Загальна характеристика поетичної мови початку ХХ століття, аналіз новітньої поетичної мови, та науковий інструментарій опису поетичного словника неокласиків. Особливості впливу естетичних поглядів українських неокласиків на формування їх словника.
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОЕТИЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВРобота виконана на кафедрі української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Науковий керівник: кандидат філологічних наук Філон Микола Іванович, доцент кафедри української мови Харківського національного університету ім. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, Лисиченко Лідія Андріївна, професор кафедри української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Сковороди кандидат філологічних наук Нелюба Анатолій Миколайович, доцент кафедри українознавства Із дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.У художній системі кожного літературного угруповання виникають і певний час діють свої стильові норми, виражені в ідейно-естетичних програмах, поетичних творах, літературно-критичних працях, публіцистичних виступах, які регламентують добір слів відповідного стилістичного забарвлення, типи тропів та ін. Група неокласиків, до якої входили М.Драй-Хмара, М.Зеров, Юрій Клен, М.Рильський, П.Филипович, не робила спроб оформитись як певна творча організація і не виступила зі своєю суспільно-політичною та естетичною платформою, хоча кожен із її учасників свої позиції в житті і в художній творчості неодноразово викладав у рецензіях, статтях, наукових дослідженнях, коментарях до власних творів, поетичних творах, листуванні. У час, коли в суспільстві торжествувала ідея деструкції всього попереднього досвіду, саме неокласики закликали митців повернутись до джерел культури, свідомо намагались будувати свою мову на основі традицій. Незалежно від напрямку дослідження, спрямованого на виявлення індивідуальних художніх норм неокласиків, опис характерних ознак поетичної мови неокласиків з погляду віднесення ідіостилю з нормативною мовою та розмовними позалітературними джерелами, практично всі автори сходяться у головному - у визнанні своєрідності поетичного словника неокласиків, його складного відношення як до літературної норми епохи, так і до поетичної традиції. Як правило, поетична мова кожного з неокласиків розглядається ізольовано, що призводить до формування фрагментарних уявлень про поетичну мову неокласиків в цілому і про мову кожного поета зокрема.У першому розділі - "Теоретичні засади системного аналізу поетичного словника українських неокласиків " - розкриваються основні етапи формування й розвитку поетичної мови і поетичного словника, зясовуються різні підходи до інтерпретації поетичного словника ХХ століття, формулюються теоретичні засади аналізу поетичного словника представників літературного угруповання, міститься розгляд проблеми впливу естетичної програми українських неокласиків на формування поетичного словника М.Драй-Хмари, М.Зерова, Ю.Клена, М.Рильського, П. Филиповича. поетичний словник неокласик Основні риси ідіостилю неокласиків проаналізовано в підрозділі "Естетична програма як чинник формування поетичного словника українських неокласиків", де підкреслюється, що визначальним для естетичної програми неокласиків було гасло М.Зерова “Ad fontes!” (До джерел!). Аналіз показав, що конституенти лексико-семантичної групи "земля" (земля, степ, поле, рілля, переліг, лан, луг, нива, рівнина, полонина) займають важливе місце в системі словесного образотворення неокласиків. Рильського знаходять втілення в образі землі, по якій спокійно й велично ходять боги, не втручаючись у плин людського життя: "і по землі небожителі ходять блаженні: / Флейти торкається Пан, чашу підняв Діоніс"; "сірий присмерк повиває землю, / Вітер хвилі гонить./ Привид Панни по землі проходить,/ Сльози ронить" [М.Рил.]. Лексема ніч у поетичному словнику неокласиків репрезентує кілька значень: 1) час, коли активізуються темні сили, що несе певну конотативну вагу “сьогодні був у мене сатана./ Моя душа для його непотрібна;/ Занадто супокійна i ясна,/ До місяця осіннього подібна./ Ми цілу ніч балакали удвох” [М. Рил.]; 2) пора таємнича і романтична “в погожі ночі, в запахущім травні,/ Як цвіт буяє i ростуть жита,/ Вона стоїть, пречиста i свята,/ Як в оні дні Сатурнові днедавні” [М.Зер.]; “Зоріти ніч i бути з вами,/ холодно-росяні поля,/ i слухать, як гуде з нестями/ i стугонить вночі земля..." [М.Драй-Хмара]; "Ніч, місяць, верби, шелестіння,/ Обійми рук i щастя мук,/ І в невимовному горінні/ Жагучий соловїний звук" [М. Рил.]; 3) скінчення життя, плинність усього сущого: “Сон не присниться пророчий-/ в серце хтось цвяха забив./ В темряву вічної ночі-/ зір мій сліпий" [М.Драй-Хмара]; 4) важкий період у житті “ - Чи ти забула чорний вихор ночі/ I тих людей, що іменем любові/ Любов убили?” [М. Рил.], “Так мало жить до ночі нам... так мало” [М. Рил.].
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
Кудряшова М.В. Шевченко в історико-літературних працях і поетичній творчості неокласиків // Слово про Шевченка: Збірник. - Х.: Основа, 1998.-С.61-65
Кудряшова М. Виражальні можливості морфологічних категорій у мові поезії українських неокласиків // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук. праць.: Наук. записки Кіровоград. держ. пед. ун-ту ім. В.Винниченка.- Кіровоград: Кіровогр. держ. пед. ун-т ім.В.Винниченка. - 1997.- Вип.2. - С. 72-75
Кудряшова М.В. Вивчення українських символів як основи традиційних образів // Преподавание языков в вузе на современном этапе. Межпредметные связи: Науч. исследования, опыт, поиски: Харьк. сб. науч. тр.- Вып. 2.-Х.: Моби Дик, 1998. - С. 11-12
Кудряшова М. Образ України в творчості неокласиків// Дивослово. -1998. - №4. - С. 6-8
Кудряшова М. Юрій Бойко про український романтизм і вивчення поетичного словника // Харків 30-40-рр.ХХ ст. Література. Історія. Мистецтво: Матеріали міжнар. наук. конф. до ювілею професора Юрія Бойка-Блохина. - Харків, 1998. - С. 37-39
Кудряшова М.В. Питання поетичної мови в українській періодиці початку ХХ століття // Українська періодика: історія та сучасність. Матеріали ювілейної наукової конференції, присвяченої 70-річчю багатотиражної газети “Харківський університет”. - Харків: ХДУ, 1998. -С. 14-18
Кудряшова М.В., Філон М.І. М.Костомаров про образи-символи фольклору й актуальні питання вивчення поетичного словника українських неокласиків // Доробок Миколи Костомарова: Матеріали ювілейної наук.-практ. конф., присвяченої 180-річчю від дня народження М.Костомарова.-Харків, 1998.-С.38-44
Кудряшова М.В. Власні назви у поетичному словнику українських неокласиків // Вісник Харківського університету. Творчий доробок Юрія Шевельова і сучасні гуманітарні науки. - №426.- Харків, 1999.-С.221-225
Кудряшова М.В. Рецепція античної міфології у творчості українських неокласиків // Вісник Харківського університету. Міф і міфопоетика у традиційних та сучасних формах культурно-мовної свідомості.-№448.-Харків, 1999.-С.281-283
Кудряшова М.В. Поетична ономастика українських неокласиків // Питання сучасної ономастики: VII Всеукраїнська ономастична конференція, 1-3 жовтня 1997 р.: Статті та тези за матеріалами конференції / В.О. Горпинич та ін. (ред.); НАН України, Інститут української мови. - Дніпропетровськ, 1997. - С.106-107
Дорошенко М.В. Слово-образ "корабель" у ранній поезії М.Т.Рильського // Міжнародна конференція "М.Рильський і світова культура з погляду сучасності", присвячена 100-річчю від дня на-родження М.Рильського: Тези доповідей і повідомлень.-Київ,1995.-С.18
Дорошенко М.В., Філон М.І. Філологічна термінологія в літературно-критичних працях українських неокласиків // Українська термінологія і сучасність. Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. - Київ,1996. - С.21
Дорошенко М.В. Образ "море" в поезії українських неокласиків (у контексті української літератури XVIII-XIXCT.) // Тенденції розвитку української літератури та літературної критики нових часів: Тези доповідей та повідомлень міжвузівської науково-теоретичної конференції.-Харків,1996.- С.88-89
Дорошенко М.В. Українські неокласики: естетична програма, художній світ, поетичний словник // Українська духовна культура в системі національної освіти: Тези доповідей та повідомлень наукової конференції, 18-19 квітня 1995р.-Харків: ХДУ, 1995.- С.43-44
Кудряшова М.В. Поетичний словник українських неокласиків. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01.- українська мова. -Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2000.
Дисертація присвячена вивченню особливостей семантики ключових слів у поезії українських неокласиків - М.Драй-Хмари, М.Зерова, О. Бургардта, М. Рильського, П. Филиповича. У роботі використовуються порівняльно-стилістичний метод і метод семантичного аналізу, елементи статистичного, компонентного методів. Аналіз ідейно-естетичної програми і поетичного слововживання неокласиків виявив групи стилістично значимих слів. Розглянуті особливості слововживання неокласиків повязані з "оновленням" поетичної мови, характерним для української поезії 1920-х років. Показані взаємопроникнення, включеність слів різних лексико-семантичних груп в єдине культурно-історичне поле.
Ключові слова: поетична мова, поетичний словник, ідіолект, лексико-семантична група, лексичне значення, семантична структура слова, сема.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык.-Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина, Харьков, 2000.
Диссертация посвящена исследованию особенностей семантики ключевых слов поэзии украинских неоклассиков - М.Драй-Хмары, М.Зерова, Ю.Клена, М.Рыльского, П.Филиповича.
Творческое наследие художников объединило традиции классиков с новыми тенденциями развития украинской литературы 1920-х годов. Использовав словесно-образный арсенал античной и национальной мифологий; украинской, русской, западноевропейской литератур, трансформировав и модифицировав его, украинские неоклассики создали многогранный поэтический словарь.
В диссертации исследуются особенности мировоззрения М.Драй-Хмары, М.Зерова, Ю.Клена, М.Рыльского, П.Филиповича, рецепция традиционных образов, лексико-семантические группы слов-образов и их оппозиций.
В работе прослеживаются источники и пути формирования мировоззрения писателей. Этот процесс связывается с заинтересованностью античной эстетикой, немецкой философией и другими составляющими, которые так или иначе способствовали формированию художественного мышления неоклассиков, отразившегося в их поэтическом словаре. В процессе анализа основных групп образов, на которых строится поэтический словарь, подчеркивается своеобразие различных стихий и особенность их трансформации в поэтической картине мира художников.
Характер трансформации и интерпретации традиционного словесно-образного материала поэтами свидетельствует о созвучии их творчества новым веяниям в литературе ХХ века. Установлено, что приоритетными источником словесно-образного арсенала произведений неоклассиков была античная мифология, национальный фольклор, литература представителей европейского классицизма, украинского романтизма.
В диссертации показано, как в пределах образа из арсенала одной мифологии (литературы) синтезируются образные представления. Показаны взаимоперетекание, взаимопроникновение, включенность слов разных лексико-семантических групп в единое культурно-историческое поле, что создает атмосферу эмоционально-семантической равнонапряженности в стихе.
Материалы исследования могут быть использованы для более полного анализа литературного процесса 1920-30-х годов, в лекционных курсах, спецсеминарах по творчеству неоклассиков, при написании дипломных, курсовых работ.
Kudryashova M.V. Poetical Glossary of Ukrainian Neo-Classical Poets.
The Thesis to confer the scientific degree of the candidate of the philological Sciences on the speciality 10.02.01. - the Ukrainian language. Kharkiv National University named by V.N. Karazin, Kharkiv, 2000, submitted as a manuscript.
The Thesis is devoted to the investigation of the peculiarities of the Key- word meanings in the poetry of Ukrainian neoclassical poets: M.Dry-Hmara, M.Zerov, U. Klen, M.Rylskiy, P.Filipovich. In the Thesis there have been used the comparative-stylistic method and the method of semantic analysis, the elements of statistic, component methods. The comparative analysis of ideological and esthetical programs and poetical word usage of neoclassical poets has found out the groups of the stylistically significant words which mean natural calamity and natural phenomenon, plants, time, proper names. There have been analyzed the peculiarities of the word usage of neoclassical poets, which are connected with the renovation of the poetical language, which was typical for the poetry in 1920s. There have been shown mutual interflowing, mutual penetrating, including of the words of different lexical semantic groups into the common cultural Historical field.
The key words: Poetical speech, poetical glossary, idiolect, lexical-semantic group, lexical meaning, semantic word structure, sema.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
