Роль образів світової літератури в ліриці Юрія Клена та їх стилетворча функція. Змалювання образа Енея в поемі "Попіл Імперія" як втілення рис українського національного характеру. Фаустівські мотиви і ремінісценції у художній структурі ліричного твору.
Дипломна робота Поетична творчість Юрія Клена ЗМІСТ ВСТУП Розділ І. Образи світової літератури в ліриці Юрія Клена Розділ ІІ. Функції літературних образів та ремінісценцій в поемі Юрія Клена Попіл імперій 2.1 Мотиви Божественної комедії та образ Данте в поемі Юрія Клена 2.2 Образ Енея в поемі Юрія Клена Попіл Імперій як втілення рис українського національного характеру 2.3 Фаустівські мотиви і ремінісценції у художній структурі поеми Юрія Клена Попіл імперій ВИСНОВКИ БІБЛІОГРАФІЯ ВСТУП Процес освоєння духовних надбань людства національною культурою є одним із важливих чинників її збагачення, самоутвердження, самопізнання. Цьому сприяв і постійний інтерес українських митців до духовної спадщини людської цивілізації, її джерел: від біблійних вартостей і античності до духовного досвіду Нової Європи - від Григорія Сковороди до сучасних митців. Знаковою у цьому контексті виступає творчість поетів-неокласиків М. Зерова, М. Драй-Хмари, М. Рильського, П. Филиповича і Юрія Клена, культурологічний світогляд якого досліджуємо у дипломній роботі. У складних умовах постреволюційної дійсності, культурного хаосу Юрій Клен, як і інші неокласики, повсякчас утверджував у літературі істинні мистецькі ідеали, викристалізовані духовною історією людства. Віховими явищами в історії дослідження цієї проблеми стали праці Ю. Микитенка Антична спадщина і становлення нової української літератури, Д. Наливайка Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-XVIIIст., В. Сулими Біблія і українська література, О. Вагомий внесок у дослідження закономірності, шляхів рецепції національною літературною духовного досвіду світової культури, з’ясування внеску свого національного в міжкультурний діалог здійснили чернівецькі літературознавці - Вояков А. Р., Антафійчук В. І., Рихло П.В., Бойченко О. В. Праці А. Волкова заклали теоретичну основу для дослідження різних аспектів функціонування традиційних структур, що зумовило появу наукової школи в національному літературознавстві з проблем функціонування традиційних образів і сюжетів, очолювану вченим. А. Нямцу розглядає тенденції, своєрідність еволюції традиційного матеріалу в діахронному і синхронному аспектах у світовій літературі, специфіку переосмислення традиційних образів і сюжетів у контексті сучасної епохи, простежує життя класичних образів і сюжетів у національних літературах. Загальних проблем неокласицизму як поетичної школи торкалися В.Брюховецький, В. Держакін, І. Качуровський, Ю. Ковалів, Г. Кочур, Л.Темченко, Юрій Шерех, однак, самобутність неокласичної рецепції світових образів культури висвітлюється в їх працях лише принагідно. Поетичний світ Юрія Клена, глибоко закорінений у традицію світової і національної культур, привертає увагу багатьох дослідників. І. Франка, до якого увійшли маловідомі оригінальні твори, переклади Юрія Клена, а також статті науковців, які розглядають різноманітні аспекти його творчості, у тому числі самобутність функціонування образів світової культури та інтертекстуальні зв’язки: образ трубадура (автор О. Бухарова), образи культури (І. Дмитрів, В. Просалова), інтертекстуальні та перекладознавчі аспекти, літературні та історичні контексти (В. Зварич, В. Сарапин, М. Борецький, Л. Кравченко, О.Мациборська) та інші. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань: · висвітлення ролі традиції у формуванні філософсько-естетичної доктрини поета; · проведення класифікації образів світової літератури в поезії Юрія клена; · з’ясування самобутності трактування традиційної образності в поетичному світі Юрія Клена; · висвітлення ролі літературних ремінісценцій та образів в поемі Попіл імперій. ОБРАЗИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЛІРИЦІ ЮРІЯ КЛЕНА Час 20-х років ХХ століття - чи не найплідніший у всій історії української літератури - позначився приходом багатьох непересічних мистецьких талантів. І чи не найвиразнішою ознакою цієї літературної доби, яку після виходу книги Ю. Це час, коли поруч з авангардистськими вибриками Нової генерації, розхристаним неоромантизмом вакпітян, кострубатим монументальним реалізмом вуспівців, різним у мистецьких шуканнях, але близьких у високій фаховій вправності ланківців-марсіян, поруч із письменниками, що тяжіли до символізму і динамічного конструктивізму, із плужанством органічно існувала високоінтелектуальна, елітарна творчість неокласиків. Клен, М. Драй-Хмара і молодший поет М.Рильський. Д.Наливайко, зокрема, стверджує, що український неокласицизм мав специфічну функцію, відсутню або ж слабо виявлену в європейському неокласицизмі - (...) - функцію організації ствердження національного культурного простору, який розбився на скалки й аморфізувався пануючою імперською культурою, піднесення його на рівень вищої культурної реальності й цінності [52:8] М. Ільницький розглядає неокласицизм як мистецьке явище перехідного періоду, уроки якого полягали передусім в утверджені традиції як джерела справжнього мистецтва [35:44] Ю. Ковалів звертає увагу на те, що український неокласицизм існував як визначне літературне явище в дух
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
