Показники структурно-функціонального стану серця та периферійного кровотоку в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, зумовленою дилатаційною кардіоміопатією та ішемічною хворобою серця - Статья
Дослідження у порівняльному аспекті основних показників структурно-функціонального стану серця, вегетативної регуляції його ритму, периферійного кровотоку та вазодилатуючої функції ендотелію у пацієнтів, хворих на хронічну серцеву недостатність.
При низкой оригинальности работы "Показники структурно-функціонального стану серця та периферійного кровотоку в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, зумовленою дилатаційною кардіоміопатією та ішемічною хворобою серця", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Показники структурно-функціонального стану серця та периферійного кровотоку в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, зумовленою дилатаційною кардіоміопатією та ішемічною хворобою серцяУ дослідження було включено 391 хворого віком 18-75 років (у середньому 57 (50,0-65,0) років) з клінічно вираженою ХСН (II-IV функціонального класу (ФК) за NYHA), фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) менше 40 %. ДКМП діагностовано у 126 пацієнтів, ІХС - у 265, причому 171 хворий з ІХС мав супутню АГ. У дослідження не включали пацієнтів із безсимптомною (І ФК) дисфункцією ЛШ, гострою формою ІХС, інсультом або транзиторною ішемічною атакою давністю менше 6 міс, клапанними, запальними та рестриктивними ураженнями серця, гіпертрофічною кардіоміопатією, бронхіальною астмою, онкологічними та хронічними інфекційними хворобами, хронічною хворобою нирок та/або швидкістю клубочкової фільтрації менше 30 мл/хв, інсулінозалежним цукровим діабетом, дисфункцією щитоподібної залози, а також з вираженою патологією опорно-рухового апарату, наявність якої унеможливлювала виконання тесту з 6-хвилинною ходьбою. Незважаючи на доведену значну роль супутньої АГ у ремоделюванні ЛШ при ХСН та її потенційний вплив на стан периферійного кровообігу і реактивність судин у таких хворих, показники структурно-функціонального стану серця, периферійного кровотоку та тесту з реактивною гіперемією додатково оцінювали залежно від наявності у хворих на ІХС супутньої АГ. У проведеному нами порівняльному дослідженні показників структурно-функціонального стану серця у хворих на ДКМП та ІХС були виявлені збільшення порожнин серця, маси міокарда (ММ), індексу ММ ЛШ, зниження ФВ ЛШ, зменшення товщини стінок серця, зміни показника відносної товщини стінок (ВТС).Для хворих на хронічну серцеву недостатність, зумовлену дилатаційною кардіоміопатією, із систолічною дисфункцією лівого шлуночка характерно: більша дилатація лівого передсердя, більші значення індексу кінцеводіастолічного обєму, індексу кінцевосистолічного обєму, відношення маса міокарда/кінцеводіастолічний обєм, менша товщина міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, менша відносна товщина стінки порівняно із значеннями відповідних показників у хворих на хронічну серцеву недостатність, спричинену ішемічною хворобою серця.
Вывод
Для хворих на хронічну серцеву недостатність, зумовлену дилатаційною кардіоміопатією, із систолічною дисфункцією лівого шлуночка характерно: більша дилатація лівого передсердя, більші значення індексу кінцеводіастолічного обєму, індексу кінцевосистолічного обєму, відношення маса міокарда/кінцеводіастолічний обєм, менша товщина міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, менша відносна товщина стінки порівняно із значеннями відповідних показників у хворих на хронічну серцеву недостатність, спричинену ішемічною хворобою серця. Ці відмінності значною мірою зумовлені супутньою артеріальною гіпертензією у хворих на ішемічну хворобу серця.
Параметри варіабельності ритму серця, за винятком показника SDANN (який є достовірно нижчим у хворих з коронарогенною хронічною серцевою недостатністю), не залежали від етіології хронічної серцевої недостатності.
Хворі на хронічну серцеву недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка некоронарогенної етіології мають більш виражені порушення ендотеліальної функції порівняно з хворими на хронічну серцеву недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка, зумовлену ішемічною хворобою серця.
Зміни швидкісних параметрів магістрального кровотоку та периферійного опору судин у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та дилатаційною кардіоміопатією достовірно не відрізняються.
Список литературы
1. Амосова К.М. Клінічна кардіологія. Том І. 1999. 710 с.
3. Богачова Н.В. Клінічна оцінка варіабельності серцевого ритму у хворих з хронічною серцевою недостатністю і систолічною дисфункцією лівого шлуночка. Автореф. дис. … канд. мед. наук. К., 2004.
8. Флорія В.Г., Попович М.І., Костин С.І., Северин В.В. Ремоделювання периферичних судин супроводжує становлення хронічної недостатності кровообігу у хворих ішемічною хворобою серця // Кардіологія. 1998. № 4 C. 14-18.
9. Чабан Т.И. Вариабельность ритма сердца в зависимости от этиологии // Укр. кардіол. журн. 1999. № 2. C. 68-71.
10. Чубучный В.Н., Жаринов О.И. Вариабельность ритма сердца у пациентов с ХСН // Укр. кардіол. журн. 1996. № 6. С. 68-71.
11. Aghasadeghi K., Aslani A. Differentiation of ischemic and dilated cardiomyopathy on electrocardiograms // Asian. Cardiovasc. Thorac. Ann. 2008. Vol. 16 (2). P. 103-106.
12. Celemajer D.S., Sorensen K.E., Gooch V.M. Non-invasive detection of endothelial dysfunction in children and adults at risk of atherosclerosis // Lanzet. 1992. Vol. 340. P. 111-115.
13. DANDREA A., Caso P., Romano S., Scarafile R. Association between left atrial myocardial function and exercise capacity in patients with either idiopathic or ischemic dilated cardiomyopathy: a two-dimensional speckle strain study // Int. J. Cardiology. 2009. Vol. 132 (3) P. 354-363.
14. Faggiano P., DALOIA A., Gualeni A. et al. The 6 minute walking test in chronic heart failure: indications, interpretation and limitations from a review of the literature // Eur. J. Heart Fail. 2003. Vol. 6. N 6. P. 687-691.
15. Fischer D., Rossa S., Landmesser U. Endothelial dysfunction in patients with chronic heart failure is independently associated with increased incidence of hospitalisation, cardiotransplantation, or death // Eur. Heart J. 2005. Vol. 26. P. 65-69.
16. Guidelines for the diagnosis and treatment of chronic heart falure. Task Force for the Diagnosis and Treatment of Chronic Heart Failure, European Society of Cardiology. // Eur. Heart J. 2006. Vol. 22. P. 1527-1562.
17. Liberman E.H., Gerhard M.D. Flow-induced vasodilation of the human brachial artery is impaired in patients // Amer. J. Cardiology. 1996. Vol 78. P. 1210-1214.
18. Malik M., Hnatkova K., Camm A.J. et al. Predictive power of depressed heart rate variability and increased heart rate in post infarction patients with redused left ventricular ejection fraction // Eur. Heart J. 1997. Vol. 18 (Suppl.). P. 90.
19. Parcharidou D.G., Giannakoulas G., Efthimiadis G.K., Karvounis H. Right ventricular function in ischemic or idiopathic dilated cardiomyopathy // Circ. J. 2008. Vol. 72 (2). P. 238-244.
20. Pepi M., Agostoni P., Marenzi G. et al. The influence of diastolic and systolic function on exercise performance in heart failure due to dilated cardiomyopathy or ischemic heart disease // Eur. J. Heart Fail. 1999. Vol. 1 (2). P. 161-167.
21. Ponikovski P., Anker S.D., Chua T.P. et al. Depressed heart rate variability is an independent predictor of death in patients with chronic heart failure // Eur. Heart J. 1997. Vol. 18 (Suppl.). P. 577.
22. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology, Heart Rate Variability: standarts of measurement, physiological interpretation, and clinical use // Circulation. 1996. Vol. 93. P. 1043-1065.
23. Tentolouris C., Tousoulis D., Antoniades C. et al. Endothelial function and proinflammatory cytokines in patients with ischemic heart disease and dilated cardiomyopathy // Int. J. Cardiology. 2004. Vol. 94 (2-3). P. 301-305.
24. Thorin E. Influence of nitric oxide synthase inhibition and endothelin-1 receptor blockade on acetylcholine-induced coronary artery contraction in vitro in dilated and ischemic cardiomyopathies // J. Cardiovasc. Pharmacol. 2001.Vol. 38 (1). P. 90-98.
25. Vfatto G., Salo L., Branzi G. Bastline sympatho-vagal balance and autonomic reactivity differ heart failure of ischemic and idiopathic origin // Eur. J. Heart Failure. 2000. Vol. 2 (Suppl. 2). Р. 49.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
