Загальна характеристика сюрреалізму як художнього напряму, його зародження в атмосфері розчарування, характерного для французького суспільства після Першої світової війни. Філософські погляди Фройда, Ніцше, Бергсона, Башляра у поезії сюрреалізму.
Сюрреалізм у мистецтві 1.1 Загальна характеристика сюрреалізму 1.2 Предтечі сюрреалізму Розділ 2. Філософські засади у поезії сюрреалізму 2.1 Філософські погляди Фройда у поезії 2.2 Філософські погляди Ніцше, Бергсона, Башляра у поезії Висновки Список використаних джерел Вступ Сюрреалізм існує вже понад піввіку і сьогодні належить до популярних та впливових течій. Відомі листування Фройда з А. Бретоном - фактичним засновником цього напряму мистецтва, зустріч Фройда з С. Сюрреалісти повністю підтримали думку Фройда про невичерпність позасвідомого, його активний вплив на життя кожної людини. Тому справжній художник працює лише асоціативним, алогічним методом, спираючись на власні сновидіння. За словами Бретона (1935 рік), два заклики стали основоположними у формуванні сюрреалістичного канону: “переробити світ” (Маркс) і “змінити життя” (Рембо). До тих, хто належав до сюрреалістичного руху або ж поділяв ті чи інші його ідеї, належать Марсель Дюшан, Пауль Клее, Макс Ернст, Хуан Міро, Ганс (Жан) Арп, Сальвадор Далі, Андре Массон, Рене Магрітт, Альберто Джакометті, Мерет Оппенгейм, Доротея Таннінг, Роберто Матта, Пабло Пікассо, Ман Рей, Луї Арагон, Поль Елюар, Робер Деснос, Жорж Батай, Жан Кокто, Луїс Бунюель, Ів Тангі, Жак Превер та інші. Тому сюрреалісти розглядають реальність лише як відправну точку для подорожі у світ мрії, а ключем до цього внутрішнього світу, світу мрій, бажань і непояснюваних потягів стає автоматизм, який стає основоположним поняттям у визначенні сюрреалізму, даному Андре Бретоном: “Сюрреалізм - чистий психічний автоматизм, за посередництвом якого ми маємо намір виразити усно, письмово чи будь-яким іншим чином дійсне функціонування думки. Такими, на думку Бретона, є художники минулого Паоло Уччелло та Єронім Босх, що, як він вважає, володіли особливим зором, що давало їм можливість бачити світ не так обмежено, як нормальним зором. Тут слід сказати, що джерелом натхнення та зразком для наслідування для Сальвадора Далі були картини одного з художників італійського Ренесансу Джузеппе Арчимбольдо, під пензлем якого звичайні фрукти, овочі і тварини трансформувалися в гротескні фігури, а це змушувало глядача напружувати уяву, щоб уловити приховані в живописних полотнах смисли. Ця думка метра сюрреалізму фактично є парафразом висловлювання Густава Моро, якого надзвичайно високо цінував Бретон. Саме тому наріжним каменем сюрреалістичної естетики стає божевілля (la folie), адже саме воно дає можливість вивільнити людський дух з-під тягаря умовностей, якими скував особистість соціум з його вимогами та приписами. 1.2 Предтечі сюрреалізму Естетика сюрреалізму закорінена в поезії “проклятих поетів” і Лотреамона, - тих, хто здійснив “поетичну революцію” ХІХ століття. Адже символісти так само прагнуть проникнути в таємницю світу, виразити невиразиме. Ці квіти зла розквітли фосфоричними пелюстками між Храмом Краси і замученою підсвідомістю Бодлера [6,21], який своєю поезією творить власний світ, відокремлений від довколишньої дійсності, яка навіює на Бодлера лише сплін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
