Визначення світоглядних маркерів, концепції людини й світу в малій прозі Марка Черемшини. Дослідження жанрової природи новелістики, діалогічності автора та героя у малій прозі Марка. Аналіз засобів поетичного синтаксису, ритмізації й орнаментальності.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРоботу виконано на кафедрі теорії літератури, зарубіжної літератури та журналістики Волинського державного університету імені Лесі Українки. Захист відбудеться 15 травня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. У дослідженні акцентовано увагу на таких нових аспектах поетики малої прози Марка Черемшини, як: позиція автора і героя та засоби її вираження, художній хронотоп, ритмічна організація її розповіді. На конкретному матеріалі стверджується, що фольклорне начало у творчості Марка Черемшини найвиразніше виявляє себе в обраних письменником мотивах. Під час аналізу новел значну увагу приділено осмисленню художньої своєрідності творчого доробку Марка Черемшини, його внеску у витворення краси новелістичного письма та розвій ліропсихологізму української літератури.Сучасний стан розвитку теорії літератури характеризується антропософським спрямуванням, увагою до досліджень ідіолекту письменників, його жанрових та визначальних складових. Видатний український письменник і громадський діяч кінця ХІХ - початку ХХ століття Марко Черемшина увійшов в історію української літератури як талановитий майстер малого жанру, творчість якого є малодослідженою. Неабиякий інтерес викликає різножанрова природа творів цього письменника, дослідження якої значно розширило б уявлення про жанрово-стильову систему літератури кінця ХІХ - початку ХХ століття. Мета дослідження - зясувати художню неповторність прози Марка Черемшини у контексті літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ століття, на основі цього більш глибоко осмислити інтенсивність сюжету, специфіку композиції, жанрові особливості, поетику художнього слова, роль художньої деталі, мистецтво оповідача. Обєктом дослідження є мала проза Марка Черемшини (збірки “Карби” (1901 р.), “Село за війни” (1925 р.), “Верховина”(1929 р.), цикл оповідань “Парасочка”, поезії в прозі).Художній світ збагачує слово, воно ж включається у творення цього світу. Саме цим спростовано ряд суперечливих думок щодо “стилізації під діалекти”, “безперечної літературної мови” у творчості Марка Черемшини. Марко Черемшина прагне образно конкретизувати думку за допомогою кількох звичайних, скупих, але незамінних слів, які прямо відтворюють певну дію, внутрішній стан, не випадають із загального художньо-емоційного і настроєвого тла твору, не порушують своєрідної програми розгортання концепту. У дослідженні опрацьовано два типи деталей: одиничні (пейзаж, портрет, інтерєр тощо), які вживаються у вузькому контексті, і наскрізні, навмисне повторювані протягом усього твору, цілої збірки і навіть творчості письменника. “Символіка назв творів” зясовано, що назва новел Марка Черемшини концентрує в собі властивості окремого слова і вбирає в узагальненому вигляді те, що згодом втілюється у всій художній системі.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
