Розгляд особливостей драматургії та музичної поетики шостого бандурного концерту відомого американського композитора українського походження Юрія Олійника. Аналіз інтонаційно-стильового симбіозу різнонаціональних традицій та явищ сучасної неостилістики.
Львівська національна музична академія ім.Концерт для двох бандур та симфонічного оркестру «Антифонний» (2012) вивчається в контексті еволюції цього жанру у творчості митця та стильової панорами творів пізнього періоду. Ключові слова: Юрій Олійник, бандура, драматургія, жанр, неостилістика, пізній стиль, Шостий («Антифонний») концерт для двох бандур з оркестром. Концерт для двух бандур и симфонического оркестра «Антифонный» (2012) рассматривается в контексте эволюции этого жанра в творчестве композитора и в стилевой панораме сочинений позднего периода. The article considers the music dramaturgy and poetry of Yuriy Oliynyks Sixth bandura concert (b. Concert for two banduras and “Antiphonal” symphony orchestra, created in 2012, is considered in the context of the artists work genre evolutionand stylistic panorama of his other works of the late period.Олійника найбільш вивченими є його чотири концерти, здійснені у роботах Оксани Герасименко та Віолетти Дутчак [2, 3, 1], у яких автори вивчають їх з позицій музичної драматургії, зокрема, фольклорних джерел його музичної мови. Без творів для бандури, написаних Майстром, неможливо уявити розвиток бандурного мистецтва нашого сьогодення. Майстер зосередив свою творчість переважно на створенні музики для бандури, у чому слід визнати вплив його дружини - бандуристки, тодішньої аспірантки-стажистки Київської державної консерваторії ім. Чайковського, сьогодні - Заслуженої артистки України Ольги Олійник, доньки славнозвісного майстра бандур Василя Герасименка, завдяки якій написав більшість своїх бандурних опусів. Олійника варто згадати Фантазію і Фугу для бандури (2000), Сюїту «Неймовірні пригоди козака Мамая» (2009), а також Концерт № 6 для двох бандур під назвою «Антифонний».Підсумовуючи розгляд музичної драматургії концерту, можна зробити певні висновки стосовно авторського задуму та драматургічних принципів його втілення. Музично-філософська концепція Концерту № 6 відображає постмодерні тенденції сучасного американського та українського музичного мистецтва, реалізовані засобами 12-ступеневої тональності модального типу. Діалогічність драматургії як універсальний принцип мислення митця, його власне бачення картини світу виконує функцію зєднувальних «містків» між Буттям і Небуттям-Задзеркаллям, між музичними традиціями Старого і Нового Світу, що сприяють їх взаємозближенню, взаємозбагаченню і взаєморозумінню. Ідея Шостого бандурного концерту реалізується за допомогою низки драматургічних засобів, найважливішими з яких є лейттематизм, лейтритм - ритмоінтонаційна модальність, що наскрізно обєднують калейдоскоп подій в єдину цілісність. Усі частини «Антифонного» концерту рясніють імітаційними теситурно-тембровими перекличками бандур: з оркестром, з окремими його групами та окремими інструментами.
Вывод
Підсумовуючи розгляд музичної драматургії концерту, можна зробити певні висновки стосовно авторського задуму та драматургічних принципів його втілення. Музично-філософська концепція Концерту № 6 відображає постмодерні тенденції сучасного американського та українського музичного мистецтва, реалізовані засобами 12-ступеневої тональності модального типу. Це - зіставлення обєктивного, не залежного від волі людини, і глибоко особистісного висловлювання, гостро драматичного і ліричного первоначал; це - діалог музики минулих епох і сучасності, традиційного і нового. Діалогічність драматургії як універсальний принцип мислення митця, його власне бачення картини світу виконує функцію зєднувальних «містків» між Буттям і Небуттям-Задзеркаллям, між музичними традиціями Старого і Нового Світу, що сприяють їх взаємозближенню, взаємозбагаченню і взаєморозумінню. Ідея Шостого бандурного концерту реалізується за допомогою низки драматургічних засобів, найважливішими з яких є лейттематизм, лейтритм - ритмоінтонаційна модальність, що наскрізно обєднують калейдоскоп подій в єдину цілісність. Значна роль належить поліфонічним й варіантно-варіаційним засобам розвитку, які впливають на артикулювання темброво- фактурних і динамічних чинників.
Усі частини «Антифонного» концерту рясніють імітаційними теситурно-тембровими перекличками бандур: з оркестром, з окремими його групами та окремими інструментами. Центральне місце в драматургії займає антифонарне зіставлення солюючих інструментів - двох бандур, як основного засобу створення ефекту стереофонії. При цьому автор орієнтується не тільки на принципи хорової поліфонії Венеційської школи доби Ренесансу (Дж. Габріелі), українського хорового концерту, українських кантів та європейських танців доби Бароко, але й на різночасові стильові пласти музичної культури. Серед них особливо близькою творчому менталітету Ю. Олійника є музика Ж. Бізе, Дж. Гершвіна, Р. Штрауса, А. Хачатуряна, А. Пяцоли, що оточує композитора в сучасному аудіальному та медіа просторі.
Отже, Концерт №6 Ю. Олійника є цілісною, мистецьки досконалою, яскравою циклічною композицією. Він найповніше демонструє риси пізнього стилю майстра-симфоніста, новатора у жанрі великих симфонічних полотен для бандури за участю оркестру в сучасній американській та українській музичній традиції.
Список литературы
1. Дутчак В. Бандурне мистецтво українського зарубіжжя: монографія. Івано-Франківськ: Фоліант, 2013. 488 с.
2. Герасименко О. Фольклорні джерела музичної мови бандурних концертів Юрія Олійника. Народознавчі зошити. 2004. Зош. 1-2 (55-56). С. 83-93.
3. Герасименко О. Концерти для бандури та симфонічного оркестру Юрія Олійника в контексті сучасного бандурного мистецтва. Кобзарство в контексті становлення української професійної музичної культури: зб. матеріалів Міжнародної наук.-практ. конф. (м. Київ, 14 жовтня 2005 р.). Київ, 2005. С. 186-192.
4. Зінків І. Бандура як історичний феномен: монографія. Київ: ІМФЕ, 2013.448 с.
5. Олійник Ю. Передмова // Концерт для двох бандур і симфонічного оркестру «Антифонний». Клавір. Са: YVO Productions, 2012. 29 с.
References
1. Dutchak V. Bandume mystetstvo ukrainskoho zarubizhzhia [The bandura art of Ukrainian expatriate communities]. Ivano-Frankivsk: Foliant, 2013. 488 p.
2. Herasymenko O. "Folklorni dzherela muzychnoi movy bandurnykh kontsertiv Yuriia Oliinyka" [Folk sources for the musical language of Yuriy Oliynyks bandura concerts]. Narodoznavchi zoshyty [Ethnology notebooks], no. 1-2 (55-56) (2004): 83-93.
3. Herasymenko O. "Kontserty dlia bandury ta symfonichnoho orkestru Yuriia Oliinyka v konteksti suchasnoho bandurnoho mystetstva" [Yuriy Oliynyks concertos bandura and symphony orchestra in the context of modern bandura art]. Kobzarstvo v konteksti stanovlennia ukrainskoi profesiinoi muzychnoi kultury [Kobzar art in the context ofthe formation OFUKRAINIAN professional musical culture]: Election of materials of the International Scientific and Practical Conference (Kyiv, October 14, 2005). Kyiv, 2005, pp. 186-192.
4. Zinkiv I. Bandura yak istorychnyi fenomen [Bandura as a historical phenomenon]. Kyiv: !MFE, 2013. 448 p.
5. Oliinyk Iu. "Peredmova" [Foreword]. In: Kontsert dlia dvokh bandur i symfonichnoho orkestru «Antyfonnyi». Klavir [Concerto for two banduras and the symphony orchestra “Antyfonnyi”. Clavier]. Са: YVO Productions, 2012. 29 p.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
