Вираз пейзажів об’єктивно фіксованих (схематичних, описових, "зображально-живописних") та суб’єктивно пережитих у прозі Франка. Вербальний малюнок природи, побудований за правилами лінійної перспективи. Ідилічна візія гір із їх природною мальовничістю.
При низкой оригинальности работы "Поетика гірських краєвидів прозового універсуму Івана Франка", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Поетика гірських краєвидів прозового універсуму Івана ФранкаМи подибуємо його персонажів на стежках, що вються вгору та крутих гірських схилах (Петрій, Ісаак Бляйберг, Невеличкий із роману "Петрії і Довбущуки", ріпник Іван з маленьким сином ("Ріпник"), Борис та Густя ("Не спитавши броду"), Микола ("Терен у нозі"), Ґава і Вовкун ("Ґава і Вовкун"), або ж на скалі над річкою (Борис і пані Міхонська, "Не спитавши броду", Тоньо і Мундзьо ("На лоні природи"; Владко і Регіна "Лель і Полель"), але аж ніяк не поза просторовими межами гір (наприклад у хижині). Франкові гори не далекі, а зовсім близькі, вони овіяні міфопоетичним ореолом (Чорна гора та Довбушів верх із роману "Петрії і Довбущуки"; таємничий "чорний верх" із незакінченого роману "Не спитавши броду" та оповідання "Терен у нозі"); обєктивно фіксовані, зпортретовані до найменших дрібниць ("На лоні природи", "Ґава і Вовкун"); іноді - імпресіоністично марковані (як ось у романі "Не спитавши броду" та оповіданні "Дріада"); або ж заповнюють простір персонажної памяті та уяви ("Вівчар"). Це може бути сонячно-ідилічна візія гір із їхньою природною мальовничістю, пропорційністю, величчю та гармонійністю, з особливою перспективою, яка відкривається із вершин, та значно багатшими, ніж на рівнинах, світло-колористичними ефектами. Причому маємо два цілком відмінні образи цього ліска: ідилічний - у першій частині роману та руїна - у другій (пята частина другого розділу, що має назву "Старі знакомі"): "великі зміни зайшли і в фізіономії природи сеї гори в протягу тих пяти літ. лісок, котрий перед тим зеленим пластом лежав на спідній похилості Чорної гори і хоть трохи прикривав її щербатий скалистий бік, грох доразу. Ще один романтичний фольклорно-міфологічний образ гори вплітається у канву незакінченого Франкового роману "Не спитавши броду", що був написаний значно пізніше, ніж роман "Петрії і Довбущуки", десь у середині вісімдесятих років.
Список литературы
1. Войтюк А. Франко - майстер пейзажу / Войтюк А. // Українське літературознавство. - 1969. - Вип. 7. - С. 124-128.
2. Голод Р. Іван Франко та літературні напрями кінця ХІХ - початку ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. філол. наук: 10.01.01. - українська література / Роман Голод. - Львів, 2006. - 37 с.
3. Демчук Н. Пейзаж у прозі Т. Шевченка (мікропоетика опису в системі екстервентного психологічного аналізу) / Наталія Демчук. - Львів: Літопис, 1999. - 46 с.
4. Міфопоетичні образи в художньому світі І. Франка (ейдологічні нариси) / [Дронь К., Швець А., Тихолоз Б., Тихолоз Н.]. - Львів: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 2007. - 334 с. - ("Франкознавча серія", вип. 11).
5. Кузнецов Ю. Імпресіонізм в українській прозі кінця ХІХ - початку ХХ століття: Проблеми естетики і поетики / Юрій Кузнецов - К. : Зодіак. - ЕКО, 1995. - 303 с.
6. Лашків Т. Поетика імпресіонізму у творі І. Франка "Дріада" / Тетяна Лашків // Дзвін. - 2002. - № 5/6. - С. 147-150.
7. Легкий М. Форми художнього викладу в малій прозі Івана Франка / Микола Легкий - Львів: Львівське відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, 1999. - 154 с. - ("Франкознавча серія", вип. 2).
8. Рудницький М. Пейзаж у художній прозі І. Франка / Рудницький М. // Українське літературознавство. - 1984. - Вип. 42. - С. 85-91.
9. Словник символів [Електронний ресурс] / О. І. Потапенко, М.К. Дмитренко, Г. І. Потапенко, В.В. Куйбіда, В.П. Коцур, Л.Е. Довбня та ін. // Народознавство, 1997. - 156 с. - Режим доступу до словн. : http://ukrlife. org/main/evshan/symbol_j. htm.
10. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. - К. : Наукова думка, 1976-1986.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
