Вияв негативних національних рис, боротьба з ними, відображення туги за втратами народу впродовж багатьох сторіч в поезії Є. Гущина. Пошук істини в суспільстві у творчості поета. Проблеми ворожнечі в сучасному українському суспільстві в поезії Гущина.
ПОЕЗІЯ УКРАЇНСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯЯк схоже це з хаосом зародження Всесвіту, коли матерія охолоджувалася, структурувалася, зявлялися планети, а на деяких із них, як наша Земля, - рослинний і тваринний світ… І щоб створити умови для розвитку живої природи, їй постачалася волога, наповнена поживними речовинами… Так і українське суспільство, виходячи з хаосу, структуруючись і пристосовуючись до нових умов життя, потребує не тільки матеріальних «інєкцій», але і якісної духовної вільги, яку здатні постачати література, поезія, мистецтво, наука. Ні для кого не є дивиною, що в сучасній ситуації українці відчувають себе маргіналами у власній країні, а тому стривожено лунають слова поета «Ми як вигнанці на своїй землі», скрізь чується безвихідь у незалежній країні, де: «Вже й мовну хартію зламали об коліно службові члени пятої колони». Народу потрібна духовна допомога, і в поезії простежується, що письменник живе його проблемами, є частиною суспільства і слугує відродженню нації та України, про що однозначно заявляє: Я в канонічну душу України Твори Євгена Гущина - це поезія для українців, які не вважають себе малоросами, люблять свою націю, її історію і культуру, пишаються своєю стародавньою державою Руссю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
