Проблематика внутрішньої розкутості жанру твору, розмаїтий характер стильових і художньо-образних особливостей у контексті європейського експресіонізму. Необхідність поглиблювання і розширювання аспекти естетичного феномену творчого процесу письменника.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукДисертація присвячена теоретичному висвітленню жанрово-стильової своєрідності ліричного роману "Поза межами болю" Осипа Турянського, що зумовлено комунікацією даного твору із подальшою творчістю письменника. Така перспектива спонукає нас відчувати, що роман даного типу стає "подібним до життя", дозволяє побачити текст із нової глибини, виявити приховані механізми творчого процесу. Аналізуючи художньо-образну систему ліричного роману, ми загально окреслили ті моменти творчого життя письменника, що стали передумовою для розгляду псохоаналітичних та етнопсихологічних основ "книги Болю"."Поетика "Поза межами болю" Осипа Турянського" зумовлена не тільки потребою заповнити одну із "білих плям" в історії української літератури чи осмислити на теоретичному теоретичному рівні проблематику внутрішньої розкутості жанру твору, розмаїтий його характер стильових і художньо-образних особливостей у контексті європейського експресіонізму, але й необхідністю поглиблювати і розширювати аспекти вивчення естетичного феномену творчого процесу письменника. "І в цьому може лежить трагедія творчості, скажімо, "автора "Поза межами болю"2. Кущак) точилися різного роду полеміки й дискусії, які кінець кінцем змістилися не в площину літературно-психологічної проблематики даного феномену письменника, а у спроби простого перекреслювання його подальшої художньої спадщини, яку, на жаль, абераціями нашого літературознавчого сприйняття було викреслено як "тьмяну" сторінку в житті прозаїка, поета, перекладача, науковця і журналіста. Зрештою, у публіцистиці перших декад ХХ сторіччя, некрологах чи просто в спогадах про письменника, його так і називали: "автор "Поза межами болю"3. Приховані можливості іронії долі стосовно неприйняття твору мали досить помітне коріння на сторінках преси 30-х років, де в посмертних згадках про письменника відчитуємо такі рядки: "На підставі своїх воєнних переживань написав свою найсильнішу книжку "Поза межами болю", котру будуча українська держава мусітиме поставити на індекс заборонених книжок"4.Ця думка автора "Поза межами болю" кореспондується із графічним аспектом його твору, що як форма має значення не сама по собі, а як знак, символ певного словесного змісту тексту. Так, у самому кінці 4-ої частини твору, коли на снігових вершинах албанських гір від голоду й холоду замерзли шестеро авторових товаришів, письменник виводить на жовтяві клаптики паперу стільки ж (6) пунктирних ліній, що можуть бути відчитані як перервані шляхи їхнього життя, своєрідна "кардіограма серця" чи межі "болю". Якщо намагатися частково застосувати ці засади до інтерпретації позамовної сфери "книги Болю", то можна виявити деяку закономірність: двома пунктирними лініями письменник здебільшого передавав крайню фізичну напругу й безнадійність товаришів; трьома - позначав, в основному, глибини сутності критичного стану героїв, де біль, смерть і любов є взаємозалежні в "безодні буття". Турянський є водночас автором "Поза межами болю", оповідачем і героєм, виступаючи під прізвищем Оглядівський (мабуть, утвореного від назви його рідного села Оглядів), що у подальшій творчості письменника стане одним із його літературних псевдонімів. Ця дефініція виявляє певний спосіб інтерпретаторського осмислення "Поза межами болю" як ліричного роману, що в жанрологічному відношенні зумовлює комунікацію даного твору із подальшою творчістю О. Турянського.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
