Зміст понять економічна потреба, інтерес та стимул економічної діяльності. Особливості взаємодії даних категорій. Особливості та головні форми впливу потреб, інтересів та стимулів на різні аспекти соціально-економічного розвитку на рівні держави.
виокремити форми впливу потреб, інтересів та стимулів на різні аспекти соціально-економічного розвитку. в) першочергові - потреби, що задовольняються предметами першої необхідності (продукти харчування, одяг, житло, громадський транспорт, збереження здоровя), та непершочергові - потреби, що задовольняються предметами розкоші (парфуми, хутра, яхти). Ця класифікація досить умовна: те, що вважається предметом розкоші при одному рівні розвитку виробництва та добробуту суспільства, стає предметом першої необхідності при більш високому рівні розвитку економіки; те, що є предметом розкоші для однієї людини, вважається предметом першої необхідності для людини з іншим рівнем достатку. Закон зростання потреб - всезагальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві звязки між виробництвом і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких (звязків) викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення. Закон зростання потреб у контексті еволюції відносин економічної власності (що надає йому окремих ознак специфічного закону) виявляється у постійному зростанні потреб окремого працівника, трудового колективу та сукупного працівника бути власником засобів виробництва, інтелектуальної власності, створеного продукту та потреб в управлінні власністю.Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради власне виробництва, є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі, корисних копалин, довкілля, економічних благ і робочої сили. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. Отже, потреба - категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами. Отже, потреби мають обєктивно-субєктивний характер.Його суть полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а разом з тим і людини як особистості та продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Відповідно до закону зростання потреб відбувається стале і якісне зростання економічних потреб. Сфера потреб розширюється не тільки по вертикалі, але й по горизонталі: потреби вищого рівня виникають у все більшої кількості людей; у міру суспільного розвитку людина прагне одержувати блага більш високого рівня. Тож, економічні інтереси являють собою обєктивні, зумовлені відносинами власності спонукальні мотиви, стимули трудової діяльності, спрямовані на задоволення потреб кожного члена і суспільства в цілому. За ознакою субєктивності інтереси можна класифікувати як: особисті, групові, колективні, національні, відомчі, регіональні, загальнолюдські, суспільні.З цього погляду економічні інтереси являють собою господарську мотивацію, у разі реалізації якої субєкт відносин забезпечує самостійність взагалі, самостійність спрямування, самоствердження, саморозвиток.
План
Зміст виробництва може розкриватися за трьома напрямами:
Вывод
Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради власне виробництва, є безглуздою витратою обмежених ресурсів землі, корисних копалин, довкілля, економічних благ і робочої сили.
Потреби людей не є постійними. Вони - продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу.
Отже, потреба - категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку, до умов їх життєдіяльності. Структура потреб велика. Крім економічних потреб, існує низка інших - культурних, політичних, ідеологічних, національних і т. ін.
Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.
Отже, потреби мають обєктивно-субєктивний характер.
Різноманітні потреби можна певним чином класифікувати, насамперед за субєктами і обєктами.
За субєктами потреби поділяють на: - індивідуальні, колективні та суспільні;
- домогосподарств, підприємств і держави;
- суспільно-економічних класів і соціальних груп.
За обєктами потреби класифікуються так: - породжені існуванням людини як біологічної істоти;
- матеріальні і духовні;
- першочергові і непершочергові.
Задовольняючи свої потреби, людяна керується субєктивними оцінками споживчих благ. В економіці, де звичайним явищем є насичення ринку споживчими благами, діє правило зменшення граничного споживчого блага. Там люди змінюють структуру споживання, прямуючи до оптимальної моделі. В економіці, де звичайним явищем є дефіцит споживчих благ і на поведінку споживача суттєво впливає інфляція, може діяти зворотне правило: зростання граничної корисності споживчого блага.
Виробництво - цілеспрямована діяльність людей, які мають наметі створити споживчі блага для задоволення своїх потреб.
Список литературы
1. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. - К. «Просвіта», 2003 р., 290 ст.
2. Баличенко В.В. Загальна економічна теорія - Харків «Фоліо». 2004. - 418 ст.
3. Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность): Курс лекций. - М.: Издательство БЕК, 2001.
4. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. Пер. с англ., 4-е изд. - М.: «Дело Лтд», 2002.
