Поетика літературних казок Наталі Кобринської - Курсовая работа

Чорноморський державний університет імені Петра Могили КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: «Історія української літератури» на тему: Поетика літературних казок наталі кобринськоїНаталя Іванівна Кобринська розпочала свою письменницьку діяльність у 80-ті роки XX століття і репрезентувала себе як прозаїк, публіцист, критик, і як організаторка жіночого руху, і як видавець альманахів. Творчий доробок та життєвий шлях Наталі Кобринської не залишається поза увагою дослідників, проте більшість літературознавців цікавились насамперед громадською діяльністю письменниці за права жінок. У боротьбі за покращення умов життя жінки письменниця великої уваги надавала літературі. «Я через літературу дійшла до зрозуміння положення жінки в суспільності, - писала Н. Мета роботи полягає в цілісному дослідженні поетики літературних казок Наталі Кобринської, їхньої структури, тематики, проблематики, сюжетних ліній, художніх образів, а також індивідуально-авторської своєрідності казок.Також вичерпне визначення авторської казки неможливо, оскільки в літературі вона постійно та динамічно змінює свої форми. Липовецьким: «Літературна казка - це в принципі те ж саме, що фольклорна казка, але на відміну від народної літературна казка створена письменником і тому несе в собі відбиток неповторної творчої індивідуальності автора [16, с. Брауде у своїй праці «К истории понятия «литературная сказка», зазначає: «Літературна казка - це авторський, художній чи поетичний твір, заснований або на фольклорних джерелах, або придуманий самим письменником, але в будь-якому випадку підпорядкований його волі; твір переважно фантастичного, чарівного характеру, що зображує пригоди вигаданих чи традиційних казкових героїв, і, в деяких випадках, орієнтований на дітей; твір, в якому чари та дива виконують роль сюжетно твірного фактору та є вихідною точкою характеристики персонажів» [2, с. Літературна, або авторська казка, жанр порівняно з народною творчістю, є молодою: налічує трохи більше трьох століть. Таким чином літературна казка є похідною від казки народної, ґрунтується на фольклорних джерелах, запозичуючи у них ті чи інші ознаки.До літературних казок відносять твори Л. У німецьких романтиків казка була одним із улюблених жанрів, вони створили особливу її форму, фантастичну, повязану з таємницями поетики, з несподіваністю непояснювального та несказаного. Для німецьких романтиків, казка - породження чистої фантазії, гра духу, що претендує на глибинне розуміння сутності буття та на своє образне розуміння різних подій життя. В казках цього періоду спостерігаємо багато спільного, як і у виборі тем, так і в художньому методі. Нерідко в ній використовувались фольклорні мотиви («Казка про копійку», «Правда і кривда» С.Сама письменниця зазначала, що провідна думка її казок «то демонічна сила в природі, виступаюча з цілим апаратом мотивів, акцесорній і почувань простолюдина» [13, с.18]. «Казки» стилістично непрості і просякнуті символікою, яку не завжди можна однояко інтерпретувати. Збірка творів «Казки» вийшла 1904 року у Чернівцях, до якої увійшли такі твори як «Судільниці» (1894), «Чортище» (у першій редакції - «Чудовище», 1898), «Хмарниця», «Рожа» (1897), «Прости біг» (обидва 1904), «Брати». У літературних казках письменниця використовує цікавий життєвий матеріал, виявила глибоке знання етнографії, свою обізнаність з народним побутом, звичаями, повірями. У казці ж «Чортище» письменниця сама зазначає: «Але чи ковалеві добре з тим було - казка не каже».Казка «Брати» була написана в той час, коли до Галичини докотилася звістка про лютневу революцію в Росії. Авторку не залишила байдужою трагічна доля українського народу, який був розчленований двома ворогуючими імперіями (Росією і Австрією). Н. Кобринська порушую також проблему людяності, яка на війні втрачається: «Люди кидались один на одного, як дикі звірі». Твір насичений метафорами, порівняннями, епітетами, що відображають жахливе становище війни, відсутність надії людини на щасливу долю: «поля, засиплені білими трупами, раненими», «рев роздирав небеса», «ніч вкрила трупів білими рантухами», «неволя наложила на них тяжкі кайдани і відтяла від світу», «залізні права», «рожеві зорі». Тож однієї ночі чорт відірвався від стіни, забрався до багатого пана, понабирав у мішок усякого добра та й пішов назад до коваля і закопав те все під стіною, де був намальований.Важливу роль у характеристиці поетики літературних казок Наталі Кобринської відіграє художня мова. Лексичні діалектизми спостерігаємо в усіх казках, досліджених у роботі: стрібуймо, вертатися домів, кождого, притакувала, гейби, горівка, зріймо, жие. Подекуди зустрічаємо етнографічні діалектизми на позначення одягу (кабатик - солдатська куртка), знарядь праці (клевець - молоток), предметів побуту (околіт - сніп житньої соломи, перевязаний після обмолоту, назв тварин та людей (газда - господар, когут - півень). Кобринська тяжіє своєю манерою написання до символізму, тож не виключенням став і твір «Чортище».

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СПЕЦИФІКА ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ

1.1 Поняття літературної казки у літературознавстві

1.2 Розвиток жанру літературних казок у творчості письменників кінця XVII - початку XX століття

РОЗДІЛ 2. СВОЄРІДНІСТЬ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗОК НАТАЛІ КОБРИНСЬКОЇ

2.1 Новаторство Наталі Кобринської у жанрі літературної казки

2.2 Поетика літературних казок Наталі Кобринської

2.3 Мова казок Наталі Кобринської

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ