Подружня дезадаптація при соціогенній і психогенній еректильній дисфункції у чоловіків та її психотерапевтична корекція - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Харківська медична академія післядипломної освітиНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Кришталь Валентин Валентинович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Михайлов Борис Володимирович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра психотерапії, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор Сонник Григорій Трохимович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, професор кафедри Захист відбудеться "25" квітня 2006 р. о 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К64.609.03 в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою 61176, м.Еректильна дисфункція являє собою сексуальний розлад, який найчастіше трапляється у чоловіків і, як правило, спричиняє порушення сексуальної адаптації подружньої пари. Проте якщо слабкість ерекції була предметом дослідження багатьох авторів і вивченню її причин та патогенезу присвячені численні праці (Г.С.Васильченко, 1990; І.О.Бабюк, 1996; І.І.Горпинченко, 1996; О.Г.Луценко, 1997; В.В.Кришталь, С.Р.Григорян, 2002; С.Т.Агарков, 2004), то цього не можна сказати про проблему подружньої дезадаптації, зумовленої психогенною та соціогенною еректильною дисфункцією у чоловіка. Таким чином, розлад еректильної функції, який впливає й на сексуальну, й на загальну поведінку чоловіків, призводячи до порушення сексуальних і міжособистісних стосунків подружжя, а часто й комунікації в соціумі, залишається недостатньо дослідженим; психогенні та соціогенні чинники, що зумовлюють розвиток еректильної дисфункції та повязаної з нею подружньої дезадаптації, зовсім мало вивчені. Складність її визначається різноманітністю причин та труднощами, з якими повязано виявлення механізмів розладу ерекції, але переважно тим, що в генезі подружньої дезадаптації відіграють роль особливості не тільки сомато-та психосексуального розвитку, але й особистості кожного з подружжів і сполучення цих особливостей, а також рівня й типів сексуальної культури і загалом сексуальної поведінки чоловіка і дружини в парі. Розробити систему корекції сексуальної та міжособистісної дезадаптації подружньої пари при еректильній дисфункції у чоловіка.Усі чоловіки потерпали від еректильної дисфункції: 54 (56±5%) соціогенного і 42 (44±5%) - психогенного походження, у звязку з чим подружні пари було поділено на дві відповідні клінічні групи. Ще 30 подружніх пар порівнюваного віку, у яких у чоловіків не було будь-яких сексуальних розладів і не спостерігалося подружньої дезадаптації, були обстежені як контрольна група. Усі подружжя були люди молодого віку: більшість із них (56±5%) - від 25 до 31 року, решта - не старше 40 років. Усі подружні пари перебували в першому шлюбі, давність якого здебільшого складала від кількох місяців до 3 років, і лише у 24±4% подружжів шлюб тривав до 4 - 10 років. Мотиви вступу обстежених до шлюбу були різними, але у переважної більшості і чоловіків, і жінок таким мотивом було кохання.У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове розвязання проблеми порушення подружньої адаптації при еректильній дисфункції у чоловіка. У всіх чоловіків з еректильною дисфункцією відзначалася ретардація психосексуального розвитку та асинхронії (прості і сукупні) статевого дозрівання. У всіх подружжів були явно виражені акцентуації характеру: у чоловіків найчастіше педантичний, тривожний і збудливий, у жінок - гіпертимний, тривожний, емотивний, демонстративний їх типи. Соціогенний варіант еректильної дисфункції у чоловіків призвів до формування соціокультурної (11±3%), дезінформаційної (10±3%), статеворольової (12±3%) та сексуально-еротичної (22±4%) клінічних форм подружньої дезадаптації; психогенний варіант - до розвитку паторефлекторної форми (12±3%), неврозу очікування невдачі (16±4%) та сексуального фобічного неврозу (16±4%). Міжособистісні стосунки їх є конфліктними, причому для урегулювання деструктивних конфліктів подружжя застосовують неадекватні способи; чоловіки - змагання і пристосування, жінки - компроміс та уникнення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й нове розвязання проблеми порушення подружньої адаптації при еректильній дисфункції у чоловіка. Проблему розвязано з позицій системного підходу до дослідження механізмів формування та клінічного перебігу дезадаптації при даній патології з метою розробки системи її психотерапевтичної корекції.

У всіх чоловіків з еректильною дисфункцією відзначалася ретардація психосексуального розвитку та асинхронії (прості і сукупні) статевого дозрівання.

У всіх подружжів були явно виражені акцентуації характеру: у чоловіків найчастіше педантичний, тривожний і збудливий, у жінок - гіпертимний, тривожний, емотивний, демонстративний їх типи.

У 41±5% чоловіків сформувалася слабка статева конституція, тоді як у їхніх дружин статева конституція була середньою чи сильною. Ця невідповідність сприяла розвиткові сексуальної дезадаптації подружжя та поглиблювала її.

Причинами соціогенної еректильної дисфункції стали низька сексуальна культура чоловіків та дезінформація в питаннях статевого життя, причиною психогенного розладу ерекції - сексуальні психотравми. Соціогенний варіант еректильної дисфункції у чоловіків призвів до формування соціокультурної (11±3%), дезінформаційної (10±3%), статеворольової (12±3%) та сексуально-еротичної (22±4%) клінічних форм подружньої дезадаптації; психогенний варіант - до розвитку паторефлекторної форми (12±3%), неврозу очікування невдачі (16±4%) та сексуального фобічного неврозу (16±4%).

При еректильній дисфункції у чоловіка порушується загальна і сексуальна комунікація подружжів. Міжособистісні стосунки їх є конфліктними, причому для урегулювання деструктивних конфліктів подружжя застосовують неадекватні способи; чоловіки - змагання і пристосування, жінки - компроміс та уникнення. Сексуально-еротична поведінка чоловіків примітивна і, як правило, не відповідає сексуально-еротичній поведінці жінок та їхнім сексуальним експектаціям, що є суттєвим дисгармонуючим чинником.

Серед хворих переважали особи, які належали до психосексуального типу чоловік-батько і до агресивного варіанта типу чоловік-чоловік, а серед їхніх дружин - агресивні жінки і тип жінка-мати. Несприятливе сполучення в парі акцентуацій характеру подружжя (педантичного та гіпертимного чи збудливого, тривожного в обох подружжів) та психосексуальних типів (чоловік-батько і жінка-мати, агрисивні обидва подружжя) сприяли розвиткові подружньої дезадаптації і поглиблювали її перебіг.

Психічний стан хворих з еректильною дисфункцією і 84±4% їхніх дружин порушений. При цьому у чоловіків із соціогенним її варіантом спостерігався переважно розлад особистості найчастіше емоційно нестійкий і залежний, у пацієнтів із психогенним варіантом - лише невротичні розлади, в більшості випадків коїтофобія та переважно навязливі думки чи міркування. Дружини хворих потерпали здебільшого від іпохондричного розладу, пролонгованої депресивної реакції і демонстративного розладу особистості.

Існує звязок між типами розладу особистості, невротичним розладом та акцентуаціями характеру, з одного боку, і статеворольовою поведінкою - з другого. Найвищі показники маскулінноості на рівні Я-концепції спостерігалися в обстежених із диссоціальним, демонстративним та емоційно нестійким розладом особистості і із збудливою, гіпертимною та демонстративною акцентуацією, а найнижчі - в осіб з ананкастним, залежним розладом особистості і з тривожною, педантичною, емотивною та дистимічною акцентуацією. На біогенному рівні низьку маскулінність виявляли особи з тривожною, педантичною та демонстративною акцентуацією.

У чоловіків із демонстративною та застряваючою і в жінок із педантичною та застряваючою акцентуацією має місце міжрівнева статеворольова дискордантність, що спричиняє розвиток внутрішньооособистісного конфлікту. Існує також закономірний звязок між статеворольовою Я-концепцією і характером стосунків подружжів: чим адекватніша соціогенна статеворольова концепція, тим гармонійніше їхнє спілкування, тоді як біогенний рівень статеворольвої поведінки є менш значущим щодо цього.

Різноманітність форм і складний генез соціогенної та психогенної еректильної дисфункції і зумовленої нею подружньої дезадаптації визначають необхідність системного підходу до їх психотерапевтичної корекції. Система психотерапії має грунтуватися на принципах комплексності, диференційованості, послідовності, етапності.

Відповідно до клінічної форми еректильної дисфункції та подружньої дезадаптації слід використовувати як основний метод при соціокультурній формі дезадаптації раціональну психотерапію, при дезінформаційній та сексуально-еротичній формах - когнітивну психотерапію та сексуально-еротичний тренінг, при статеворольовій формі - рольовий психосексуальний тренінг. При паторефлекторній формі еректильної дисфункції застосовують раціональну, гіпносугестивну психотерапію, аутогенне тренування, нарко- та плацебопсихотерапію; при коїтофобії - раціональну психотерапію і метод уявної заборони; при неврозі очікування невдачі - окрім раціональної психотерапії, бібліотерапію. Крім того, незалежно від форми дезадаптації, при порушенні міжособистісних стосунків подружжя слід проводити комунікаційний тренінг, персоналістичну психотерапію, а також сексуально-еротичний тренінг.

Проведення розробленої системи психотерапії дає змогу досягнути високого й стійкого терапевтичного ефекту при подружній дезадаптації, зумовленій соціогенною та психогенною еректильною дисфункцією у чоловіків, який становить 88±4%.

Годовась Н.М. Причины и коррекция эректильной дисфункции // Международный медицинский журнал.- 2002. - Т. 8, № 1-2.-С.90-91.

Годовась Н.М. Эректильная дисфункция и супружеская дезадаптация // Международный медицинский журнал.- 2002. - Т. 8, № 3. - С.48-49.

Годовась Н.М. Первичная эректильная дисфункция неорганического генеза // Международный медицинский журнал.- 2003. - Т. 9, № 1. - С.62-65.

Годовась Н.М. Психотерапевтическая коррекция психогенной эректильной дисфункции // Международный медицинский журнал.- 2003. - Т. 9, № 3. - С.49-53.

Годовась Н.М. Особенности личности и межличностных отношений супругов при социогенной и психогенной эректильной дисфункции у мужа // Международный медицинский журнал.- 2005. - Т. 11, № 2. - С.16-20.

Грачев Р.А., Абрамов В.А., Бахтеева Т.Д., Свиридова В.В., Мешковская Е.А., Годовась Н.М., Махортов С.П. О причинах и механизмах развития сексуально-эротической дезадаптации как первичной формы нарушения сексуального здоровья // Здоровье мужчины. - 2002. -С. 20-22 (Здобувачем проведено системно-структурний аналіз сексуального здоровя обстежених подружніх пар).