Показники фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку міста Львова та Львівської області і причини його порушень - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукОдним з обєктивних маркерів стану здоровя новонароджених є рівень їх фізичного розвитку (ФР), антропометричні показники (АП) якого вважають інтегральними характеристиками внутрішньоутробного росту немовлят, оскільки вони визначаються станом матково-плацентарного кровоплину і поступленням до них пластичних і енергетичних речовин. Раннє виявлення новонароджених з відхиленнями у фізичному розвитку стосовно регіональних нормативів та їх індивідуальна оцінка дають можливість своєчасно створити адекватні умови для їх виходжування, запобігти виникненню низки невідкладних станів у постнатальному онтогенезі. Таким чином, подальше вдосконалення методологічних засад для комплексної оцінки фізичного розвитку новонароджених немовлят різного гестаційного віку, а також вивчення чинників несприятливого впливу на них можна вважати важливим науково-практичним завданням, що й зумовлює доцільність даного дослідження. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в межах теми науково-дослідної роботи кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти “Вивчити вплив перинатальних факторів, географічних та екологічних чинників на стан здоровя і фізичний розвиток дітей” (№ держреєстрації 0100U002262). Визначити та порівняти антропометричні показники фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку міста Львова та Львівської області.Етнічний склад був таким: 4793 (92,20 %) жінки - українки, 317 (6,09 %) жінок - росіянки, 51 (0,98 %) жінка - полька, 18 (0,34 %) жінок - єврейки, 19 (0,39 %) - представниці інших національних меншин. З метою оцінки фізичного розвитку новонароджених екологічно несприятливого шахтарського регіону Львівської області проаналізовано антропометричні показники 90 немовлят, які народились від матерів, що постійно проживають у Сокальському районі Львівщини. З метою вивчення перинатальних чинників несприятливого впливу на ФР немовлят та особливостей перебігу раннього неонатального періоду проаналізовано медичну документацію 104 новонароджених з масою тіла, нижчою 10 центиля розподілу стосовно створених нами регіональних антропометричних нормативів та їх матерів (1-ша основна група), а також 104 новонароджених з масою тіла, вищою 10 центиля розподілу та їх матерів (2-га основна група). В усіх випадках значення маси, довжини, індексу маси тіла, а також обводу голови дітей обох районів не виходили за межі 3-го і 97-го перцентильних інтервалів, що свідчить про відповідність основних показників фізичного розвитку створеному регіональному стандарту. У другій половині вагітності у матерів, які народили немовлят з масою, меншою 10 центиля щодо гестаційного віку, мали місце: загроза передчасних пологів (у 45,19% жінок порівняно з 18,27% у контрольній групі, р <0,001), гестоз (у 25,0% і 13,46% у контролі, р<0,05).У дисертації пропонується теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної неонатології - удосконалення методів оцінки фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку шляхом створення порівняльних стандартів АП з урахуванням регіональних особливостей та перинатальних чинників ризику для створення оптимальних умов їх виходжування та прогнозування стану здоровя . Визначені межі умовно популяційної норми для показників стандартної антропометрії новонароджених Львівщини дозволяють оцінити відповідність фізичного розвитку немовлят їх гестаційному віку і виявити його порушення. Визначені межі умовно популяційної норми для показника індексу маси тіла новонароджених Львівщини дозволяють оцінити пропорційність фізичного розвитку щодо їх гестаційного віку і виявити або підтвердити дефіцит (надлишок) маси тіла, особливо у немовлят, показники стандартної антропометрії яких відповідають їх гестаційному віку. Значення маси, довжини, обводу голови та індексу маси тіла новонароджених шахтарського регіону Західної України не виходять за межі 3-го і 97-го перцентильних інтервалів, що свідчить про відповідність основних показників фізичного розвитку цих дітей створеному регіональному стандарту. Перебіг раннього неонатального періоду новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку у 4,9 раза частіше ускладнюється гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС і в 5 разів частіше неонатальною жовтяницею порівняно з дітьми, антропометричні показники яких відповідають їх гестаційному віку.

.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації пропонується теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної неонатології - удосконалення методів оцінки фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку шляхом створення порівняльних стандартів АП з урахуванням регіональних особливостей та перинатальних чинників ризику для створення оптимальних умов їх виходжування та прогнозування стану здоровя .

2. Визначені межі умовно популяційної норми для показників стандартної антропометрії новонароджених Львівщини дозволяють оцінити відповідність фізичного розвитку немовлят їх гестаційному віку і виявити його порушення.

3. Визначені межі умовно популяційної норми для показника індексу маси тіла новонароджених Львівщини дозволяють оцінити пропорційність фізичного розвитку щодо їх гестаційного віку і виявити або підтвердити дефіцит (надлишок) маси тіла, особливо у немовлят, показники стандартної антропометрії яких відповідають їх гестаційному віку.

4. Значення маси, довжини, обводу голови та індексу маси тіла новонароджених шахтарського регіону Західної України не виходять за межі 3-го і 97-го перцентильних інтервалів, що свідчить про відповідність основних показників фізичного розвитку цих дітей створеному регіональному стандарту. Кількість новонароджених, показники стандартної антропометрії та ІМТ яких виходили за межі 10-х і 90-х перцентилів розподілу, не перевищувала аналогічну в екологічно чистому районі.

5. Затримка внутрішньоутробного розвитку новонароджених повязана з дією багатьох причин, які мають, переважно, медичний та біологічний характер. Прогностично найбільш значущими чинниками ризику розвитку ЗВУР новонароджених від матерів, які постійно проживають на Львівщині, є такі: зниження вагових приростів жінок під час вагітності, народження попередніх дітей із ЗВУР, пієлонефрит у вагітних, загроза переривання 1 половини вагітності, анемія.

6. Перебіг раннього неонатального періоду новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку у 4,9 раза частіше ускладнюється гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС і в 5 разів частіше неонатальною жовтяницею порівняно з дітьми, антропометричні показники яких відповідають їх гестаційному віку.

7. Вагітність жінок, які народжують великовагових щодо гестаційного віку дітей, в 4,5 раза частіше перебігає на тлі анемії, в 1,8 раза частіше - загрози переривання другої половини вагітності. Перебіг раннього неонатального періоду великовагових новонароджених у 4 рази частіше ускладнюється гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС і у 3,2 раза частіше - неонатальною жовтяницею порівняно з дітьми, в яких антропометричні показники відповідають їх гестаційному віку.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі проведених досліджень рекомендовано: 1. З метою підвищення ефективності і спрощення оцінки фізичного розвитку новонароджених використовувати регіональні порівняльні стандарти у вигляді таблиць і номограм. Відповідними щодо гестаційного віку вважати показники, які лежать у межах від 10-го до 90-го перцентилів розподілу. Малими щодо гестаційного віку вважати немовлят, показники стандартної антропометрії яких є нижчими 10-го перцентиля розподілу. Великими щодо гестаційного віку вважати немовлят, показники стандартної антропометрії яких є вищими 90-го перцентиля розподілу. При народженні маловаговим та великоваговим щодо гестаційного віку немовлятам проводити моніторинг життєвих функцій і метаболічних показників, а при необхідності - корекцію гомеостазу.

2. Визначати пропорційність фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку за центильними нормативами індексу маси тіла. Якщо ІМТ перебуває в діапазоні від 10-го до 90-го центилів, розвиток вважати пропорційним, якщо ІМТ лежить нижче 10-го центиля розподілу - диспропорційним з дефіцитом маси тіла, якщо ІМТ вище 90-го центиля розподілу - диспропорційним з надлишком маси тіла.

3. З метою порівняння антропометричних показників немовлят, які належать до різних віково-статевих груп, проводити їх стандартизацію за належністю до відповідних центильних коридорів регіональних нормативів.

4. Маловагових і великовагових стосовно гестаційного віку немовлят вважати групою ризику щодо гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС і неонатальної гіпербілірубінемії.

.

1. Референс-стандарти фізичного розвитку новонароджених дітей міста Львова та Львівської області // Львівський медичний часопис. -2002. - № 2.- C.7-11.

2. Нормативи індексу маси тіла новонароджених немовлят різного гестаційного віку міста Львова та Львівської області // Практична медицина. - 2002. - № 3. - C.28-31 (співавт. Коржинський Ю.С., Савчак Н.Є.) - збір, статистична обробка та аналіз матеріалу.

3. Порівняльний аналіз стандартів фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку Львівського регіону // ПАГ. - 2002. - № 3.- C.20-22. (співавт. Коржинський Ю.С., Савчак Н.Є.) - збір, статистична обробка та аналіз матеріалу.

4. Показники фізичного розвитку новонароджених різного гестаційного віку шахтарського регіону Західної України // Вісник морської медицини. - 2002. - № 3.- C. 5-8.

5. Перинатальні чинники ризику синдрому затримки внутрішньоутробного розвитку новонароджених у м. Львові та Львівській області // Буковинський медичний вісник. - 2003. - №1. - С.28-29.

6. Оцінка пропорційності фізичного розвитку новонароджених немовлят різного гестаційного віку за перцентильними номограмами індексу маси тіла: Інформаційний лист. - К., 2002. - 2с. ( співавт. Коржинський Ю.С., Савчак Н.Є.) - збір, аналіз і статистична обробка матеріалу.

7. Перинатальні фактори ризику, стан здоровя та фізичний розвиток немовлят // Тези міжнар. наук. конгр. мол. вчених та студ. “Здоровя села - здоровя держави”. - Львів -Дубляни, 2000. - С. 103-104 ( співавт. Савчак Н.Є.) - збір матеріалу.

8. Клініко-антропометричні характеристики новонароджених немовлят з синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах”, Чернівці, 10-11 жовтня 2002 року. - Чернівці, 2002. - С.33-34 (співавт. Коржинський Ю.С.) - збір, статистична обробка та аналіз матеріалу.

9. Корелятивні звязки між пренатальними чинниками ризику та внутрішньоутробною затримкою плода //Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання педіатрії і дитячої хірургії”, Львів, 20 лютого 2003 року. - Львів, 2003. - С.91-92.

Размещено на .ru