Аналіз поетичної шевченкіани В. Самійленка, спільність світоглядних та естетичних позицій митців. Загальна картина позірного благополуччя в "привільній" країні у віршах поета. Визначний шедевр української лірики – вірш В. Самійленка "Вечірня пісня".
якого знали) / Михайло Назаренко. Канон і апокриф / Олена Сирцова // Слово і час. Ієрархія, заповіт і республіка / Ентоні Д. Сміт. Масова література в Україні: дискурс / ґендер / жанр: монографія / Софія Філоненко. Слово впроводу до Леоніда Плюща як шевченкознавця // Плющ Л.Гуртківці, серед яких були письменник і публіцист Кость Арабажин, поет Сергій Шелухін, син відомого мовознавця Павла Житецького - Гнат Житецький та інші, активно працювали над просвітою народу, питаннями розвитку мови й культури. Згодом Володимир Самійленко увійшов до "Літературної громади" ("Плеяди"), до якої належали Леся Українка, Михайло Обачний, Євген Тимченко, Одарка Романова та ін., що збиралися на квартирі Миколи Лисенка чи в помешканні Михайла Старицького, де часто бувала Олена Пчілка. Самійленко сформувався вже "як дозрілий поет, автор елегійно-філософських роздумів та ущипливих гумористичних й сатиричних віршів, і як вдумливий і тонкий перекладач Беранже, Барбє" [2, 94]. Визнаючи велику місію письменника у справі її збереження та духовного розвою нації, митець звертається у своїх творах до відомих діячів культури, серед яких - Леся Українка, Леонід Глібов, Іван Франко і незмінно провідної постаті - Тараса Шевченка. Шевченко став для автора цих творів мірилом саможертовності, людяності, добра та справедливості, до нього він звертається як до свого учителя і найбажанішого співрозмовника.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы