Погляди Станіслава Дністрянського на право та державу - Автореферат

Погляди Станіслава Дністрянського на право та державуДо них відносимо й видатного українського теоретика права та держави, конституціоналіста, цивіліста, політичного та громадського діяча Станіслава Севериновича Дністрянського (1870-1935). Дністрянський одним із перших у юриспруденції запропонував соціологічно-правовий підхід до розуміння понять «право», «держава», «народ». Та поза їх увагою залишились нерозкритими загальнотеоретичні погляди, які складають значну і важливу частину наукової спадщини ученого, зокрема тлумачення понять «культура», «цивілізація» та «право», місця правознавства у системі наук, генезису права, теоретичного осмислення правових аспектів співіснування народу та держави, форм права, держави та міждержавних обєднань, а також перспектив подальших процесів розвитку держави. Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках наукової теми кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка «Актуальні проблеми історії держави і права України, політичних і правових вчень та зарубіжної історії» (номер державної реєстрації 0103U005943). Формально-логічні методи дослідження, зокрема метод синтезу, аналізу, індукції, дедукції, допомогли авторові цього дослідження провести аналіз понять «суспільний звязок», «право», «держава», «народ», «форма права», «форма держави» тощо.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету та завдання, обєкт та предмет, методологічну основу та наукову новизну одержаних результатів, висвітлено звязок роботи з науковими програмами, планами та темами, а також подано рекомендації щодо практичного застосування одержаних результатів. Дністрянського» усі матеріали, які автор використовував для написання дисертаційної роботи, поділено на три групи: 1) документи та праці, які підтверджують становлення та розвиток загальнотеоретичних поглядів С. Дністрянського, а також опубліковані у різних виданнях некрологи, у яких міститься оцінка його поглядів; 3) праці, статті, матеріали конференцій, рецензії, сучасних українських учених, у яких є оцінки наукових здобутків С. Дністрянського.Дністрянський ґрунтовно вивчив, осмислив та проаналізував розвиток правових та політичних уявлень на право та державу від античності до початку ХХ ст., зокрема ідеї Аристотеля (теорія природного походження держави), А. Дністрянський розуміє як найважливішу серед усіх суспільних наук, бо вона досліджує й розробляє регулятивні закони для співіснування людей та різних форм їх організації у суспільстві. Він наголошував: правознавство охоплює не тільки знання про позитивне право, але й повинно зясовувати співвідношення права і суспільства, права й економіки, а також зясовувати, в чому полягає суть права в історії людства, народів та держав. Учений зясував різницю між звичаєм, етичними нормами й правом, встановлював відношення права до держави та звичаєвого права до закону. Право поза державою відрізняється від права в державі лише тим, що державне право забезпечується державним примусом, а природне, соціальне та економічне право - суспільним примусом.У дисертації узагальнено й по-новому вирішено завдання, що полягає у поглибленні історико-правових знань про становлення та розвиток загальнотеоретичних поглядів на право та державу, і це є відповідним внеском у правничу науку. Дністрянського на право та державу становлять оригінальну, цілісну, синтетичну, соціальну концепцію з елементами природної, позитивістської та матеріалістичної теорій походження права та держави. Вагнера (прихильника органічної теорії права та держави), Г.Єллінека (представника формально-догматичної юриспруденції та теорії законів у державному праві), Р.Ієрінга (засновника теорії «інтересу в праві»), А. Український правознавець у праці «Полагода шкоди з огляду економічного та соціального» (1897) одним з перших у юридичній науці використовував принципи соціально-економічної теорії та осмислив проблеми безпосереднього звязку науки права з економікою та соціологією. На четвертому етапі з появою держави виникає позитивне право, а «звичаєве право» через нестабільність та недосконалість норм позитивного права, продовжує залишатися важливим фактором правового регулювання суспільних відносин.

Основний зміст дисертації

У дисертації узагальнено й по-новому вирішено завдання, що полягає у поглибленні історико-правових знань про становлення та розвиток загальнотеоретичних поглядів на право та державу, і це є відповідним внеском у правничу науку.

Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на цю проблему, викладені у таких положеннях: 1. Загальнотеоретичні погляди С. Дністрянського на право та державу становлять оригінальну, цілісну, синтетичну, соціальну концепцію з елементами природної, позитивістської та матеріалістичної теорій походження права та держави. Вона є цінним здобутком української та європейської правової науки.

2. Ґрунтовно вивчивши правові та політичні ідеї, вчення і концепції від античності до початку ХХ ст., С. Дністрянський створив власну правову концепцію. Базовими для нього були ідеї Аристотеля (автора теорії природного походження держави), А. Вагнера (прихильника органічної теорії права та держави), Г.Єллінека (представника формально-догматичної юриспруденції та теорії законів у державному праві), Р.Ієрінга (засновника теорії «інтересу в праві»), А. Менгера (прихильника соціалістичної теорії), Р. Штамлера (засновника теорії «правдивого права»), Ф. Цайлера (прихильника теорії природного права), Р. Гофмана, Р. Пфаффа, Й. Унгера (представників історичної школи права), а також визначних українських мислителів та вчених - Б.Кістяківського, О. Огоновського й Т. Шевченка.

3. Український правознавець у праці «Полагода шкоди з огляду економічного та соціального» (1897) одним з перших у юридичній науці використовував принципи соціально-економічної теорії та осмислив проблеми безпосереднього звязку науки права з економікою та соціологією. Так, С. Дністрянський формує власну методологію правознавства, в основі якої є історико-генетичний, соціально-економічний, історичний, філософський та соціологічний методи.

4. Суттєвими у системі загальнотеоретичних поглядів С. Дністрянського є проблеми осмислення місця, ролі та значення правознавства у структурі науки, звязків між різними науками, які зумовлюють постійну появу нових наук. Так, він обґрунтував появу філософії права, соціології права, судової медицини тощо.

5. С. Дністрянський мав власне бачення зародження та розвитку права. На першому етапі під впливом соціальних, природних та економічних факторів у суспільстві виникають первісні види регулятивних норм (релігійні, етичні, економічні). На другому етапі на основі найбільш важливих релігійно-етичних норм зароджуються правові норми. На третьому етапі правові норми окремих елементарних соціальних груп (подружжя, роду, племені) систематизуються у «звичаєвому праві». На четвертому етапі з появою держави виникає позитивне право, а «звичаєве право» через нестабільність та недосконалість норм позитивного права, продовжує залишатися важливим фактором правового регулювання суспільних відносин. Право, в концепції С. Дністрянського, є складовою частиною культури та цивілізації, тому його розвиток та існування безпосередньо повязані із загальним розвитком культури та прогресом цивілізації. Воно є обовязковим атрибутом життя суспільства, бо завжди виконує регулятивну функцію. Інші види соціальних норм мають доповнюючий і допоміжний характер.

6. С. Дністрянський виділив наступні форми права: «звичаєве право», «закони» та «право юристів». Під «правом юристів» він розумів як ідеї, концепції, правові доктрини, наукові розробки вчених-права, так і діяльність юристів-практиків. При цьому «право юристів» виступає посередником між «звичаєвим правом» та «законами» (позитивним правом).

7. Держава, за С. Дністрянським, утворюється як результат органічної потреби суспільства. Завдання, яке покладається на державу в момент її виникнення, - це утворення правового ладу, який був відсутній на попередніх етапах розвитку людства. У процесі природного розвитку суспільства, на думку С. Дністрянського, зявляється і народ. Визнання та реалізація права кожного народу на самовизначення є основою теорії вченого про виникнення національних держав і концепції миру у світі.

8. Загальнотеоретичні погляди С. Дністрянського знайшли подальший розвиток у працях таких українських учених, як А. Андрієвський («Право як соціальне явище». Прага, 1930), Л. Бич («Загальна наука права». Подебради, 1934), О. Ейхельман («Основи права». Прага, 1927), В. Старосольський («Держава і політичне право». Подебради 1925; «До питання про форми права». Львів, 1925; «Про цінність права». Львів, 1928; «Держава і право». Львів, 1934).

Ідеї українського вченого актуальні і сьогодні. З огляду на це, повноцінне вивчення наукової спадщини С. Дністрянського дасть можливість обєктивно розкрити один з важливих етапів історії української політичної та правової думки

1. Коваль А. Суспільні звязки - основа правової концепції Станіслава Дністрянського // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. - Вип. 35. - Львів, 1999. - С. 150-154

2. Коваль А. Соціальне поняття права в правовій концепції С. Дністрянського // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія юридична. - Вип. 36. - Львів, 2000. - С. 170-175

3. Коваль А. Погляди Станіслава Дністрянського на права людини та громадянина // Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії «Актуальні проблеми політики». - Вип. 13-14. - Одеса, 2002. - С. 883-888

4. Коваль А. Джерела та форми права в правовій концепції Станіслава Дністрянського // Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії «Актуальні проблеми держави і права».-Вип. 16. - Одеса, 2002. - С. 107-111

5. Коваль А. Погляди С. Дністрянського на правознавство як науку // Збірник наукових праць Одеської національної юридичної академії «Актуальні проблеми держави і права».-Вип. 22. - Одеса, 2004 р. - С. 78-82

6. Коваль А. Поняття, форми та види міждержавних і міжнародних відносин у концепції С. Дністрянського // Життя і право. Львівський правничий часопис. - №1. - Львів, 2005. - С. 23-27

7. Коваль А. Ідея національної держави у правових поглядах Станіслава Дністрянського // Матеріали VII регіональної науково практичної конференції (13-14 лютого 2001 р.) «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні». - Львів, 2001. - С. 28-30

8. Коваль А. Станіслав Дністрянський - визначний український правознавець // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів «Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених». - Спецвипуск №1. - Хмельницький, 2002. - С. 38-39.

9. Коваль А. Право народу на самовизначення в творчій спадщині Станіслава Дністрянського // Науковий збірник ЮІ ТАНГ «Актуальні проблеми правознавства». - Вип. 2. - Тернопіль, 2001. - С. 78-81

Размещено на .ru