Пограничні психічні розлади у осіб з хронічною нейросенсорною приглухуватістю - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ, ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ”Дисертацією є рукопис: Робота виконана в Державній установі “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Марута Наталія Олександрівна, Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, завідувач відділу неврозів та пограничних станів, заступник директора з НДР Захист дисертації відбудеться “28” листопаду 2007р. о 1000 годині на Засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д. 64.566.01 при Державній установі “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” (61068, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державної установи “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” (61068, м.Незважаючи на недостатню вивченість проблеми психічних розладів при хронічній нейросенсорній приглухуватості, усі дослідники, які аналізували стан проблеми, дійшли одностайної думки, що порушення функції слухового аналізатора, що відіграє важливу роль в міжсоціальних комунікаціях, не може не порушити функціонування психічних процесів (Рахманов В.М., 1997). Вивчення клініко-психопатологічних особливостей пограничних психічних розладів у хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість дозволить не тільки вдосконалити критерії діагностики та систематики даної патології, а й розробити принципи терапії та реабілітації цього контингенту хворих. Для досягнення вказаної мети вирішувалися наступні завдання: 1. описати клініко-психопатологічну структуру пограничних психічних розладів у хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість; 3. вивчити етіологічні фактори, які призводять до розвитку пограничних психічних розладів у хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість; 6. розробити принципи терапії та реабілітації хворих з різними варіантами пограничних психічних розладів при хронічній нейросенсорній приглухуватості.Аналіз рівня освіти свідчив про те, що 77 (46,4%) хворих мали середню освіту, 49 (29,5%) хворих - середню спеціальну, 40 (24,1%) хворих - вищу. При аналізі особливостей приглухуватості в даній групі хворих ми відзначили, що І (легкий) ступінь приглухуватості спостерігався у 28 (38,4%) хворих, ІІ (помірний) - у 30 (41,1%) хворих, ІІІ (виражений) - у 10 (13,7%) хворих, IV (тяжкий) - у 5 (6,8%) хворих, тобто у хворих на невротичні розлади реєструвалася ХНП переважно І та ІІ ступеня (тривалість слухових розладів від 6 місяців до 3 років). Причиною розвитку неврастенії у хворих були психогенні чинники: втрата роботи - 18 (54,5%) хворих, конфлікти в родині - 8 (24,2%) хворих та на роботі - 7 (21,2%) хворих. Пусковими психогеніями в цьому випадку ставали вегето-судинні пароксизми (75,0% хворих) та переживання в звязку з хворобою близьких (25,0% хворих). У 18 (64,3%) хворих психогенією став дефект слуху (встановлення діагнозу, відчуття неповноцінності, обумовлене приглухуватістю, думки про неможливість повноцінно працювати та упорядкувати своє особисте життя), в 10 (35,7%) хворих - переживання розлуки, або хвороби близьких.В дисертації представлено результати аналізу, теоретичне узагальнення та нове рішення наукової задачі вивчення етіології, клініко-психопатологічної структури, патопсихологічних механізмів пограничних психічних розладів у хворих на ХНП та обґрунтування на цій підставі принципів діагностики та терапії даної патології. у хворих на хронічну нейросенсорну приглухуватість пограничні психічні порушення проявляються у формі невротичних розладів (43,9%), органічних психічних розладів (39,7%) та розладів особистості (16,3%). Серед невротичних розладів спостерігаються неврастенія F48.0 (19,9%), тривожно-фобічні розлади F40.1 (7,2%) та розлади адаптації F43.2 (16,9%); серед органічних - тривожні F06.4 (16,3%) та емоційно-лабільні F06.6 (23,5%) розлади; особистісні розлади представлені емоційно-нестійкими розладами особистості F60.3 (16,3%). Встановлено, що невротичні розлади у 68,9% хворих формуються на тлі нейросенсорної приглухуватості І-ІІ ступеня з тривалістю хвороби 2,5±0,4 роки; особистісні розлади у 81,5% - у хворих з дефектом слуху ІІІ-IV ступеня після тривалого перебігу приглухуватості (9,5±2,3 років), у хворих на органічні психічні розлади не встановлений звязок між ступенем приглухуватості, наявністю та вираженістю психічних розладів. В останньому випадку на формування психічних розладів в більшій мірі впливає вираженість органічної патології мозку, ніж ступінь приглухуватості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ