Вираз пейзажів об’єктивно фіксованих (схематичних, описових, "зображально-живописних") та суб’єктивно пережитих у прозі Франка. Вербальний малюнок природи, побудований за правилами лінійної перспективи. Ідилічна візія гір із їх природною мальовничістю.
Аннотация к работе
Поетика гірських краєвидів прозового універсуму Івана ФранкаМи подибуємо його персонажів на стежках, що вються вгору та крутих гірських схилах (Петрій, Ісаак Бляйберг, Невеличкий із роману "Петрії і Довбущуки", ріпник Іван з маленьким сином ("Ріпник"), Борис та Густя ("Не спитавши броду"), Микола ("Терен у нозі"), Ґава і Вовкун ("Ґава і Вовкун"), або ж на скалі над річкою (Борис і пані Міхонська, "Не спитавши броду", Тоньо і Мундзьо ("На лоні природи"; Владко і Регіна "Лель і Полель"), але аж ніяк не поза просторовими межами гір (наприклад у хижині). Франкові гори не далекі, а зовсім близькі, вони овіяні міфопоетичним ореолом (Чорна гора та Довбушів верх із роману "Петрії і Довбущуки"; таємничий "чорний верх" із незакінченого роману "Не спитавши броду" та оповідання "Терен у нозі"); обєктивно фіксовані, зпортретовані до найменших дрібниць ("На лоні природи", "Ґава і Вовкун"); іноді - імпресіоністично марковані (як ось у романі "Не спитавши броду" та оповіданні "Дріада"); або ж заповнюють простір персонажної памяті та уяви ("Вівчар"). Це може бути сонячно-ідилічна візія гір із їхньою природною мальовничістю, пропорційністю, величчю та гармонійністю, з особливою перспективою, яка відкривається із вершин, та значно багатшими, ніж на рівнинах, світло-колористичними ефектами. Причому маємо два цілком відмінні образи цього ліска: ідилічний - у першій частині роману та руїна - у другій (пята частина другого розділу, що має назву "Старі знакомі"): "великі зміни зайшли і в фізіономії природи сеї гори в протягу тих пяти літ. лісок, котрий перед тим зеленим пластом лежав на спідній похилості Чорної гори і хоть трохи прикривав її щербатий скалистий бік, грох доразу. Ще один романтичний фольклорно-міфологічний образ гори вплітається у канву незакінченого Франкового роману "Не спитавши броду", що був написаний значно пізніше, ніж роман "Петрії і Довбущуки", десь у середині вісімдесятих років.
Список литературы
1. Войтюк А. Франко - майстер пейзажу / Войтюк А. // Українське літературознавство. - 1969. - Вип. 7. - С. 124-128.
2. Голод Р. Іван Франко та літературні напрями кінця ХІХ - початку ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. філол. наук: 10.01.01. - українська література / Роман Голод. - Львів, 2006. - 37 с.
3. Демчук Н. Пейзаж у прозі Т. Шевченка (мікропоетика опису в системі екстервентного психологічного аналізу) / Наталія Демчук. - Львів: Літопис, 1999. - 46 с.
4. Міфопоетичні образи в художньому світі І. Франка (ейдологічні нариси) / [Дронь К., Швець А., Тихолоз Б., Тихолоз Н.]. - Львів: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2007. - 334 с. - ("Франкознавча серія", вип. 11).
5. Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ - початку ХХ століття: Проблеми естетики і поетики / Юрій Кузнецов - К. : Зодіак. - ЕКО, 1995. - 303 с.
6. Лашків Т. Поетика імпресіонізму у творі І. Франка "Дріада" / Тетяна Лашків // Дзвін. - 2002. - № 5/6. - С. 147-150.
7. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка / Микола Легкий - Львів: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 1999. - 154 с. - ("Франкознавча серія", вип. 2).
8. Рудницький М. Пейзаж у художній прозі І. Франка / Рудницький М. // Українське літературознавство. - 1984. - Вип. 42. - С. 85-91.
9. Словник символів [Електронний ресурс] / О. І. Потапенко, М.К. Дмитренко, Г. І. Потапенко, В.В. Куйбіда, В.П. Коцур, Л.Е. Довбня та ін. // Народознавство, 1997. - 156 с. - Режим доступу до словн. : http://ukrlife. org/main/evshan/symbol_j. htm.
10. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. - К. : Наукова думка, 1976-1986.