягне увагу від півдня на північ і не бачить знаків тризуба на монетах в Галії і в кельтського бога, а на Україні на монетах Боспорського царства та в катакомбах його на хрестах за кількасот років до легендарного Рюрика, тоді як у Скандинавії таких монет і хрестів не було.Про походження і значення тризуба, як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають I століття. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира I Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків. Крім монет, знак тризуба знайдено на цеглі Десятинної церкви в Києві (986 - 996), на плитках Успенської церкви у Володимирі Волинському (1160), на цеглі і каменях інших церков, замків, палаців, на посуді, зброї, перснях, медальйонах, печатках, рукописах. Поширений по всіх князівствах Київської держави протягом кількох століть, тризуб зазнавав змін включно з переходом до двозуба, але зберігав свою первісну Володимирову структуру.Вивчення проблеми походження та значення українського національного геральдичного символа - Тризуба - було започатковано ще в ХІХ столітті. Однак перші його дослідники, зокрема російські вчені Карамзін (до речі, саме він і назвав цей символ тризубом), Снєгірьов, Уваров, Самоквасов, Мілюков, Болсуновський та інші тлумачили його з різних позицій: як знак і символ державної влади, як церковно-християнську емблему, як світсько-військову емблему, як геральдично-нумізматичний знак, як монограму, як геометричний орнамент тощо. Таубе здійснив першу систематизацію підходів до розвязання проблеми та започаткував класифікацію значень Тризуба. За часів радянського тоталітаризму вітчизняна наукова література повязувала походження тризуба та інших українських національних символів в основному лише з українськими національно-демократичними урядами доби національно-визвольних змагань 1917 - 1920 рр.: Центральною Радою, Гетьманатом Павла Скоропадського, Директорією, - яких тоді розцінювали як «українські буржуазно-націоналістичні» уряди. Після проголошення незалежності України в 1991 році активізувалося вивчення проблеми походження, еволюції та сутності національної української геральдики.Великого Київського Князя Володимира Святого та його спадкоємців Святополка, Ярослава й інших, тобто всі ті взірці становлять один родовий герб, який називаю Київським тризубом. Ядро того образка є густо переплетене, з якого до верху виходять три остриці (стовпи або зуби, звідси названо його тризубом), боки того образка є обмежені сторчовими лініями, які внизу вяжуться з поземною лінією в чотирикутник, вверху незамкнений. Усі взірці київського тризуба мають одну спільну та незмінну ознаку, що вказує на один княжий рід. Вміщуючи частини кількох взірців київського тризуба, у всіх виходить одна і та сама ознака (зовнішній тип), тобто: з боків дві сторчові лінії, що вяжуться з долішньою поземною лінією в незамкнений зверху чотирикутник, а з долішньої поземної лінії виходить лук вниз. Ті тризуби, коли мають зовнішні сторчові лінії й поземну долішню лінію, то не мають лука, тільки щось інше, а як мають лук, то знов не мають долішньої поземної, тоді як у київського тризуба ця зовнішня ознака строго дотримана у всіх його взірцях, і барон М. А.Арії на своєму шляху з Подніпровя до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак - тризуб. Велетенська бронзова скульптура Богині з піднятим тризубом у правій руці завжди охороняється жерцями. У глибинну ж таємницю Тризуба воістину проник український мислитель Володимир Шаян, який вважав, що саме з Тризубом українці досягнуть перемоги. Ця перемога має прийти через потрійну самопожертву: "Жертва - це не є самознищення, як нам підказує обмежена егоїстична думка; жертва - це радісна перемога над життям і смертю. Потрійне Самовідречення і Жертва означає жертву Мислі, Почувань і фізичної Енергії (Життя і Тіла) у службі Перунові - Богові Космічної Творчості...
План
План тризуб символ геральдичний емблема
Вступ
1. Історія розвитку національного герба
2. Походження та значення тризуба
3. Пояснення тризуба з погляду геральдики
Висновок
Список використаної літератури
Вывод
Тризуб є вираженням найдавніших, найархаїчніших культів багатьох народів. Це насамперед культ Великої Праматері-Родоначальниці, культ Вогню (який є життєдайною силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів - Дракона). Всі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпровя до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак - тризуб. В індійському штаті Джаму далеко в горах і нині існує Храм Великої Богині Матері. Цікаво, що розміщений він у надрах триглавої гори, яка зветься суто українським словом Три кута. Велетенська бронзова скульптура Богині з піднятим тризубом у правій руці завжди охороняється жерцями. Побожне ставлення індійців до тризуба свідчить про те, що цей знак аж ніяк не випадковий. Його давність не потребує доведень. Показово і те, що самі індійці усвідомлюють, що цей знак не місцевого походження, а принесений давніми аріями в Індію. Тризуб є одним із найстародавніших українських оберегів. Про це писав Володимир Січинський: "народний звичай не звязує ці знаки з християнськими емблемами та християнською догматикою, тільки трактує як талісман, що звязаний зі старими міфологічними поняттями". У глибинну ж таємницю Тризуба воістину проник український мислитель Володимир Шаян, який вважав, що саме з Тризубом українці досягнуть перемоги. Ця перемога має прийти через потрійну самопожертву: "Жертва - це не є самознищення, як нам підказує обмежена егоїстична думка; жертва - це радісна перемога над життям і смертю. І тому з понадсвітньою впевненістю перемоги носили знак Тризуба натхненні індійські віщуни, що перемогли смерть ще за життя. Потрійне Самовідречення і Жертва означає жертву Мислі, Почувань і фізичної Енергії (Життя і Тіла) у службі Перунові - Богові Космічної Творчості... Благословенна хай буде нація, що вибрала своїм символом Тризуб - Символ Потрійної Жертви і Потрійної Влади... Тризуб є тією Космічною Силою, що нищить світи старі, і творить нові і кращі... Тризуб - це високий релігійний символ Великої Божественної Троїстості, Вічного Джерела Буття і Існування". Ця натхненна праця В. Шаяна написана 2 серпня 1953 року в день його народження на чужині, де він змушений був жити переховуючись від НКВС. Віра у повернення Тризуба ніколи не залишала цього великого українського патріота.
Більшість символів виникло ще на світанку історії людства. Символ - це ідея, яка відображає найглибинніші знання наших пращурів. Саме стародавність цих знань і є найвищою цінністю для нащадків.
Це є той таємничий код, який маємо прочитати, щоб відчути себе спадкоємцями великого і мудрого народу, щоб вийти на шлях правильного життя.
Список литературы
1. Шелухін С. Переднє слово / У книзі Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого. К., 1991. 47 с. С. 6 - 14.
2. Гуржій І., Передерій І. До питання про використання геральдичної символіки в українській сфрагістиці й графіці // Полтавський краєзнавчий музей: Збірник наукових статей 2001 - 2003 рр. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона памяток. 432 с. С. 164 - 169.
3. Сергійчук В.В. Національна символіка України: Наук.-худож.кн.: Для серед. та ст. шк. віку /Худож.оформл. Л.В. Демчишина. К., 1992. 109 с.: іл.
4. Дашкевич Я. Символи, символи. Л., 1990. 65 с.
5. Панченко В. Соборний герб України. К., 1993.
6. Козуля О.Я. Національна символіка України. К., 1992.
7. Вовканич С. Державні герби України: світоглядні імперативи і національна єдність. Л., 2008. 36 с.
8. Грушевський М. Український герб. Народна Воля. К., 1917.
9. Січинський В. Український тризуб і прапор. В., 1953.
10. Скотинський Г. Український герб і прапор. Л., 1935.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
