Аналіз світоглядних, естетичних, етичних і художніх парадигм в англійській трагедії XVII століття. Визначення особливостей маньєристичної, ранньобарокової і ранньокласицистичної художньо-естетичних систем у трагедіях молодших сучасників Шекспіра.
При низкой оригинальности работы "Поетика і типологія англійської трагедії першої третини XVII сторіччя", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київський національний лінгвістичний університет міністерство освіти і науки УкраїниПроте англійська трагедія першої третини XVII століття в усій її повноті й розмаїтті тривалий час майже не вивчалася, зокрема вітчизняним літературознавством; практично цей період було пропущено. Реферована дисертація є спробою визначити, які саме з художніх напрямів здобули розвиток у англійській драматургії першої третини XVII століття і як вони співвідносилися між собою. Ставиться завдання виокремити фактори, що визначають належність тієї чи тієї трагедії до одного з названих вище дискурсів й окреслити головні стильові тенденції післяшекспірівського театру. Дисертантом поставлено завдання розширити загальні уявлення про ранні фази становлення й розвитку маньєристичної, барокової і класицистичної художньо-естетичних систем у англійській трагедії першої третини XVII століття, стимулювати теоретичне осмислення історичної поетики трагедійного жанру, простежити той вплив, який справили мистецькі здобутки молодших сучасників Шекспіра на подальший розвиток літератури, аж до творчості представників постмодернізму. Основна мета роботи полягає в тому, щоб у процесі аналізу трагедій, створених в Англії в першій третині XVII століття, виявити своєрідність їхньої поетики і показати складну картину паралельного існування в короткому часовому періоді трьох різних за своїми дискурсами цілком самодостатніх художньо-естетичних систем, а саме - маньєристичної, барокової і класицистичної.Мистецтво прагне до демонстрації художньої ідеї: заперечення міметичності призводить до заміни художнього принципу “мистецтво - дзеркало природи” на принцип “мистецтво - дзеркало розуму”. У другому підрозділі “Художнє відображення руйнування ренесансного ідеалу людини” досліджується, як деструкція ренесансного ідеалу людини відбивається в персонажах англійської трагедії післяшекспірівського періоду. Прикметна риса “макіавелів” із трагедій С.Тернера, Т.Міддлтона, Д.Вебстера, Дж.Чапмена, Д.Марстона - ренесансна впевненість у спроможності людини творити свою долю. Англійський вчений Д.Ганбі, аналізуючи трагедії Д.Вебстера, звернув увагу на персонаж, який коментує вчинки дійових осіб та звичаї тогочасного суспільства, і дав йому назву - “невдоволений”. Дисертант встановлює, що образ “невдоволеного” присутній також і в трагедіях С.Тернера, Дж.Чапмена, Т.Міддлтона.
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
