Податковий апарат УСРР в період нової економічної політики (1921-1928 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УДК 51.74. (091)(477) дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукРобота виконана на кафедрі теорії та історії держави і права Національного університету внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України Науковий керівник - доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України Ярмиш Олександр Назарович, Національний університет внутрішніх справ, перший проректор; Офіційні опоненти - доктор юридичних наук, професор Румянцев Вячеслав Олексійович, Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, професор кафедри історії держави і права України та зарубіжних країн, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Усенко Ігор Борисович, Інститут держави і права ім. Захист відбудеться “22” квітня 2003 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.03 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Чимало говориться сьогодні про реформу, упорядкування податкової системи в нашій державі, зміну й уточнення пріоритетів податкової політики, надання їй характеру, що забезпечував би як економічне зростання (а отже підвищення наповнюваності доходної частини державного бюджету), так і поліпшення добробуту окремих громадян. У сучасних умовах, коли від пропрацьованості організаційно-правових засад функціонування та ефективності діяльності Державної податкової адміністрації України в істотній мірі залежить стан вітчизняної економіки, нехтування історичним досвідом таїть небезпеку повторення старих помилок. Одним з таких періодів став неп - доба, коли утопічна економічна політика військового комунізму змінилась поверненням до нормалізації господарських механізмів, хоча і в умовах збереження вкрай заідеологізованої і фактично позбавленої скільки-небудь суттєвих плюралістичних рис політичної надбудови. У цей час податковий апарат УСРР постав перед необхідністю не тільки вирішувати складні завдання державного регулювання ринку і забезпечення надходження коштів у бюджет, а й формуватися наново, працювати в складних умовах багатоукладності економіки. Злам старого, дореволюційного державного механізму, ліквідація органів державної влади, створених національними державними утвореннями в Україні, панування в роки воєнного комунізму ідеологічних установок на відмову від цивільного обігу, грошей, а відтак і податків, ставили перед відтвореною при переході до непу податковою службою унікальні за своєю складністю завдання.У вступі вказується актуальність теми дисертаційного дослідження, розкривається звязок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначаються хронологічні та територіальні рамки дослідження, формулюються обєкт і предмет дослідження, його мета і основні завдання, розкриваються методологічна база, наукова новизна дослідження, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, відомості про апробацію результатів дисертаційної роботи, публікації за її темою та про структуру дисертації. Другий розділ “Податкова політика та становлення податкового апарату в УСРР у роки непу” присвячений аналізу політико-правових та соціально-економічних факторів, які спричинили відновлення податкового апарату в республіці при переході до нової економічної політики, визначали його розвиток і завдання протягом досліджуваного періоду. Крах утопічної політики воєнного комунізму з прагненням відмовитись від ринку, товарного обігу, права, податків як атрибутів експлуататорського буржуазного суспільства викликав життєво важливу для радянського політичного режиму потребу у відновленні дієвої податкової системи, здатної забезпечити наповнення доходної частини бюджету та державне регулювання ринкового сектора економіки. З вимушеним переходом до непу, відродженням (хоча і у вельми обмежених формах) економічних методів господарювання податок знову ставав інструментом державного регулювання економіки, а не ціпком для “лупцювання” буржуазії. Податки справлялись місцевими органами як Народного комісаріату фінансів (до вересня 1923 р. управління Уповноваженого НКФ РСФРР при Раді народних комісарів УСРР) - грошові, так і Народного комісаріату продовольчих справ - натуральний, а згодом грошовий єдиний сільськогосподарський податок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ