Показники клітинної ланки імунітету у хворих із синдромом подразненого кишечнику, поєднаним з хронічним некалькульозним холециститом, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах - Статья
Клініко-патогенетичні особливості хронічного некалькульозного холециститу. Визначення ролі імунологічних порушень у хворих із зазначеною коморбідною патологією шляхом вивчення імунологічних показників, які характеризують стан клітинної ланки імунітету.
При низкой оригинальности работы "Показники клітинної ланки імунітету у хворих із синдромом подразненого кишечнику, поєднаним з хронічним некалькульозним холециститом, при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ ІЗ СИНДРОМОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ, ПОЄДНАНИМ З ХРОНІЧНИМ НЕКАЛЬКУЛЬОЗНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ, ПРИ ЛІКУВАННІВ теперешній час синдром подразненого кишечника (СПК) вважається однією з найбільш широко росповсюджених хвороб органів травлення, що характеризує значущість даного синдрому для лікаря як загальної практики, так і сімейного лікаря [10, 11, 21, 29]. Метою роботи було вивчення показників клітинної ланки імунітету у хворих з СПК, поєднаного з ХНХ. Діагноз СПК, поєднаного з ХНХ, був виставлений за даними анамнезу, клінічного та лабораторного обстеження (в тому числіоцінкистанумікробіоценозукишечникузарезультатамибакте-ріологічного дослідження калу, атакождосліджень вмістужовчіпісля проведення багатофракційного дуоденального зондування) і результатів ультразвукового дослідження (УЗД) стану органів черевної порожнини [4, 18, 22, 25]. Дляреалізаціїметидослідження УВСІХОБСТЕЖЕНИХХВОРИХНАСПК, поєднаний з ХНХ була вивчена низька імунологічних показників, які характеризували стан клітинної ланки імунітету, зокрема аналізували вміст у периферійній крові популяцій Т-(CD3 ) та В-лімфоцитів (CD22 ), СУБПОПУЛЯЦІЙТ-хелперів/індукторів (CD4 ) ТАТ-супресорів/ кілерів (CD8 ), які вивчали у цитотоксичному тесті із застосуванням моноклональних антитіл (МКАТ) [14]. При цьому МКАТ класу CD3 вважали відносними до тотальної популяції Т-лімфоцитів, CD4 - до субпопуляції Т-хелперів/індукторів, CD8 - до субпопуляції Т-супресорів/кілерів, CD22 - до популяції В-клітин [2].До початку лікування у обстежених хворих спостерігалась типова клінічна картина, яка характеризувалася загальною слабкістю, нездужанням, здуттям живота, порушеннями дефекації у вигляді проносів або навпаки наявністю закрепів, періодично виникаючими болями в області живота особливо після прийому їжі, тяжкістю в правому підреберї, гіркотою в роті, обкладенням язику білим нальотом, наявністю слабопозитивних симптомів Ортнера і Кера.
Вывод
1. До початку лікування у обстежених хворих спостерігалась типова клінічна картина, яка характеризувалася загальною слабкістю, нездужанням, здуттям живота, порушеннями дефекації у вигляді проносів або навпаки наявністю закрепів, періодично виникаючими болями в області живота особливо після прийому їжі, тяжкістю в правому підреберї, гіркотою в роті, обкладенням язику білим нальотом, наявністю слабопозитивних симптомів Ортнера і Кера. При проведенні УЗД діагностики в усіх хворих спостерігалися: потовщення стінки жовчного міхура, розширення загального жовчного протоку, наявність рідини навколо жовчного міхура.
2. УХВОРИХЗСПК, ПОЄДНАНИМЗХНХ, допочаткупроведеннязагаль-ноприйнятого лікування маюли місце суттєві зсуви з боку клітинних показників імунітету, як кількісного, так і функціонального характеру, які характеризувалися Т-лімфопенією, що полягало у зниженні рівня CD3 клітинусередньомув 1,53 разинижченорми, атакождис-балансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням кількості Т-хелперів/індукторів (CD4 ) - у середньому в 1,59 рази та імунорегуляторного індексу CD4/CD8 - у середньому в 1,35 рази відносно норми, а також суттєвим зменшенням функціональної активності Т-клітин за даними РБТЛ - в середньому в 1,71 рази.
3. Виходячи з отриманих нами даних можна вважати, що у всіх хворих з СПК, поєднаним з ХНХ, мають місце імунні порушення, котрі потребуть включення до комплексу лікування імуноактивних препаратів з метою їх корекції.
Список литературы
1. Дорофеев А.Є. Синдром раздраженного кишечника - современный взгляд на проблему / А.Е. Дорофєєв, О.А. Рассохина // Новости медицины и фармации. - 2011. - № 358. - С. 10-21.
I?iaeaie aeieia??ii? oa iaae?ii? aaiaoeee ? ee?i??ii? ?ioiieia??
51
3. Использование микрометода для бласттрансформации лимфоцитов человека и животных / Е.П. Киселева, А.С. Цвейбах, Е.И. Гольдман, Н.В. Пигарева // Иммунология. - 1985. - № 1. - С. 76-78.
4. Клінічний протокол «Надання медичної допомоги хворим на хронічний холецистит» / Затверджено наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271.
5. Лапач С.Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.
6. Пасиешвили Л.М. Патогенетические механизмы прогрессирования хронического бескаменного холецистита у больных / Л.М. Пасиешвили, В.М. Власенко // Укр. терапевт. журнал. - 2004. - № 2. - С. 22-25.
8. Тєрьошин В.О. Стеатоз печінки та неалкогольний стеатогепатит натлірецидивуючихреспіраторнихінфекцій: клініка, патогенез, оптимізація лікування та медичної реабілітації: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора. мед. наук: спец. 14.01.02 «Внутрішні хвороби» / В.О. Тєрьошин. - Луганськ, 2007. - 366 с.
9. Тєрьошин В.О. Вплив фітозасобу Гепар-ПОС на показники системи глутатіона у хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з хронічним безкамяним холециститом / В.О. Тєрьошин, О.В. Круглова, Д.В. Тищенко // Український медичний альманах. - 2011. - Том 14, № 6 . - С. 194-197. 10. Ткач С.М. Синдром раздраженного кишечника: естественное течение и возможности противорецидивной терапии / С.М. Ткач // Гастроентерологія. - 2012. - № 2(279). - С. 5-8.
11. Фадеенко Г.Д. Синдром раздраженного кишечника и возможности его коррекции / Г.Д. Фадеенко, О.В. Чирва // Сучасна гастроентерологія. - №2 (70). - 2013. - С. 39-44.
12. Філіппов Ю.О. Основні показники гастроентерологічної захворюваності в Україні / Ю.О. Філіппов, І.Ю. Скирда, Л.М. Петречук // Гастроентерологія: міжвід. зб. - Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 37. - С. 3-9.
13. Філіпов Ю.О. Хронічний холецистит: аналітичний огляд даних офіційної статистики МОЗ України за 2006-2008 рр.. / Ю.О. Філіпов, І.Ю. Скирда // Сучасні медичні технології. - 2010. - № 2 (6). - С. 56-59.
14. Фролов В.М. Моноклональные антитела в изучении показателей клеточного иммунитета у больных / В.М. Фролов, Н.А. Пересадин // Лабо-рат. дело. - 1989. - № 6. - С. 71-72.
15. Фролов В.М. Использование «иммунологического компаса» для диагностики иммунных нарушений / В.М. Фролов, Н.А. Пересадин, С.Е. Казакова // Клиническая лабораторная диагностика. - 1994. - № 1. - С. 10-13.
Екологічна і клінічна імунологія та імунореабілітація
52
16. Camilleri M. Current and novel therapeutic options for irritable bowel syndrome management / M. Camilleri, V. Anderson // Dig. Liver Dis. - №41. - 2009. - P. 854-862.
17. Cojocaru C. Metabolic pro?le of patients with cholesterol gallstone disease / C. Cojocaru, G.I.Pandele // Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. - 2010. - Vol. 114. - P. 677-682.
18. Eamonn M.M. Quigley. What we havelearned about colonic motility: normal and disturbed / M.M. Eamonn // Cur. Opin. Gastroenterol. - №26. - 2010. - P. 53-60.
20. Full-Yaung Chang. Treatment of irritable bowel syndrome using complementary and alternative medicine / Full-Yaung Chang, Ching-Liang Lu. // J. Chin. Med. Assoc. - Vol. 72, № 6. - 2009. - P. 294-300.
21. Jamali R. Evaluation of health related quality of life in irritable bowel syndrome patients / R. Jamali // Health QOLIFE Outcomes. - № 10. - P. 12-15.
22. Khan S. Diagnosis and management of IBS / S. Khan, L. Chang // Gastroenterol. Hepatol. - №7. - 2010. - P. 565-581.
23. Lenders G. Acalculous cholecystitis and bacteria: an unusual combination? / G. Lenders, M. Goethals, S. Verstreken // Acta Cardiol. - 2011. - Vol. 66. - Р. 383-385.
24. Merabishvili N.V. Risk-factors of cholelithiasis and chronic cholecystitis during pregnancy // N.V. Merabishvili, S.O. Kamladze, G.T. Sulaberidze // Georgian Med. News. - 2007. - Vol. 47. - P. 37-40.
25. Quigley E. Irritable Bowel Syndrome: recept progress in patophysiology, diagnosis and management? / E. Quigley, A. Khan // J. Ayub. Med. Coll. Abbottabad. - Vol. 21, №1. - 2009. - P. 1-2.
26. Shih S. Investigation of cytotoxic T-lymphocyte-associated protein 4 gene polymorphisms in symptomatic gallbladder disease / S. Shih, H. Yang, W. Chang // Hum. Immunol. - 2011. - № 4. - Р. 355-358.
27. Surdea-Blaga T. Psychosocial determinants of irritable bowel syndrome / T. Surdea-Blaga, A. Baban, D. Dumitrascu // W.J. Gastroenterol. - №18 (7). - 2012. - P. 616-626.
28. Thabane M. Systematic review and meta-analysis: The incidence and prognosis of postinfectious irritable bowel syndrome / M. Thabane, D.T. Kottach-chi, J.K. Marshall // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2007. - Vol. 15. - P. 535-544.
29. Tosic-Golubovich S. Irritable bowel syndrome, anxiety, depression and personality characteristics / S. Tosic-Golubovich // Psychiatria Danubina. - 2010. - Vol. 22, №3. - P. 418-424.
30. Weismuller T.J. Biliary diseases - new insights and developments / T.J. Weismuller, T.O.Lankisch // Dtsch. Med. Wochenschr. - 2011. - Vol. 136. - P. 713-716.
I?iaeaie aeieia??ii? oa iaae?ii? aaiaoeee ? ee?i??ii? ?ioiieia??
53
31. WGO Practice Guideline - Irritable bowel syndrome: a global perspective / Q. Eamonn, F. Michael [et al.] // World Gastroenterology Organisation. - 2009.
Резюме
Бикадоров В.І. Показники клітинної ланки імунітету у хворих із синдромом подразненого кишечнику, поєднаним з хронічним некалькульозним холециститом при лікуванні в амбулаторно-поліклінічних умовах.
У хворих з СПК, поєднаним з ХНХ, мають місце істотні зрушення з боку клітинних показників імунітету, як кількістного, так і функціонального характеру, які характеризуються Т-лимфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням кількості Т-хелперов/індук-торов (CD4) і імунорегуляторного індексу CD4/CD8, істотним зменшенням функціональної активності Т-клітин за даними РБТЛ.
Быкадоров В.И. Показатели клеточного звена иммунитета у больных с синдромом раздраженного кишечника, сочетанным с хроническим некалькульозным холециститом, при лечении в амбулаторно-поликлинических условиях.
У больных с СРК, сочетанным с ХНХ, имеют место существенные нарушения со стороны клеточных показателей иммунитета, как количественного, так и функционального характера, которые характеризуются Т-лимфопенией, дисбалансом субпопуляционного состава Т-лимфоцитов, преимущественно со снижением количества Т-хелперов/индукторов (CD4) и иммунорегулятор-ного индекса CD4/CD8, существенным уменьшением функциональной активности Т-клеток по данным РБТЛ.
Bykadorov V.I. Indexes of cellular link of immunity at patients with irritable bowel syndrome with chronic uncalculosis cholecystites in the ambulatory-policlinic terms.
At patients with irritable bowel syndrome with chronic uncalculosis cholecystites, substantial changes from the side of cellular indexes of immunity, both quantitative and functional character take place, which are characterized Т-lymphopenia, by the disbalance of subpopulation composition of Т-lymphocytes, mainly with the decline of amount of the Т-helper/inductor (CD4) and immunoregular index CD4/ CD8, substantial diminishment of functional activity of Т-cages from data of RBTL.
