Показники вуглеводного обміну у кролів з експериментальним цукровим діабетом після трансплантації острівців підшлункової залози в різні тканини організму - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. ПОКАЗНИКИ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ У КРОЛІВ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИМ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ ПІСЛЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОСТРІВЦІВ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В РІЗНІ ТКАНИНИ ОРГАНІЗМУКаразіна Міністерства освіти і науки України і в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН України. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бондаренко Тетяна Петрівна, Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, завідувач відділу кріобіохімії і фармакології нейрогуморальних систем Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Клімова Олена Михайлівна, ДУ “Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН України”, завідувач діагностичної лабораторії з імуноферментним аналізом доктор медичних наук, професор Бобирьова Людмила Єгорівна, ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, завідувач кафедри ендокринології з лікувальною фізкультурою та спортивною медициною Захист відбудеться «11» листопада 2009 р. о 15.15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.17 Харківського національного університету імені В.Н. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н.Однак в літературі відсутні дані про вплив ОПЗ неонатальних поросят за умов їх трансплантації в різні тканини організму на вуглеводний обмін і тканину ПЗ реципієнта, а також на тканину органів, в які здійснювали введення ксенотрансплантата. У звязку з цим було актуальним провести дослідження по вивченню впливу ОПЗ неонатальних поросят і кролів залежно від тканини, в яку здійснювали їх трансплантацію, на показники вуглеводного обміну при експериментальному ЦД та оцінити функціональні показники, що відображають стан органів тварин-реципієнтів у різні строки після трансплантації ОПЗ неонатальних поросят. Мета роботи - вивчити тканиноспецифічний вплив ало-та ксенотрансплантації острівців підшлункової залози неонатальних тварин на показники вуглеводного обміну у кролів з експериментальним цукровим діабетом, а також оцінити функціональний стан органів тварин-реципієнтів в посттрансплантаційний період. ксенотрансплантація підшлунковий залоза діабет Дослідити показники вуглеводного обміну (вміст глюкози в крові та сечі, фракції глікозильованого гемоглобіну (HBA1c) в крові, тест толерантності до глюкози) у кролів з експериментальним ЦД після трансплантації ОПЗ неонатальних тварин в різні тканини організму. Для оцінки тяжкості та відновлення метаболічних порушень у тварин-реципієнтів після КСТЦ ОПЗ неонатального походження вивчити динаміку вмісту загального та вільного білірубіну, креатиніну, альбуміну, гемоглобіну, активності лужної фосфатази (ЛФ), аланінамінотрансферази (АЛАТ), аспартатамінотрансферази (АСАТ) в крові, кількості форменних елементів крові, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу згортання крові.Верифікацію наявності інсуліну в культурах ОПЗ неонатальних тварин проводили при культивуванні, яке здійснювали протягом 8 діб за методом (Korbutt G.S. et al., 1996). Для визначення функціональної активності ?-клітин ОПЗ неонатальних тварин in vitro оцінювали вміст інсуліну в середовищі культивування ОПЗ неонатальних тварин протягом 8 діб та при додаванні розчину глюкози 1,67 і 10 ММ концентрації за допомогою імуноферментного методу та стандартного набору INSULIN ELISA KIT (DRG Diagnostic, США). На 1 добу культивування ОПЗ неонатальних поросят і кролів вміст інсуліну в живильному середовищі складав 13,27±1,18 і 20,30±1,68 МКМО/мл х 104 ОПЗ, відповідно (p<0,01), але з 7 доби було виявлено зниження даного показника на 20-25%, при цьому абсолютні значення вмісту інсуліну були вище в культурах ОПЗ неонатальних кролів у порівнянні з культурами ОПЗ неонатальних поросят (рис. Однак на 2 добу в культурах ОПЗ неонатальних поросят і кролів відзначалося підвищення активності ?-амілази в 1,9 і 1,3 рази (p<0,05), що було зумовлено лізисом ацинарних клітин і виходом ферменту в живильне середовище, оскільки з 3 доби спостерігалося зниження активності ?-амілази в переживаючих культурах ОПЗ неонатальних тварин. Після КСТЦ і АЛТЦ ОПЗ неонатальних тварин у паренхіму печінки на 28-35 добу, сімяник і під капсулу нирки на 35-42 добу, кістковий мозок на 56 добу було виявлено повторне підвищення вмісту глюкози в крові (р<0,01), і на 98 добу цей показник складав 15-19 ммоль/л у даних груп тварин (р<0,01).У дисертаційній роботі представлено дані щодо тканиноспецифічного впливу трансплантації ОПЗ неонатальних поросят і кролів на показники вуглеводного обміну (вміст глюкози в крові та сечі, фракції HBA1c в крові, тест толерантності до глюкози) та тканину ПЗ кролів з експериментальним ЦД. Виявлено зміни функціональних показників (вміст білірубіну, креатиніну, альбуміну, активність ЛФ, АЛАТ, АСАТ в крові, кількість форменних елементів крові, ШОЕ, час згортання крові), які відображають стан органів і наявність відновлення метаболічних порушень в організмі кролів з експериментальним ЦД після трансплантації ОПЗ неонатальних

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ