Подорож О.С. Грибоєдова на південь у 1825 році: науково-біографічний контекст і творча рефлексія - Автореферат

02 - Російська література південний подорож грибоєдов Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Михед Павло Володимирович, завідувач відділу словянських літератур Інституту літератури ім. кандидат філологічних наук, доцент Марченко Тетяна Михайлівна, завідувач кафедри зарубіжної літератури Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Захист відбудеться «25» вересня 2010 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 52.051.05. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім.Серед літераторів, інтерес до яких не слабшає з часом ані з боку читачів, ані з боку науковців, Олександр Сергійович Грибоєдов посідає одне з чільних місць. Матеріали останньої конференції, що підсумовують досягнення і проблеми грибоєдознавства (Інститут російської літератури РАН, 10 лютого 2009), обєктивно свідчать про те, що й сьогодні не втрачає гостроти комплекс проблем, повязаних із науковою біографією, художнім та філософським розвитком письменника, з текстологією його творів, їх датуванням, ідейними та поетичними особливостями, а також із могутнім впливом прославленого автора «Горе от ума» на культурні та суспільні процеси в Росії XIX століття. Вернадського (протокол № 2 від 1 березня 2006 р.) і схвалено Координаційною радою Інституту літератури ім. Мета роботи - відтворити в науково-біографічному вимірі найбільш важливі обставини подорожі Грибоєдова на Південь, осмислити й показати їх значення в процесі ідейно-творчої еволюції письменника. визначити, яку роль у розвитку Грибоєдова-прозаїка відіграла робота над кримським щоденником, та яке місце він посідає в художньо-документальній спадщині автора;Грибоєдова на Південь як літературознавча проблема» - складається з двох підрозділів. Виходячи з аналізу листів Грибоєдова, в яких не замовчувався факт спілкування з|із| київськими радикалами|радикал-іонами|, і свідчень|показників| членів Південного таємного товариства|товариства| про повну|цілковита| байдужість письменника до підготовки заколоту, робляться висновки, що декабристи опинилися в його оточенні аж ніяк не завдяки участі Грибоєдова у змові, а у звязку з первинним|початковий| наміром драматурга відвідати Київ разом з А. О. Рилєєва, а також вживання слова «республіканський» у бесідах Грибоєдова з Оржицьким теж пояснюється не політичними, а культурними реаліями епохи, а саме участю літераторів у діяльності Вільного товариства любителів російської словесності (так званої «Вченої республіки»), членом якої, разом з Бестужевим і Рилєєвим, був Грибоєдов. Цей висновок мотивується аналізом щоденникового запису Грибоєдова від 29 червня 1825 року, з якого випливає, що того дня автор не відвідував цієї вілли і навряд чи був знайомий з її власником Даний факт доводиться і до сьогодні невідомими архівними документами щодо маєтку «Кардіятрікон», а також нотатками Жака Гамба, Карла Качковського і самого Густава Олізара з описами названої дачі На матеріалі нотаток Грибоєдова про Петра I, проаналізованих у звязку з інтересом письменника до особи реформатора, доводимо, що і в трагедію про Володимира Великого (як і в пєси «1812», «Горе от ума», «Дмитрий Дрянской» та ін.) автор вкладав гострий соціальний підтекст, що виражав його уявлення про найкращу для Росії форму державної влади і роль народу в управлінні країною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ