Поетика Оксани Лятуринської - Автореферат

Міністерство освіти і науки УкраїниРоботу виконано на кафедрі теорії та історії української літератури Волинського державного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Рисак Олександр Опанасович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри української літератури Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, доцент Іванюк Борис Павлович, Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри румунської та класичної філології (секція теорії та історії світової літератури) кандидат філологічних наук Будний Василь Володимирович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри української літератури Захист відбудеться 29.09.2000 р. о 147 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.13 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Художня творчість Оксани Лятуринської (1902-1970) - талановитої письменниці, перекладача, скульптора, художника - органічна складова і невідємна частина культури українського народу, без якої уявлення про національний літературний процес ХХ століття буде неповним. Існуючий на сьогодні критичний матеріал дає в основному огляд життєвого шляху письменниці та її творчості, насамперед звертається увага на тематику поетичних і прозової збірок. Лятуринської досліджується дисертантом у контексті творчості митців “празької школи” та загальноукраїнського культурного процесу. Добираючи твори з двох збірок - “Гусла” та “Княжа емаль”, можемо укласти цілий цикл віршів, які тематично, ідейно і стилістично наслідують літературну памятку. Лятуринська, як і автор “Слова о полку Ігоревім”, звертається до образів Карни та Жлі (Желі) - божеств оплакування померлих, печалі, скорботи, плачу.Відзначено відмінність між стильовими особливостями творів першого та другого періодів. Лятуринська використовує тавтологічні значення слів у рамках вишуканого синтаксису, стилістичні можливості словотвору і граматики. Лятуринської вони набули оригінального і в кожному конкретному випадку нового звучання завдяки використанню найрізноманітніших ритмічних засобів. Лятуринської домінує ліричне начало, не позбавлене субєктивно-ліричного звучання і проза письменниці. Лятуринської виокремив її з творчого доробку “празької школи”, але разом з тим поставив у ряд українських романтиків, зокрема традиціоналізм з акцентом на фолькльоризмі художнього мислення робить письменницю неоромантиком.

У висновках узагальнено результати дослідження. Відзначено багатогранність мистецького таланту О. Лятуринської, тематичну різноплановість літературної творчості, що зумовлена, насамперед, джерелами натхнення.

Підкреслено, що визначальними рисами творчості є звернення до історичних і народнопісенних образів.

Фолькльоризм є основоположним принципом художнього мислення.

Відзначено відмінність між стильовими особливостями творів першого та другого періодів.

У поетиці європейського періоду О. Лятуринська використовує тавтологічні значення слів у рамках вишуканого синтаксису, стилістичні можливості словотвору і граматики. Визначальною особливістю художнього стилю міжвоєнної творчості є ощадність засобів при різноманітності способів.

Другий період творчості характеризується багатством пісенної ритмомелодики, щедрістю епітетів та динамікою синтаксису.

Зясовано, що в індивідуальній версифікації поетеса користувалась в основному пятьма класичними розмірами силабо-тоніки. Однак у віршах О. Лятуринської вони набули оригінального і в кожному конкретному випадку нового звучання завдяки використанню найрізноманітніших ритмічних засобів. Відмічено відмінності в метричних індексах збірок першої і другої еміграції.

Наголошено, що в поетичній творчості О. Лятуринської домінує ліричне начало, не позбавлене субєктивно-ліричного звучання і проза письменниці.

Відзначено, що послідовний традиціоналізм О. Лятуринської виокремив її з творчого доробку “празької школи”, але разом з тим поставив у ряд українських романтиків, зокрема традиціоналізм з акцентом на фолькльоризмі художнього мислення робить письменницю неоромантиком.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Левчук Т.П. Оксана Лятуринська: грані життя і творчості // Науковий вісник ВДУ: Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. Вип. 1. - Луцьк: Вежа, 1996. - С. 85-90.

2. Левчук Т.П. Граматичні засоби стилістики у ранній творчості Оксани Лятуринської // Наукові записки аспірантів: Зб. наукових праць. - Вип. 2. - Луцьк, 1997. - С. 38-41.

3. Левчук Т.П. “І мята, і стокорть, і лепеха Волині” (рослини в мистецькому світі Оксани Лятуринської) // Наукові записки аспірантів: Зб. наук. праць. - Вип. 4. - Луцьк, 1997. - С. 33-37.

4. Левчук Т.П. Теми і мотиви “Слова о полку Ігоревім” у творчості Оксани Лятуринської // Суспільствознавчі науки та відродження нації: Зб. наук. праць. - Луцьк, 1997. - С. 134-138.

5. Левчук Т.П. Проза Оксани Лятуринської // Науковий вісник ВДУ: Журнал Волинського державного університету імені Лесі Українки: Філологічні науки. - Луцьк: Вежа, 1997. - № 12 - С. 114-119.

6. Левчук Т.П. Фольклорна традиція у творчості Оксани Лятуринської // Філологічні студії: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - Луцьк, 1998. - С. 26-30.

7. Левчук Т.П. Доля української еміграції в поемі О. Лятуринської “Єроним” // Науковий вісник ВДУ. - Луцьк: Вежа, 1998. - С. 140-144.

8. Левчук Т.П. Ліро-епос Оксани Лятуринської // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України. - К., 1999. - С. 50-60.

9. Левчук Т.П. Рослинний світ Волині у творчості Оксани Лятуринської // Волинь у житті та творчості письменників: Літературознавчі статті. - Луцьк: Вежа, 1999. - С. 112-116.

10. Левчук Т.П. Категорії часо-простору в поезії Оксани Лятуринської // Матеріали XLI наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського державного університету імені Лесі Українки. Ч. 1. - Луцьк: Вежа, 1995. - С. 57.