Подружня дезадаптація при доброякісній гіперплазії передміхурової залози - Автореферат

Мета дослідження - з позиції системного підходу, з урахуванням соматогенних, психогенних, соціогенних та біоритмологічних факторів, дослідити закономірності розвитку подружньої дезадаптації при сексуальних розладах у чоловіка, що обумовлені доброякісною гіперплазією передміхурової залози, та розробити систему психокорекції дезадаптації подружньої пари при даній патології. Дослідити біоритмологічний статус кожного з подружжя та ступінь його невідповідності в подружній парі з сексуальною дезадаптацією, що обумовлена доброякісною гіперплазією передміхурової залози у чоловіка. Розробити систему психокорекції дезадаптації подружньої пари, де чоловік страждає на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з сексуальними розладами, з урахуванням соматогенних, психогенних, соціогенних та біоритмологічних факторів. Першу групу склали 65 (55,56%) подружніх пар, в яких сексуальна дезадаптація була обумовлена сексуальною дисфункцією у чоловіка, що виникла внаслідок ДГПЗ. Третя група складалась з 17 (14,53%) подружніх пар, у яких дезадаптація була обумовлена низьким рівнем психологічної і соціально-психологічної адаптації подружжя.Клінічними особливостями обстежених подружніх пар є наступні: нормальний соматосексуальний розвиток при наявності відхилень у психосексуальному, що проявляється у вигляді фемінінної чи гіпермаскулінної поведінки у чоловіків та маскулінної або гіперфемінінної поведінки у жінок, наявність у 73,50% чоловіків і 51,28% жінок поєднаних асинхроній статевого розвитку, присутність в психічному статусі 85,47% чоловіків основних груп фобічної та неврастенічної симптоматики, а також істеричних проявів у їх дружин, прояви сексуальної дисфункції у вигляді передчасної еякуляції, гіпоерекції та зниження лібідо у чоловіків, а у жінок у вигляді сексуальної гіпестезії, гіпо-чи аноргазмії з наступним зниженням лібідо. Чоловіки найнижче оцінюють свої сексуальні можливості, в той час як їх дружини мають середні оцінки за цим показником. У розвязанні конфліктів подружжя в більшості випадків вдаються до пристосування (46,1% чоловіків і 35,4% жінок) та компромісу (40,1% чоловіків і 49,2% жінок). У обстежених другої групи виявлено однакові типи акцентуацій: емотивний (у 31,4% чоловіків і 25,7% жінок), дистимічний (у 20,0% чоловіків і 14,3% жінок) і тривожний (у 20,0% чоловіків і 34,2% жінок). 51,4% чоловіків і 37,1% жінок уникають конфліктів і 34,2% чоловіків і 40% жінок прагнуть їх згладити, поступаючись власними інтересами.

дезадаптація психологічний гіперплазія сексуальний

1. Представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення задачі системної діагностики, психокорекції подружньої дезадаптації при ДГПЗ у чоловіків, як поєднаного феномену, обумовленого соціогенними, психогенними, соматогенними і біоритмологічними причинами. Проблему вирішено з позиції системного підходу до розробки методологічних принципів корекції дезадаптації подружньої пари.

2. Клінічними особливостями обстежених подружніх пар є наступні: нормальний соматосексуальний розвиток при наявності відхилень у психосексуальному, що проявляється у вигляді фемінінної чи гіпермаскулінної поведінки у чоловіків та маскулінної або гіперфемінінної поведінки у жінок, наявність у 73,50% чоловіків і 51,28% жінок поєднаних асинхроній статевого розвитку, присутність в психічному статусі 85,47% чоловіків основних груп фобічної та неврастенічної симптоматики, а також істеричних проявів у їх дружин, прояви сексуальної дисфункції у вигляді передчасної еякуляції, гіпоерекції та зниження лібідо у чоловіків, а у жінок у вигляді сексуальної гіпестезії, гіпо- чи аноргазмії з наступним зниженням лібідо.

3. Психологічними особливостями подружніх пар першої групи є сполучення дистимічного (21,5%), тривожного (27,7%) і педантичного (16,9%) типів акцентуацій у чоловіка з емотивним (26,1%), тривожним (20,0%) і демонстративним (15,4%) типами у їх дружин. Чоловіки найнижче оцінюють свої сексуальні можливості, в той час як їх дружини мають середні оцінки за цим показником. Показники сексуальної депресії, як у чоловіків, так і в жінок, є найвищими. У розвязанні конфліктів подружжя в більшості випадків вдаються до пристосування (46,1% чоловіків і 35,4% жінок) та компромісу (40,1% чоловіків і 49,2% жінок).

У обстежених другої групи виявлено однакові типи акцентуацій: емотивний (у 31,4% чоловіків і 25,7% жінок), дистимічний (у 20,0% чоловіків і 14,3% жінок) і тривожний (у 20,0% чоловіків і 34,2% жінок). Сексуальна самооцінка в даній групі дещо вище у жінок, а сексуальна депресія більш притаманна чоловікам. 51,4% чоловіків і 37,1% жінок уникають конфліктів і 34,2% чоловіків і 40% жінок прагнуть їх згладити, поступаючись власними інтересами.

Психологічними особливостями подружніх пар третьої групи є несприятливе сполучення типів акцентуації в обох з подружжя - збудливого (у 41,2% чоловіків і 29,4% жінок), застрягаючого (у 35,3% чоловіків і 17,6% жінок) або педантичного (у 23,5% чоловіків і 17,6% жінок) типів акцентуацій. Чоловіки та їх дружини в цій групі мають найвищі оцінки своїх сексуальних можливостей та сексуальної заклопотаності, в той час як сексуальна депресія їм не властива. Для подружніх пар третьої групи характерним стилем поведінки в конфлікті є суперництво (у 70,6% чоловіків і 52,9% жінок).

4. В усіх пацієнтів і у більшості їх дружин (78,12%) має місце десинхронізація циркадіанних ритмів у вигляді зсуву акрофази, батіфази і інверсії ритму. Субєктивна оцінка обстеженими свого біоритмологічного статусу не завжди співпадає з обєктивними даними, отриманими при дослідженні циркадіанних ритмів організму. Найбільша розбіжність у визначенні біологічних ритмів має місце у осіб вечірнього типу працездатності, найменша - у осіб ранкового типу Недиференційований тип займає проміжне положення, наближаючись за своїми показниками до ранкового типу.

5. При ДГПЗ у чоловіка можливе виникнення трьох варіантів подружньої дезадаптації. Причиною першого є сексуальна дисфункція внаслідок ДГПЗ, другого - дезінформація в питаннях психогігієни статевого життя, третього - психологічна і соціально-психологічна дезадаптація подружжя. Перший варіант дезадаптації розвивається невдовзі після захворювання чоловіків на ДГПЗ, і перебіг його залежить від характеру перебігу цього захворювання. Другий варіант розвивається з самого початку подружнього життя, виникнення третього варіанту, як правило, повязане за часом з порушенням міжособистісних стосунків подружжя; перебіг цих варіантів не має прямої залежності від виникнення і перебігу ДГПЗ у чоловіка.

6. Комплексна терапія дезадаптації подружньої пари, в якій чоловік страждає на ДГПЗ, є системою заходів, спрямованих, з одного боку, на лікування і попередження загострень основного захворювання чоловіка та нормалізацію сексуального здоровя подружжя, а з іншого - на психокорекцію подружньої дезадаптації, що проводиться з урахуванням стану всіх компонентів і складових сексуального здоровя та подружньої адаптації, що дає високий, стійкий терапевтичний ефект в переважній більшості (81,60%) подружніх пар з цією патологією.

Афанасьев И.Е. Клинико-психологическое обследование супружеских пар, где имеет место сексуальная дисгармония и муж болеет хроническим простатитом / Г.Т. Сонник, Е.Г. Сонник, И.Е. Афанасьєв, О.А. Потапенко // Психічне здоровя. - 2004. - 1(2). - С. 53-56.

Афанасєв І.Є. Психотерапевтична корекція сексуальної дисгармонії подружньої пари при хронічному простатиті у чоловіка / Г.Т. Сонник, Є.Г. Сонник, І.Є. Афанасєв, О.А. Потапенко // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. - 2004. - №1 (5). - С. 41-43.

Афанасєв І.Є. Умови розвитку сексуальної дисгармонії подружжя при хронічному простатиті у чоловіка з урахуванням особистісних та біоритмологічних характеристик / Є.Г. Сонник, А.Ф. Філоненко, І.Є. Афанасєв, О.А. Потапенко // Здоровье мужчины. - 2004. - 2(9). - С. 123-125.

Афанасєв І.Є. Механізм розвитку порушень сексуального здоровя подружньої пари при хронічному простатиті у чоловіка / Є.Г. Сонник, А.Ф.Філоненко, І.Є. Афанасєв, О.А. Потапенко // Вісник проблем біології і медицини. - 2004. - №4. -С. 55-59.

Афанасєв І.Є. Особливості розвитку сексуальної дисгармонії подружньої пари при хронічному простатиті у чоловіка / Є.Г. Сонник, І.Є. Афанасєв, О.А. Потапенко // Архів психіатрії. - 2005. - Т.11, 1(40). - С. 124-128.

Афанасьев И.Е. Оценка физического и психического развития супругов и роль этих показателей в формировании сексуальной дисгармонии семьи, где муж страдает доброкачественной гиперплазией предстательной железы / И.Е. Афанасьев // Архів психіатрії. - 2005. - Т.11, 3(42). - С. 166-168.

Размещено на .ru