Показники специфічної та неспецифічної резистентності організму бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму нітратами - Автореферат

ПОКАЗНИКИ СПЕЦИФІЧНОЇ ТА НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ОРГАНІЗМУ БУГАЙЦІВ ПІСЛЯ НАДМІРНОГО ОДНОРАЗОВОГО ТА ТРИВАЛОГО НАВАНТАЖЕННЯ ОРГАНІЗМУ НІТРАТАМИНауковий керівник: доктор ветеринарних наук, член-кореспондент УААН, професор* заслужений діяч науки і техніки України МАЗУРКЕВИЧ Анатолій Йосипович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри нормальної та патологічної фізіології. Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, академік УААН, професор КРАСНІКОВ Геннадій Андрійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, УААН, завідувач лабораторії патоморфології, м. доктор ветеринарних наук, доцент БОРИСЕВИЧ Борис Володимирович, Національний аграрний університет, в.о.професора кафедри патологічної анатомії та ветеринарно-санітарної експертизи. Захист відбудеться “19” вересня 2001р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041?, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041 м.Проте участь факторів, які забезпечують специфічну (популяції лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів) і неспецифічну (фагоцитарна активність та інтенсивність фагоцитозу лейкоцитів, цитохімічні показники активності нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті) резистентність організму за умов різної величини навантаження організму тварин нітратами, висвітлена недостатньо. Метою дисертаційної роботи було зясувати характер змін показників резистентності та обміну речовин бугайців після надмірного одноразового та тривалого навантаження організму тварин нітратами, а також оцінити вплив на ці показники електромагнітного опромінення хвилями міліметрового діапазону після одноразового введення надмірної кількості нітратів. Здійснити надмірне одноразове та тривале навантаження організму тварин нітратами. тварина опромінення нітрат кров Вивчити гематологічні, імунобіологічні та біохімічні показники крові до введення нітратів; на 5 і 14 добу після надмірного одноразового введення нітратів; на 21, 35, 42, 53 добу введення нітратів та через 7 діб після припинення надходження нітратів в організм тварин. Методи дослідження: для досягнення поставленої мети були використані гематологічні (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну), імунобіологічні (кількість популяцій лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, фагоцитарна активність, інтенсивність фагоцитозу лейкоцитів, властивості нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті, бактерицидна та лізоцимна активність сироватки крові, титр нормальних аглютинінів), біохімічні (вміст нітратів, нітритів, загального білка та його фракцій, активність аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), гамма-глутаміламінотрансферази (ГГТ), вміст білірубіну) та статистичні методи.Одноразове надмірне навантаження організму бугайців нітратами спричиняє зниження показників специфічної резистентності, про що свідчать зменшення кількості Т-і В-лімфоцитів, Т-хелперів в крові та зменшення індексу Т-хелпери/Т-супресори на 5 добу після отруєння. На 5 добу після одноразового надмірного навантаження організму бугайців нітратами відмічається зниження фагоцитарної активності та інтенсивності фагоцитозу гранулоцитів, з одночасним підвищенням метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм. Фагоцитарна активність та інтенсивність фагоцитозу гранулоцитів відновлюється до фізіологічних показників на 14 добу після надходження нітратів в організм тварин, а метаболічна активність нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм в цей час залишається вищою. Надмірне одноразове навантаження організму бугайців нітратами спричиняє збільшення активності ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ) та зростання рівня білірубіну в крові на 5 та 14 добу після введення нітратів.

Одноразове надмірне навантаження організму бугайців нітратами спричиняє зниження показників специфічної резистентності, про що свідчать зменшення кількості Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів в крові та зменшення індексу Т-хелпери/Т-супресори на 5 добу після отруєння. Відновлення цих факторів до фізіологічних параметрів відбувається на 14 добу після введення нітратів.

На 5 добу після одноразового надмірного навантаження організму бугайців нітратами відмічається зниження фагоцитарної активності та інтенсивності фагоцитозу гранулоцитів, з одночасним підвищенням метаболічної активності нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм. Фагоцитарна активність та інтенсивність фагоцитозу гранулоцитів відновлюється до фізіологічних показників на 14 добу після надходження нітратів в організм тварин, а метаболічна активність нейтрофільних гранулоцитів у тесті з нітросинім тетразолієм в цей час залишається вищою.

Надмірне одноразове навантаження організму бугайців нітратами спричиняє збільшення активності ферментів аспартатамінотрансферази (АСТ) та зростання рівня білірубіну в крові на 5 та 14 добу після введення нітратів.

Тривале введення нітратів в організм бугайців викликає зміни в системі клітин, що забезпечують специфічну резистентність, а саме зниження кількості Т- і В-лімфоцитів, зменшення чисельності Т-супресорів і збільшення індексу Т-хелперів/Т-супресори. Відмічені зміни не зникають і через 7 діб після припинення надходження нітратів.

При тривалому введенні нітратів виникають порушення білкового обміну організму бугайців, які проявляються гіпоальбумінемією та гіпергаммаглобулінемією.

Тривале введення нітратів в організм бугайців спричиняє зниження активності аланінамінотрансферази (АЛТ) та зростання співвідношення АСТ/АЛТ. Відмічені зміни не зникають і через 7 діб після припинення введення нітратів.

Електромагнітне опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону сприяє відновленню факторів специфічної і неспецифічної резистентності до фізіологічних параметрів після одноразового надмірного нітратного навантаження організму бугайців.

Пропозиції для виробництва

1. Результати досліджень рекомендуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні дисциплін патологічна фізіологія і токсикологія та написанні підручників і посібників з відповідних спеціальностей.

2. Спеціалістам ветеринарної медицини з метою швидкого відновлення показників резистентності організму тварин пропонуємо при гострому отруєнні нітратами застосовувати електромагнітне опромінення хвилями міліметрового діапазону з використанням апарату ELEKTRONIKA KVCH 1001 в запропонованому нами режимі.

1. Розстальний А.В. Зміни імуно- і гематологічних показників у телят за умов нітратного токсикозу // Вісник аграрної науки. 2000. №3. Київ. С. 75-77.

2. Розстальний А.В. Зміна властивостей фагоцитів крові бугайців за умов гострого експериментального нітратного отруєння // Науковий вісник НАУ. 2000. №28. Київ. С. 369-371.

3. Розстальний А.В. Деякі показники резистентності та стану печінки бугайців після гострого нітратного отруєння // Вісник БДАУ. 2000. №14. Біла Церква. С. 240-244.

4. Розстальний А.В. Вплив хвиль міліметрового діапазону на резистентність телят // Вісник аграрної науки. 2000. №11. Київ. С. 80-81.

5. Мазуркевич А.Й., Розстальний А.В. Вплив тривалого надходження нітратів в організм бугайців на показники резистентності // Тези доп. Наук.конф. проф.-викл. складу, наук. співроб. та аспірантів ФВМ НАУ. Київ. 2001. С. 80.

6. Федоров С.М.,Мазуркевич А.Й., Розстальний А.В., Карповський В.І., Миронюк О.В. Застосування хвиль міліметрового діапазону для корекції змін резистентності організму тварин після гострого нітратного отруєння // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. Київ. 2001. С. 319-328. (Дисертантом проведені експерименти, досліджено вплив опромінення тварин хвилями міліметрового діапазону на показники резистентності організму після гострого отруєння нітратами, зроблено статистичну обробку отриманих результатів і їх аналіз).