Погляди військових фахівців провідних країн світу щодо застосування повітрянодесантних (аеромобільних) військ в сучасних умовах - Статья

ПЕЧОРІН, адюнкт кафедри аеромобільних військ та сил спеціальних операцій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, м.Події останніх десятиріч у військово-політичній обстановці, поява нової зброї, спеціальної та військової техніки, викликають необхідність уточнення офіційно прийнятих поглядів на характер та способи ведення сучасних операцій і відповідно формування нових підходів щодо застосування повітрянодесантних (аеромобільних) військ які залишаються основним засобом у реалізації концепції глибокого охвату противника під час проведення операцій. Аналіз матеріалів іноземного видавництва, присвячених розгляду питань реформування та розвитку повітрянодесантних (аеромобільних) військ [1-3], свідчить про те, що на цей час збройні сили провідних країн світу мають у своєму складі добре оснащені повітрянодесантні (аеромобільні) війська та їх військові фахівці, прогнозуючи характер бойових дій у операціях, передбачають широке їх застосування. Щодо рівня розвитку озброєння та військової техніки того періоду у ході даної війни були продемонстровані ефективність та перспективність застосування повітряного ешелону для вертикального охоплення противника та створення активного, постійно діючого фронту у тилу противника, що дозволило оперативно використовувати результати вогневих ударів і сприяти військам, що наступають, у розгромі противника, який оборонявся. Мета статті полягає у тому, щоб на основі аналізу відкритих джерел, дослідити погляди військових фахівців провідних країн світу щодо застосування повітрянодесантних (аеромобільних) військ, виходячи з порядку їх застосування у війнах (збройних конфліктах) останніх десятиріч.Повітрянодесантні формування плануються до виконання стратегічних, оперативних та тактичних завдань у будь-якій точці світу шляхом десантування (висадки). Підтримка їх дій здійснюється військово-повітряними силами (ВПС) та включає: здійснення повітряних перевезень (перекидань); боротьбу з авіацією противника (у тому числі з армійською авіацією); безпосередню авіаційну підтримку; ведення тактичної повітряної розвідки; ізоляцію району бойових дій з повітря; проведення спеціальних повітряних операцій; радіоелектронну боротьбу та боротьбу з ППО противника. До основних переваг повітрянодесантних операцій, військові фахівці провідних країн світу, відносять: високий ступінь реагування на поставленні завдання; незалежність від географічних умов; раптовість дій; можливість повітрянодесантних підрозділів вести довготривалі бойові дії. Тактичні завдання вирішуються, як правило, веденням штурмових дій, здійсненням вертикального охоплення з метою ізоляції району бойових дій. Розглядаючи практику застосування повітряних десантів у зоні Перської затоки, а також у локальних війнах і збройних конфліктах більш раннього періоду (арабо-ізраільскі війни (1956-2006 рр.); Великобританії проти Аргентини на Фолклендських островах (1982 р.); США проти Гренади (1983 р.), Нікарагуа (1985 р.), Панами (1998 р.), вторгнення на Коморські та Сейшельські острови), необхідно відмітити, що у більшості випадків до складу десанту входили від посилено-го батальйону до повітрянодесантної (десантно-штурмової ) бригади.Аеромобільні операції можуть проводитись як у наступі, так і в обороні та при веденні спеціальних дій. Ці операції проводяться за рішенням командирів корпусів, дивізій та бригад, які мають у своєму розпорядженні аеромобільні частини та підрозділи, необхідні штатні та придані частини армійської авіації. Аеромобільні війська здатні успішно виконувати завдання у районах, де дії противника придушені впливом високоточної зброї, діє на широкому фронті або у тяжко доступній місцевості і має слабке угруповання. Також вони залучаються для ведення розвідки, вирішення завдань охорони та прикриття своїх військ, при цьому ширина оборони аеромобільної дивізії може бути до 100 км. Військові частини та підрозділи аеромобільних військ можуть знищувати резерви та танкові угруповання противника, наприклад підрозділи бойових вертольотів 101-ї повітряно-штурмової дивізії та 82-ї повітрянодесантної дивізії армії США показали свою ефективність під час знищення живої сили та бронеобєктів підходящих резервів іракських військ (один бойовий вертоліт під час вильоту знищував 2-3 танки).Для реалізації цієї концепції проводяться роботи за такими напрямками: Приведення організаційно-штатної структури військових частин повітрянодесантних (аеромобільних) військ до оптимальної, єдиної типової організації (наприклад у США). Щодо якісного технічного переоснащення планується прийняття на озброєння нових зразків бойової техніки модульного типу та безпілотних літальних апаратів різного призначення у тому числі розвідувально-ударного, а також прийняття на озброєння нових зразків польової артилерії, самохідних мінометів і вертольотів.