Поезія Кристини Россетті у контексті естетики прерафаелітизму - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДо останніх часів роль Кристини Россетті в англійській поезії другої половини XIX століття і прерафаелітському русі, зокрема, розглядалась як другорядна, що не відповідає її дійсному внескові у розвиток англійської поезії. Герберт, Кітс), вивчення та нова інтерпретація її життя і творчості - все вказує на “відродження”, повернення Кристини Россетті як письменниці. Цей “россеттієвський ренесанс” забезпечено, переважно, текстологічними та літературознавчими роботами американських дослідників, серед яких, безумовно, провідне місце належить першому повному науковому зібранню поезій Кристини Россетті, виданому Ребеккою Крамп в 1979-1990 рр., та літературній біографії, створеній Дж.Марш (1995 р.). У радянському та пострадянському літературознавстві творчість поетеси системно не розглядалась; учені обмежувались згадуванням про неї в загальних оглядах історії літератури, традиційно характеризуючи її творчість як релігійно-містичну. Єдине виключення - дисертація Н.Соколової, де творчості Кристини Россетті присвячено окремий розділ, але зосередженість автора виключно на вивченні впливу “середньовічного відродження” на творчість прерафаелітів суттєво звужує рамки дослідження.На англійському грунті, від XVIII століття до модерністської доби включно, пластичний образ і літературне слово знаходяться переважно не в конфлікті (проявом якого є відмова живопису від “літературності”), а в безперервному гармонійному діалозі, прояви якого - одночасна літературна і графічна або живописна творчість Блейка і прерафаелітів, Теккерея, Е.Ліра, Керролла, Кіплінга, Бердслі - всі вони виявляли себе і в літературі, і в малюванні, і в живописі (у прерафаелітському середовищі це творчість Д.Г.Россетті, Ханта, Брауна з їх есеями-поясненнями, Морріса). Саме такою, як виявляє аналіз, є спільність поезії і живопису у випадках К.Дж.Россетті та Д.Г.Россетті. Тенденція звязку живопису і поезії, що розвивалася протягом усього століття і мала велике значення для творчості і Кітса, і Россетті, знайшла своє відображення в прерафаелітському концепті “poem-picture”. Порівняльний аналіз картини і сонету “Прозерпіна” з цього циклу доводить, що сонет, на відміну від картини, малює нам не тільки теперішній стан героїні - полонянки Гадесу (в картині й октаві), а й розширює зміст, зображуючи в секстеті ще одного ліричного героя, що може бути або її земним коханим, або художником, що завершив картину і відчув не задоволення майстра, а щирий біль людини. Центральне місце в творчості Россетті-поета посідає поема “The Blessed Damozel” (1849), яка є яскравим прикладом того, що вчені вважають найважливішою рисою поетики прерафаелітизму, - “прагнення матеріалізувати ідеальні, вигадані світи і зробити іх зорово переконливими” (Стейн). Д.Г.Россетті вказував на “Ворона” По як на джерело задуму - По показав тугу коханого на землі, а Россетті хотів дати вираження почуттям коханої на небесах.У висновках підсумовуються основні результати дослідження. Історично творчість Кристини Россетті відноситься до поезії “вікторіанського романтизму”. Її місце - у центрі протистояння, одною стороною якого є поезія Теннісона і Браунінга, які використовують англійські та італійські середньовічні декорації для освоєння сучасної їм тематики, а іншою - творчість Данте Габріеля Россетті і Свінберна, захопленість яких тим же італійським середньовіччям привела їх до символізму. Дослідження доводить, що естетика прерафаелітизму справила великий вплив на специфіку зображальності наративних поем і лірики поетеси. Відродження мистецтва під впливом середньовічної “щирості” (замість вікторіанських умовностей), нове відкриття минулого спричинили появу нової зображальності в поезії, живописі і прикладному мистецтві.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У висновках підсумовуються основні результати дослідження. Історично творчість Кристини Россетті відноситься до поезії “вікторіанського романтизму”. Її місце - у центрі протистояння, одною стороною якого є поезія Теннісона і Браунінга, які використовують англійські та італійські середньовічні декорації для освоєння сучасної їм тематики, а іншою - творчість Данте Габріеля Россетті і Свінберна, захопленість яких тим же італійським середньовіччям привела їх до символізму. Елементи обох тенденцій обєднані і збалансовані в поезії Кристини Россетті завдяки її серцевинному інтересу до проблем віри. Широкий контекст творчості Кристини Россетті - це розглянуті в дослідженні її звязки зі спадщиною “великого романтизму” початку століття, як семантичні (Блейк, Кітс, Вордсворт), так і формально-поетологічні (Колрідж).

Дослідження доводить, що естетика прерафаелітизму справила великий вплив на специфіку зображальності наративних поем і лірики поетеси.

Центральне місце Кристини Россетті у прерафаелітському русі - це прояв однієї з його найхарактерніших рис - тісного звязку літератури і образотворчого мистецтва, їх взаємовпливу та взаємодії. Відродження мистецтва під впливом середньовічної “щирості” (замість вікторіанських умовностей), нове відкриття минулого спричинили появу нової зображальності в поезії, живописі і прикладному мистецтві. Прерафаелітська естетика досягла обєднання буквального і символічного планів, коли найбільш високі символи-узагальнення сполучаються з точною “мірою натури” в зображенні реальності. Матеріальність абстрактного, духовність чуттєвого - знакові риси естетики прерафаелітизму, явлені в поемах і ліриці Данте Габріеля й Кристини Россетті. Спільним для прерафаелітів було і введення нової, символістської стилістики, експресивної образності і новаторського синтаксису в сталі поетичні форми балади і сонета. Усі ці риси характерні для наративних поем Кристини Россетті. Глибинний інтерес поетеси до християнсько-релігійної проблематики не став, як вважали раніше, обмежуючим чинником для її пошуків - телеологічна ясність та поетологічна вишуканість розширюють коло тем і образів прерафаелітизму за рахунок зображення “буття душі” віруючого, демонструючи тісний звязок з “естетичною релігією” трактаріанців. Аналітична аргументація роботи доводить, що новації Кристини Россетті в царині рими, ритму та метру є результатом свідомих пошуків поетесою адекватної поетичної форми для поетологічного “довершення” прерафаелітської словесно-зображальної парадигми, відкриваючи шляхи новаціям Гопкінса і формальним експериментам символістів і модерністів.

Прагнення зобразити духовне і показати матеріально-природне у співвідношенні з духовним - ось мета поетеси Кристини Россетті і одночасно її унікальний внесок не тільки в естетику і практику прерафаелітизму, але й в історію лірики в цілому.

1.Чернокова Е.С. Некоторые аспекты “викторианского романтизма” в контексте социокультурной ситуации второй половины XIX - начала XX века // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Сер. Літературознавство. - Харків, 2002. - Вип.1 (30). - С.55-64.

2.Чернокова Е.С. Проблемы изучения творчества Кристины Россетти в современной научной литературе // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Сер. Літературознавство. - Харків, 2002. - Вип.2 (31). - С.68-76.

3.Чернокова Е.С. Поэма Кристины Россетти “Рынок гоблинов”, определяющие черты поэтики и стилистики // Від бароко до постмодернізму. - Дніпропетровськ: РВВ ДНУ, 2002. - Вип.5. - С.135-145.

4.Чернокова Е.С. Данте Габриэль Россетти: слияние поэзии и живописи как теория и практика прерафаэлитизма // Наукові записки ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Сер. Літературознавство. - Харків, 2002. - Вип.3 (32). - С.94-102.

5.Чернокова Е.С. Поэма о гномах // Детская литература. - М.: Худож. лит., 1987. - № 12. - С.46-48.

6.Чернокова Е.С. Поэма Данте Габриэля Россетти “Блаженная Дева”: стилистические особенности поэтики прерафаэлитизма // Другі Каразінські читання: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С.136-137.

Размещено на .ru