Вивчення творів українського фольклору та новорічно-різдвяних обрядових комплексів. Аналіз структури комунікаційних моделей соціальної поведінки мешканців села. Ритуальне відтворення космогонічного акту та вербальна його передача у свідомість народу.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, Малинська Наталія Анатоліївна, професор кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Захист відбудеться «17» квітня 2009 року о 14:00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.Кожен народ одержав у спадок як найдорожчий скарб із минулого землю (історичну споконвічну територію), міфи, мову, звичаєві норми моралі, права й обовязки. Посутньо сприяє цьому фольклор - специфічна підсистема інтеграції, закріплення й збереження традиційної інформації, виробленої етносом (етнічна самосвідомість, етнічні настанови, історична память, міфологічна традиція, осмислення обрядів і звичаїв, стереотипи соціонормативної культури та ін.). Їх вивчення і на основі цього реконструкція первісних міфів із залученням фактів етнології, етнографії, мовознавства дає змогу успішно розвязувати проблему дешифрування початкових міфологічних концептів. Звісно, фольклорний матеріал, спродукований його творцем і носієм, репрезентує систему поглядів на людину і світ, що “часто суперечить науковому розумінню природи і законів її розвитку, проте вона цікава для історії культури людства як пройдений ним етап”. Виявлення ініціаційних рудиментів, які з часом трансформувалися в поетичну символіку, стали надбанням усної народної творчості, дасть змогу зясувати першоджерела багатьох явищ української фольклорної “дійсності”.У першому розділі “Обрядово-ритуальна культура як складова духовної культури етносу” зясовується індивідо-та соціотворча роль звичаїв і обрядів (ритуалів) у житті первісної людини, визначається суть міфології та виводиться інваріантна модель обряду ініціації. Міфологія була тією стихією, де зароджувалися основи моральних переконань народу, фантастичні істоти, герої і боги, що населяли міфологічний світ народу, були провідниками суспільних ідеалів добра і зла. Ініціаційні обряди мали визначальне значення для єдності громади, були запорукою її виживання та збереження: посвячення чоловіків у сакральні родові таємниці, складні випробування на шляху ініціанта до набуття нового статусу були механізмом, що продукував енергію обєднання довкола вітаїстичної мети - підтримання витвореного предками суспільного ладу - форми організації племінної громади. Казка відображає період екзогамних шлюбів, коли певні родові групи перебували між собою у відносинах шлюбного обміну, а ініціаційний обряд проводили представники того соціального угруповання, звідки ініціант у майбутньому візьме собі дружину. Як і в ритуалі, у казці герой максимально наближається до смерті (а часто - і помирає (гине), але потім, повернувшись з того світу чи воскреснувши, він здобуває надзвичайні здібності, що дуже часто призводить (як результат) і до зміни його статусу: він стає царем (правителем), одружившись з царською донькою.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
