Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини ХХ століття (на матеріалі творів А.П. Чехова, І.О. Буніна, Лао Ше, Ба Цзіня) - Автореферат

Таврійський національний університет імені В.І. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Поетика пейзажу в російській та китайській прозі першої третини ХХ століття (на матеріалі творів А.П.Робота виконана в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Іванова Наталія Павлівна, доцент кафедри методики викладання філологічних дисциплін Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського кандидат філологічних наук Ісаєва Наталія Станіславівна, асистент кафедри китайської, корейської та японської філології, Київський національний університет імені Т. Г. Захист відбудеться “21” квітня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського (95007, м.Між тим, зіставлення таких різних за своєю культурною спадщиною, національною специфікою і, як наслідок, філософією світосприймання літератур - російської та китайської, - є дуже цікавим, тому що їхні ідейно-художні устремління подібні, у процесі розвитку відбувалося їхнє взаємозбагачення. Художні й філософські узагальнення однієї літератури були базою для нового етапу чи пошуку нових форм розвитку іншої. Дюришина “Теория сравнительного изучения литературы” (1979), де подано базові поняття і методологічні основи літературної компаративістики; статтю Д. С. У цій же статті особлива увага приділяється впливу російської (радянської, української) літератури на сучасну китайську літературу. Безумовно, у літературознавстві час від часу зявляються роботи, автори яких нагадують про необхідність першочергового вивчення проблем художньої форми, а також роблять спроби реалізувати цей підхід, однак фундаментальних досліджень поетики прозаїчних творів на сьогодні зовсім мало.У першому розділі “Літературний процес і художня система письменника як методологічна основа пейзажних замальовок”, що містить шість підрозділів, розглядаються основні форми міжлітературного процесу, основні тенденції російської та китайської літератури досліджуваного періоду, особливості художніх методів Чехова, Буніна, Лао Ше і Ба Цзіня, подається коротка характеристика еволюції описів природи в російській та китайській літературних традиціях, а також розглядаються пейзажні замальовки з погляду їхніх функціональних особливостей. Якщо Чехов і Лао Ше слідом за романтиками пішли по шляху філософського, психологічного й емоційного наповнення одиничних ключових деталей пейзажу, то Бунін і Ба Цзінь, як і модерністи (а саме імпресіоністи), наповняють описи природи безліччю забарвлених загальним настроєм деталей, що розкривають основну філософську ідею. Під час аналізу неважко помітити, що в творчості Чехова й Буніна характерні “знахідки” імпресіоністів: у жанровому відношенні перевага етюдної новели, “малої форми” (ліричного вірша, нарису, ескізу), відсутність фабули, недомовленість фраз, емоційно забарвлене, піднесене відчуття природи, часте використання улюбленої теми - пейзажу, уся система образотворчих засобів спрямована на передавання тимчасового настрою чи миттєвих відтінків субєктивного сприйняття світу, широке використання яскравих епітетів, “кольорових звуків” і “звучних тонів”, символіки. Кожний письменник у своїй творчості відображає дійсність і, зокрема, природу, пропускаючи її крізь призму національних, культурних, літературних традицій, а також власних ціннісних орієнтирів та естетичних поглядів. “Еволюція описів природи в російській та китайській літературних традиціях” розглядаються особливості описів природи в зображенні навколишнього світу авторами різних літературних напрямків.Відповідаючи на виклик нового часу, література обох країн також зазнала кардинальних змін. У російському критичному реалізмі виявляються тенденції переходу від психологічної до соціологічної течії реалізму й ускладнення критичного реалізму елементами інших літературних напрямків (романтизму, модернізму, тощо). У китайській літературі традиційні форми і жанрово-стильова система в більшості своїй вичерпали себе, тому під впливом зарубіжних літературних традицій формуються принципи реалістичного мистецтва, чіткіше позначається авторська позиція, виразно вимальовується прагнення до більш уособленого й концентрованого зображення дійсності. Західна література, у свою чергу, зазнаючи впливу східного світогляду, у цей період починає відходити від пріоритетності рефлексії та аналізу, і це змінює характер пейзажних замальовок: у них зявляється споглядання, імпресіоністичність, ідеї про вічність та незмінність природи, про відображення безкінечного в конечному.

2. Основний зміст роботи