Условия залегания и состав подземных вод, полученных в Днепровско-Донецкой впадине из горизонтов среднего и нижнего карбона. Образование рассолов в результате захоронения и метаморфизации воды слабоосолоненных бассейнов седиментации доломитовой стадии.
При низкой оригинальности работы "Подземные воды из наиболее глубоких вскрытых горизонтов Днепровско-Донецкой впадины", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Серія «геологія - географія - екологія», випуск 40 К.: Наукова думка , 1975. : Наукова думка, 1974 . - К.: Наукова думка, 1981 . - Геохимические особенности, генезис и перспективы гидротермальной рудной минерализации Донецкого бассейна /Геология и геохимия рудопроявлений Донбасса и северного склона Украинского щита.Рассмотрены условия залегания и состав подземных вод, полученных в Днепровско-Донецкой впадине с глубин 5,8-6,3 км из горизонтов среднего и нижнего карбона. В последние десятилетия в процессе проведения поисково-разведочного бурения на газ и нефть в Днепровско-Донецкой впадине получены притоки углеводородных газов и пластовых вод с глубины до 5,8-6,3 км. Поскольку подземные воды, полученные с таких глубин, являются одними из наиболее глубоких в Украине и в мире, представляет интерес рассмотреть условия их залегания, состав и формирование. Подземные воды с глубин 5,8-6,3 км получены на Марьяновской, Клюшниковской, Коб-зевской, Березовской, Савинковской структурах в приосевой юго-восточной и средней частях Днепровско-Донецкой впадины. В скважине 60 Марьяновской площади при опробовании горизонта М-1 московского яруса в интервале 5845-5860, 5977-6000 м получен самоизлив рассола, который составил 100,8 м3/сут при работе на полное отверстие трубного пространства и давлении на устье 0,34 МПА.
Список литературы
1. Валяшко М. Г. Генезис рассолов осадочной оболочки / М. Г. Валяшко // Химия земной коры. - М. : Изд-во АН СССР, 1963. - Т. 2. - С. 257-277.
2. Зайцев И. К. Анализ основных гипотез формирования соленых и рассольных вод в свете новейших данных / И. К. Зайцев // Советская геология. - 1968. - № 1. - С. 57-67.
3. Терещенко В. А. Генезис и формирование рассолов Днепровско-Донецкого артезианского бассейна / В. А. Терещенко // Вісник Харківського національного університету. - Харків : Основа, 1998, № 402. - С. 47-52.
4. Терещенко В. А. Генезис подземных вод Днепровско-Донецкого артезианского бассейна по данным исследования изотопного состава молекул воды / В. А. Терещенко, В. А. Кривошея // Вісник Харківського національного університету. - Харків. - 2008. № 804 - С. 74-79.
5. Колодий В. В. Маломинерализованные воды глубоких горизонтов нефтегазоносных водонапорных бассейнов Украины / В. В. Колодий, В. М. Щепак, Б. И. Нудык и др. - К. : Наукова думка, 1991. - 184 с.
6. Глушко В. В. Глибинна гідрогеологічна аномалія у Дніпровсько-Донецькій западині / [В. В. Глушко, О. Ю. Л у-кін, В. О. Кривошея, І. В. Санаров] // Доп. АН УРСР. - Серія Б. Геол., хім. та біол. науки. - 1988. - № 6. - С. 10-14.
7. Лукин А. Е. Литогеодинамические факторы нефтегазонакопления в авлакогенных бассейнах / А. Е. Лукин. - К. : Наукова думка, 1997. - 224 с.
8. Колодій В. В. Ізотопний склад вуглецю в природному газі глибоких горизонтів південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини / В. В. Колодій, Г. П. Мамчур // Доп. АН УСРС. Серія Б. Геол., хім. та біол. науки. - 1980. - № 4. - С. 11-13.
9. Шварцев С. Л. Разложение и синтез воды в процессе литогенеза / С. А. Шварцев // Геология и геофизика. - 1975. - № 5. - С. 60-62.
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КЕРНУ НАФТОВИХ ТА ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН
Дана стаття присвячена особливостям польових досліджень керну нафтових та газових свердловин. Розглянуті питання польових досліджень, їх недоліки та переваги при вивченні властивостей та будови геологічного розрізу свердловини.
В.В. Хроль. ОСОБЕННОСТИ ПОЛЕВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ КЕРНА НЕФТЯНЫХ И ГАЗОВЫХ СКВАЖИН. Данная статья посвящается особенностям полевых исследований керна нефтяных и газовых скважин. Рассмотрены вопросы первоначальных исследований, их недостатки и преимущества при изучении свойств и строения геологического разреза скважины.
Одною з найголовніших складових при бурінні нафтових та газових свердловин є поетапне дослідження кернового матеріалу.
1. польові дослідження включають підготовчі операції відбору та герметизації керну.
2. оперативні лабораторні дослідження передбачають виготовлення зразків керна правильної геометричної форми для виконання стандартного та розширеного комплексу досліджень.
3. детальні дослідження для забезпечення одержаної інформації про параметри порідко-лекторів для вирішення практичних задач повязаних з підрахунком запасів та ін [1].
Велика кількість наукової літератури, нормативних документів, стандартів присвячено польовим, оперативним та лабораторним дослідженням керну при вивченні властивостей та будови геологічного розрізу свердловини.
Першочерговими являються польові дослідження, що надають інформацію для подальшо-го вивчення породи в лабораторії, а саме: правильне вилучення керну з керновідбірника, послідовне складування в спеціальний ящик, герметизація (зараз застосовується рідко), попередній опис, візуальний огляд на присутність вуглеводнів.
Зазвичай, піднятий керн підлягає видаленню бурового розчину і складається на буровій, де й відбувається візуальний огляд та опис, завдяки якому встановлюється цілісність виносу, вихід, потужність окремих шарів, літологічна характеристика та характер їх залягання. Вимитий і складений керн доставляється в лабораторію для детального дослідження. Транспортування може відбутися відразу, а може й через декілька днів. Через це вміст флюїду в дослі-джуємій породі не являється достовірним.
