Поетапна корекція порушень рухових функцій у дітей зі сколіотичними ураженнями хребта на підставі патогенетичних змін фізичного розвитку - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Поетапна корекція порушень рухових функцій у дітей зі сколіотичними ураженнями хребта на підставі патогенетичних змін фізичного розвитку Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Дичко Владислав Вікторович, Словянський державний педагогічний університет МОН України, завідувач кафедри фізичного виховання, декан дефектологічного факультетуФізична реабілітація, основним засобом якої є застосування фізичних вправ, сприяє припиненню прогресування хвороби, покращанню рівня розвитку фізичних якостей, нервово-мязової працездатності, моторно-вісцеральної регуляції, підготовці до виконання вимог навчальної програми з фізичної культури та норм державних стандартів фізичного розвитку, адаптації до стрімкого ритму життя. Систематичні заняття фізичною культурою позитивно впливають на вражені сколіозом органи та системи організму, на формування особистості хворих дітей, сприяють компенсації викривлень хребта (Абальмасова О.А., 1978; Алексєєва А.Т., 1978; Бєлозьорова Р.М., 1984; Григоренко В.Г., 1991; Сермєєв Б.В., 1989; Штеренгерц О.Ю., 1997). Аналіз іноземних і вітчизняних джерел дозволяє констатувати недостатнє науково-експериментальне вивчення і доцільність розробки адекватних методик фізичної реабілітації для дітей та підлітків, хворих на сколіоз, що зумовило вибір теми дисертаційного дослідження. Мета дослідження: Розробити та апробувати патогенетично орієнтовані реабілітаційні заходи для корекції порушень фізичного розвитку, спрямовані на попередження прогресування патологічного процесу і на розвиток психомоторних якостей у дітей зі сколіотичними пошкодженнями хребта. Вперше експериментальним шляхом встановлені та визначені ступінь, характер порушень психофізичного розвитку у дітей, які хворіють на сколіотичні ураження хребта; виявлений вихідний стан психомоторних якостей у дітей, хворих на сколіоз і дана обєктивна критеріальна оцінка ступеня порушень рухових функцій у цих дітей; розроблений комплекс заходів щодо фізичної реабілітації дітей зі сколіотичними деформаціями хребта, спрямований на попередження прогресування уражень і формування важливих рухових навичок та вмінь у дітей молодшого та середнього віку; проведена порівняльна оцінка ефективності застосування розробленої патогенетично-орієнтованої корекційної програми фізичної реабілітації дітей з вадами хребта при різних ступенях порушень рухових функцій.Для медико-педагогічних спостережень нами були створені групи з дітей зі сколіотичними вадами хребта (30 дітей), по 15 хлопчиків та по 15 дівчаток з І, II, III і IV ступенями сколіозу, та з 30 здорових однолітків - учнів загальноосвітньої школи. Дослідження здійснювали в три етапи протягом 2003-2007 рр. Програма дослідження передбачала реєстрацію показників стану дітей зі сколіотичними вадами хребта: медичних, фізіологічних, психофізіологічних результатів (психомоторних і сенсомоторних тестів), загальної фізичної підготовленості (уніфікована методика контролю загальної витривалості, сили та силової витривалості, швидкості, гнучкості та рівноваги). Порівняльний аналіз результатів психодіагностичних тестів за середніми ознаками показників психомоторики в основних групах обстежених дітей, з різним ступенем сколіозу та здорових показав: (1) вірогідні відмінності між здоровими дітьми і дітьми зі сколіотичними вадами, (р<0,001); (2) вірогідні відмінності між дітьми зі сколіозом 1-2 ступеня і дітьми з сколіозом 3-4 ступеня (р<0,001). Проведений порівняльний аналіз психомоторних характеристик якостей у дітей з різним ступенем сколіотичного ураження дозволив встановити, що використаний комплекс психодіагностичних тестів виявляє значні порушення психомоторних якостей у дітей з 3-4 ступенем сколіозу в порівнянні з дітьми, у яких діагностувався 1-2 ступінь сколіозу. Суттєво змінилась і динаміка результатів розвитку рухових якостей за період навчання за експериментальною програмою: зросла загальна витривалість на 13,6 % у хлопчиків, та на 17,4 % - у дівчаток; сила і витривалість мязів тулуба - на 47 % у хлопчиків, на 50 % - у дівчаток; сила та силова витривалість мязів верхніх кінцівок та плечового поясу - на 81 % у хлопчиків та на 15 % у дівчаток; координаційні властивості (тест «Фламінго») покращились у хлопчиків з нижчого рівня до рівня, вищого за середній, у дівчаток - з нижчого рівня до середнього (для свого віку 14-15 років).Діти, хворі на сколіоз, мають вірогідні відмінності за антропометричними показниками, станом ССС та дихальної систем порівняно з практично здоровими дітьми. Вихідний стан психомоторних якостей у дітей, хворих на сколіоз, встановлювався за допомогою антропометричних показників (ріст, маса тіла, обхват грудної клітки) та спеціальних тестів (на загальну витривалість, силу та силову витривалість, рівновагу, швидкість, гнучкість).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ