Податкове стимулювання підприємницької діяльності - Автореферат

Спеціальність 08.04.01 - Фінанси, грошовий обіг і кредит АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана в Харківському національному університеті ім. Науковий керівник: - доктор економічних наук, професор Глущенко Віктор Володимирович, Харківський національний університет ім. Офіційні опоненти: - доктор економічних наук, професор Сало Іван Васильович, Сумське обласне управління Національного банку України, начальник доктор юридичних наук, кандидат економічних наук, доцент Кучерявенко Микола Петрович, Національна юридична академія України ім. З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.Це є обєктивною необхідністю створення відповідних трансформаційних механізмів, потужних важелів, які всебічно забезпечували б формування сучасної економічної системи, подолання економічного спаду, виправлення допущених у недалекому минулому помилок, змушували субєктів господарювання нарощувати обсяги виробництва, оновлювати матеріально-технічну базу, підвищувати ефективність виробництва. Закладання практичних основ податкової політики в Україні без розробки її цілісної концепції, основних принципів оподаткування вкрай ускладнює можливості здійснення ефективного централізованого податкового регулювання підприємницької діяльності, що часто викликає загострення взаємовідносин між державою та платниками податків. Крім того, чинна система оподаткування в Україні створює значне податкове навантаження на підприємців. Це зумовило формування значного тіньового сектора економіки, масове ухилення від оподаткування.

Основні положення та результати дослідження викладено у 10 (десяти) опублікованих працях у фахових виданнях, загальним обсягом 3,1 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 211 сторінок, в тому числі 40 таблиць і рисунків, список використаних джерел містить 111 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дається коротка характеристика стану проблеми, що досліджується, та визначається актуальність обраної теми для формування ефективної системи стимулювання підприємницької діяльності. Розкривається наукова новизна та практична доцільність досліджень, що проводяться автором.

У першому розділі “Теоретичні основи підприємництва та його податкове стимулювання” визначається сутність підприємницької діяльності та шляхи її податкового регулювання.

Підприємництво виконує особливу функцію оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища. Головним капіталом підприємця є не гроші, знаряддя та предмети праці, а його господарський хист, уявлення про суспільні потреби, знання психології споживача. Саме вони зумовлюють отримання очікуваного ним прибутку.

Підприємництво сприяє підвищенню матеріального та духовного потенціалу суспільства, створює сприятливий ґрунт для практичної реалізації здібностей і талантів кожного індивідууму, що веде до обєднання нації, збереження її національного духу та національної гордості. Підприємництво - це самостійна діяльність, спрямована на систематичне отримання прибутку (доходу) від користування майном, виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг) для задоволення суспільних потреб, а також реалізація корпоративних прав (прав засновника, власника, учасника, акціонера) як самостійно, так і через легальних посередників, тобто як вкладення капіталу та управління його використанням для здійснення господарчої діяльності з метою одержання прибутку.

На нашу думку, підприємництво повинно реалізувати таку сутність, починаючи з етапу заснування. Але проведений аналіз реєстрації субєктів підприємницької діяльності різних форм власності свідчить, що більше третини підприємств, що зареєструвалися, не звітують про свою діяльність. Велику питому вагу серед таких підприємств займають фіктивні фірми. Тому для ліквідації основ існування таких фірм доцільно, щоб органи державної податкової служби взяли на себе обовязки по перевірці засновників (власників) у межах установленого часу для їхньої реєстрації або перереєстрації, оскільки вони мають розгалужену дієздатну структуру, висококваліфікованих співробітників і сучасні бази даних про платників податків. Крім того, субєкт підприємництва, котрий не звітує на протязі року, закривається за поданням Державної податкової служби.

Комплексний ситуаційний аналіз і прогнозні оцінки розвитку підприємництва в умовах здійснення ринкових реформ свідчать про необхідність розробки й здійснення більш цілеспрямованої державної політики, що відповідала б існуючим реаліям і стратегічним напрямкам підйому економіки. Дисертант вважає, що такою політикою повинно стати посилення податкового регулювання з боку держави. Головна проблема сьогодні полягає в тому, що податкова політика України є складовою частиною ортодоксально-монетаристського курсу, і без його зміни навряд чи може бути істотно перебудована.

Цей курс викликав спад виробництва, звузив базу оподаткування, викликав різке зниження реального обсягу бюджету, створив фінансову напруженість, що зумовило винятковий примат фіскально-перерозподільчих задач і майже повну втрату податковою системою стимулюючих функцій. Податкова система перетворилася у “подавкову”, стала фінансовим тягарем для підприємця. Тому тільки перегляд загальнодержавної політики створив би основи для докорінного поліпшення ситуації. Для цього, на думку автора, необхідно поєднати теоретичні концепції оподаткування.

Означений напрямок реформування податкової системи України дозволив би підсилити її регулюючу роль, використати потенціал податків як стимул розвитку економіки.

У другому розділі “Засади та шляхи реформування оподаткування підприємницької діяльності” розглянуто ключові питання, повязані з розвитком стимулюючої ролі податків у підприємницькій діяльності.

На підставі аналізу існуючих наукових праць податки розглядаються як обовязкові платежі, що стягуються державою у відповідності з податковим законодавством з юридичних і фізичних осіб на основі обовязковості, безоплатності, безповоротності до бюджету та державних цільових фондів для фінансування потреб держави.

Важливе значення для розкриття сутності податків, впливу на підприємницьку діяльність мають їх функції. Функція податку - це прояв його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей. Вона показує, яким чином реалізується суспільне призначення даної фінансової категорії як інструменту вартісного розподілу й перерозподілу національного доходу. На наш погляд, сутність та специфіка податків найкраще розкриваються через фіскальну та регулюючу функції. Але у складі регулюючої функції треба окремо виділити стимулюючу, стримуючу, соціальну та функцію відтворення.

В умовах переходу України до ринкового механізму фіскальна функція отримала гіпертрофований розвиток з негативними наслідками: стагфляція, скорочення зайнятості. Однак, перехід української економіки на ринкові основи допускає формування іншої ролі податку, як інструмента стимулювання розвитку підприємницької діяльності, науково-технічного прогресу та досягнення стабільного економічного зростання. Можливості такого впливу податків зумовлені рядом чинників: необхідністю державного податкового регулювання ринкового механізму, досягненнями в області податкової теорії та світовим досвідом податкового впливу на економіку. Доки податкова система працює неефективно, вона не виконує і фіскальної функції, стає фактором загострення кризової ситуації у країні. Причиною цього є спрямованість податкової політики на скорочення дефіциту державного бюджету. Агресивно фіскальний характер ускладнює міжгалузевий небанківський перелив капіталу та ставить барєри на шляху розгортання фінансових операцій.

Розрахунок податку на прибуток, побудовано за принципом: валові доходи мінус валові витрати, де ці категорії визначаються по першій події, що настала раніше, практично не стимулює підприємства на зниження витрат на виробництво. Це обумовлено невідповідністю бухгалтерського та податкового обліку в частині визначення собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг). У податковому обліку поняття "собівартість" взагалі відсутнє: є досить розпливчаста категорія "валові витрати", що передбачає включення будь-яких витрат, повязаних з організацією, підготовкою виробництва. Оподатковуваний прибуток у деклараціях - це не прибуток (у понятті економічної категорії) взагалі, а певна довільна величина, що може бути тотожна з розміром приросту капіталу у звітному періоді лише випадково. Це прямий результат надання чинності принципу події, що настала раніше. У цьому випадку держава вилучає не приріст капіталу, як у випадку з нормальним податком на прибуток, а й сам капітал. А це вже призводить до позбавлення всіх стимулів до підприємницької діяльності. У результаті використання чинного механізму оподаткування прибутку, підприємства не можуть до оподаткування накопичити засоби для здійснення крупномасштабних інвестицій. І при використанні накопичених за рахунок чистого прибутку власних коштів у майбутньому податковому періоді, вони не в змозі зробити відповідний взаємозалік по податку. Як наслідок, інвестиційні можливості підприємств обмежуються річним обсягом прибутку та величиною накопичених амортизаційних відрахувань.

Аналіз критеріїв, що закладені в основу існуючого механізму стягнення ПДВ, виявив нерозвиненість облікової бази, відсутність традицій по застосуванню нормального податку з обороту, непідготовленість господарських агентів до використання ПДВ. Автор робить висновок, що в основу стягнення ПДВ була покладена модель, при якій сам обєкт оподаткування - додана вартість - не визначається. Тому виникає необхідність у спрощеннях при розрахунках, що призводять до часткового включення податку в базу при наступному оподаткуванні.

Третій розділ “Механізм податкового стимулювання підприємницької діяльності” присвячений напрямкам удосконалення системи оподаткування підприємництва. Критично розглянуто пропозиції, щодо вибору обєктів оподаткування. Думка автора полягає в тому, що в якості альтернативного варіанта на період фінансового оздоровлення економіки необхідно ввести єдиний податок. Він повинен замінити існуючі зараз податки: податок на прибуток, податок на додану вартість. Обєктом оподаткування в даному випадку буде виручка від реалізації продукції (робіт, послуг). Виручку необхідно розраховувати виходячи із стандартів бухгалтерського обліку. Крім того, в обєкт оподаткування на даному (тимчасовому) відрізку необхідно включати кредиторську заборгованість за неоплачені вчасно матеріальні цінності, послуги, роботи.

Пропозиція базується на тому, що майже кожне підприємство має означені види кредиторської заборгованості, але при цьому успішно використовує у своєму обороті чужі кошти та не несе відповідальності за це. З метою зміцнення економічної дисципліни і пропонується, як тимчасовий захід, включити це до обєкта оподаткування.

Для розрахунку величини єдиного податку на виручку від реалізації були вивчені дані підприємств різноманітних галузей, що виробляють продукцію, та надають послуги. Єдиний податок для кожного типу підприємств визначений в залежності від виду його діяльності.

За допомогою математичного інструментарію вирахувано, що ставка єдиного податку повинна задовольняти наступну залежність: х 100%;

де Сі - ставка податку у відсотках від обсягу реалізації в і-тій галузі;

Рі - прибуток в і-тій галузі;

Si - собівартість в і-тій галузі;

bi - мінімальний розмір прибутку, при якому галузь може розвиватися.

Де по змісту величини:

У розрахунках дотримувалися, щоб ці ставки задовольняли й бюджет, тобто:

Використовуючи статистичні дані та засоби лінійного програмування, знайдені з достатньою часткою оптимальності ставки податку (табл.1).

Таблиця 1

Ставки податку на виручку від реалізації продукції

Характеристика підприємств Ставка податку (%)

Підприємства первинної переробки продукції 7

Підприємства, що виготовляють продукцію для подальшого використання у виробничих процесах 9

Підприємства, що випускають готову продукцію для реалізації у торгівельній мережі 12

Підприємства, що працюють у сфері послуг 14

Банки, фінансові і страхові організації 17

Торгівля Спецпатент

Для торгівлі єдиний податок запроваджувати, на наш погляд, недоцільно, тому що механізми утворення прибутку залежать від величини торгової надбавки, що встановлюється від купівельної вартості товарів. У звязку з цим у виручку від реалізації потрапляє й купівельна вартість товарів, що буде вести до невиправданого збільшення податку. Тому необхідно встановлювати фіксований податок - спецпатент.

Розмір єдиного податку не збільшується при зростанні прибутку і це припускає серйозну зацікавленість виробників у зниженні ціни для отримання переваг на ринках збуту товарів через зниження собівартості. Таким чином, єдиний податок на виручку від реалізації буде виконувати саме стимулюючу функцію зниження витратності підприємств і нарощування збуту виробництва через збільшення частки прибутку в структурі виручки від реалізації. Цей податок буде враховувати на користь бюджету й інфляційні процеси, чого в теперішній час не враховує податок на прибуток.

Для зниження питомої ваги низькорентабельних та збиткових підприємств запропоновано систему регресивного оподаткування. Згідно з нею, зростаючому потокові прибутків відповідає понижуюча шкала оподаткування. Ключовим критерієм ефективності слід вважати річний темп зростання прибутку. На відсоток зростання прибутку знижується загальна податкова ставка.

У сучасному суспільстві за допомогою податків вирішується цілий ряд завдань. Передусім, з метою забезпечення соціального захисту населення утримуються особливі податки у вигляді нарахувань на доходи. На відміну від існуючого порядку відрахувань у різноманітні соціальні фонди нами пропонується один соціальний податок, що буде замінювати існуючі відрахування в Пенсійний фонд, у фонд соціального страхування, у фонд сприяння зайнятості на випадок безробіття.

Обєктом оподаткування для цього податку пропонується обрати не грошові винагороди, як це склалося фактично, а фонд заробітної плати. Але не фактичний, а розрахунковий, виходячи з розміру офіційної мінімальної заробітної плати.

Аналіз існуючої практики оподаткування субєктів малого підприємництва показав, що місцеві органи влади на своїй території встановлюють довільні критерії коригування ставок податку. Щоб уникнути такої місцевої нормотворчості, необхідно, на нашу думку, встановити основні коригуючі коефіцієнти для визначення ставки податку в цілому по Україні, що будуть враховувати особливості видів діяльності, місце ведення підприємницької діяльності. Базовою ставкою для приватних підприємців повинна бути мінімальна заробітна плата по Україні за звітний період.

В ході дослідження встановлена необхідність не тільки диференціації, але й уніфікації податкової системи. Вона повинна задовольняти вимоги оптимального регулювання економіки, формувати доходи бюджету, бути простою і зрозумілою для платників податків. Запропоновану систему оподаткування підприємств можна подати у вигляді схеми (рис. 1).

Система оподаткування підприємств

Єдиний податок Мито

Соціальний податок Державне мито

Акцизи Місцеві податки і збори

Спрощені системи оподаткування

Рис. 1. Запропонована система оподаткування підприємств

Приведена система оподаткування відповідає сучасним вимогам економічної теорії: податки субєктам господарювання диференційовані, пропорційно досягнутим результатам. Оподаткування споживання прогресивне й перерозподіляє доходи багатих на користь малозабезпечених (у протилежність діючому оподаткуванню, що посилює соціальну нерівність). Кількість податків мінімізована, обчислення спрощено. Податки збалансовані між собою із структурою економічного потенціалу країни, що в поєднанні з вибірковістю оподаткування забезпечить всебічне стимулювання економічного зростання (у протилежність діючому оподаткуванню, що пригнічує підприємництво). Запропоноване оподаткування ефективно виконує всі основні функції податків. У свою чергу оптимізація оподаткування збільшить доходи бюджету, бо підвищує ефективність державного регулювання економіки шляхом відповідних бюджетних витрат.

Дослідження показали, що в системі податкового стимулювання підприємницької діяльності велику роль відіграють пільги. Стимулюючий вплив податкових пільг розглядається як форма непрямого субсидіювання підприємницької діяльності. Податкові пільги, що діють сьогодні в Україні, різноманітні. На жаль, більшість з них заохочує окремі підприємства і галузі та слабо спрямована на розвиток виробництва, стимулювання інвестиційної й інноваційної активності субєктів підприємницької діяльності.

У звязку з цим запропоновано системно-нормативний підхід при наданні податкових пільг, суть якого полягає в обумовленості надання будь-яких податкових пільг виконанням: вимог господарського законодавства; системи визначених державою економічних нормативів. Під останніми розуміються кількісно вимірювані показники з фіксованими мінімальними та максимальними допустимими значеннями, а також показники чисто якісного порядку. Ці параметри можуть носити як загальний для всіх пільг за всіма податками, так і специфічний для даної пільги характер (бажано поєднання тих і інших нормативних показників). До переліку нормативів, дотриманням яких підприємствами повинна бути обумовлена будь-яка (а значить, і преференційно-податкова) підтримка державою, пропонується, зокрема, включити: відсутність у поточному та попередньому кварталах кредиторської та дебіторської заборгованостей, що перевищують визначені фіксовані терміни; використання лише чітко визначених форм розрахунків за придбані товари, що гарантують повноту та своєчасність розрахунків (тобто заборона застосування бартеру, клірингу, векселів та інших грошових сурогатів, і т.і.).

Механізм реструктуризації податкової заборгованості слід доповнити ринковим регулюванням. Зокрема, в рамках цієї процедури передбачити підписання угоди між податковою службою та підприємством, в якій визначаються права та обовязки обох сторін. Так, підприємство зобовязується, по-перше, платити поточні податки в строк, по-друге, погасити реструктуризований борг, по-третє, дати гарантії: цінними паперами - акціями, облігаціями, майном підприємства, поручительством банку.

Рекомендовано надати підприємствам право при отриманні відстрочок сплати податків бути ініціатором при виборі термінів погашення заборгованості з наданням конкретних розрахунків. податковий підприємницький реструктуризація заборгованість

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підприємництва в контексті конкретно-історичних перетворень, впливу системи оподаткування на розвиток підприємницької діяльності в Україні призвело до формулювання наступних висновків та пропозицій.

Підприємництво виконує особливу функцію в економіці, суть якої зводиться до оновлення економічної системи, створення інноваційного середовища, прискорює рух економіки у напрямку ефективності, раціоналізації, постійного оновлення. Підприємництво як рушій соціально-економічного розвитку органічно поєднує податки не тільки як фінансовий тягар, але й як стимул власного розвитку. Природа оподаткування повинна враховувати природу підприємництва, принаймні не суперечити їй.

Обґрунтовано, що саме сьогодні державне податкове регулювання повинно стати пріоритетним, тому що дозволяє досягти зростання ефективності суспільного виробництва і повніше реалізувати всі інші непрямі методи економічного регулювання з боку держави. Більш того, і заходи прямого економічного державного регулювання в цілому неможливі без здійснення продуманої податкової політики.

Визначено, що тільки принциповий перегляд загальнодержавної та загальноекономічної політики створив би основи для докорінного поліпшення ситуації у податковій сфері країни. Для цього необхідно задіяти всі теоретичні концепції податкового регулювання.

Важливе значення для розкриття сутності податків, їх впливу на підприємницьку діяльність мають функції. Запропоновано класифікацію функцій податків. Сутність податків та їхня специфіка найкраще розкриваються через фіскальну та регулюючу функції. Але, в умовах розвитку підприємництва переважну роль повинна грати регулююча функція податків. Податки повинні стати надійним інструментом стимулювання розвитку підприємницької діяльності, науково-технічного прогресу та досягнення стабільного економічного зростання.

Дослідження практики оподаткування показали, що сучасна податкова система, яка передбачає передчасне та механічне перенесення в Україну європейського варіанта, без її належного критичного осмислення, виявила руйнівний вплив на українську економіку. На наш погляд, використання двох основних податків: податку на прибуток і податку на додану вартість у сучасному оподаткуванні України не принесло відчутних успіхів (що ми й маємо фактично), тому запропоновано схему оподаткування з використанням єдиного податку.

На період фінансового оздоровлення економіки та формування ринку необхідно запровадити єдиний податок на виручку від реалізації продукції (робіт, послуг), що обєднає податок на прибуток та ПДВ. Крім того, в обєкт оподаткування на даному (тимчасовому) відрізку необхідно включати кредиторську заборгованість за неоплачені вчасно матеріальні цінності, послуги, роботи. Виручку від реалізації розраховувати відповідно до стандартів бухгалтерського обліку.

Запропоновано єдиний соціальний податок, що обєднає існуючі: відрахування в Пенсійний фонд; відрахування у фонд соціального страхування та сприяння зайнятості на випадок безробіття.

Обєктом оподаткування для цього податку пропонується обрати розрахунковий фонд заробітної плати, виходячи з розміру офіційної мінімальної заробітної плати.

Розроблено механізм удосконалення системи спрощеного оподаткування. Зокрема, для юридичних осіб, субєктів малого підприємництва, ставку єдиного податку запропоновано встановити тільки одну в розмірі 10% виручки від реалізації (без ПДВ). А для фізичних осіб - підприємців базою оподаткування повинна бути мінімальна заробітна плата. Для розрахунку ставки податку для приватних підприємців необхідно запровадити граничні коригуючі коефіцієнти, визначені експертним шляхом, щоб уникнути місцевої нормотворчості.

З метою проведення активної та диференційованої амортизаційної політики пропонується акумулювати амортизаційні відрахування на окремому рахунку підприємства. З цього рахунку неможливим буде витрачання коштів на поточні господарські потреби, у тому числі й на сплату податкових платежів та безспірне списання.

У системі стимулювання підприємницької діяльності важливу роль відіграють пільги. Розроблено рекомендації по удосконаленню податкових пільг, що спрямовані на розвиток інвестиційної та інноваційної діяльності субєктів підприємництва. Для стимулювання інвестиційної активності необхідно передбачити інвестиційну податкову пільгу для всіх субєктів підприємницької діяльності, котрі здійснюють фінансування капітальних вкладень за рахунок прибутку. Пільга вираховується із суми розрахованого податку на прибуток на відміну від знижок, що відраховуються від суми оподатковуваного прибутку.

Прибуток, отриманий від реалізації основних засобів неповинен включатися в обєкт оподаткування, а має залишатися у розпорядженні підприємства.

Надавати податкові преференції необхідно на основі системно-нормативного методу. Суть цього підходу полягає в обумовленості надання будь-яких податкових преференцій виконанням: вимог господарського законодавства; системи визначених державою економічних нормативів.

Механізм реструктуризації податкової заборгованості необхідно доповнити певним ринковим регулюванням. Зокрема, в рамках цієї процедури передбачити підписання угоди між податковою службою та підприємством, в якій визначаються права та обовязки обох сторін. Так, підприємство зобовязується, по-перше, платити поточні податки в строк, по-друге, погасити реструктуризований борг, по-третє, дати серйозні гарантії: цінними паперами - акціями, облігаціями, майном підприємства, поручительством банку.

Фінансовий рік не завжди дозволяє підприємству, що одержало відстрочку поповнити свої обігові кошти. Тому, рекомендовано надати підприємствам право при отриманні відстрочок бути ініціатором при виборі термінів погашення заборгованості з наданням конкретних розрахунків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Мараховська Т.М. Проблеми державного регулювання бізнесу // Вісник Вінницького державного сільскогосподарского інституту. - 1998. - №2. - С.65-67.

Мараховська Т.М. Акцизний збір та його роль у доходах бюджету // Вестник Харьковского государственного университета "Проблемы развития финансово-кредитного механизма экономики Украины". - 1999. - №423. - С.69-72.

Мараховська Т.М. Податкова політика та її роль у регулюванні економіки // Вісник Тернопільскої академії народного господарства. - 2000. - №15. - С.39-44.

Мараховська Т.М. Податкова система України та принципи її побудови // Вестник Харьковского государственного университета "Экономические проблемы региональной экономики в условиях рынка". - 1999. - №415. - С.77-84.

Мараховська Т.М. Роль податку на додану вартість у формуванні доходів бюджету // Вісник Вінницького державного сільскогосподарского інституту "Наука та підприємництво". - 1999. - С.36-40.

Мараховська Т.М. Роль податків у розвитку підприємницької діяльності // Вісник Тернопільскої академії народного господарства. - 1999. - №5. - С.105-107.

Мараховська Т.М., Невмержицький В.І. Становлення податкової системи України // Вісник податкової служби України. - 1997. - №6. - С.43-47. (Дисертантом розглянуто особливості становлення податкової системи України, сутність податків, їх функції та вплив оподаткування на розвиток підприємницької діяльності).

Мараховська Т.М., Невмержицький В.І. Механізм становлення прибуткового податку в Україні // Вісник податкової служби України. - 1998. - №16. - С.31-32. (Дисертант запропонував диференціювати ставки податку для фізичних осіб - субєктів підприємництва в залежності від видів діяльності).

Мараховська Т.М., Гордополова Н.В. Проблеми непрямого оподаткування в Україні // Економіка і підприємництво: стан і перспективи: Зб. наук. пр. - К.: КДТЕУ, 1999. - С.33-37. (Дисертант вніс пропозиції щодо удосконалення непрямого оподаткування). араховська Т. М., Гордополова Н.В. Щодо питання оцінки та обліку основних засобів// Збірник наукових праць Державного торговельно-економічного університету “Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва”, 2000. - с.409-413. (Дисертант вніс пропозиції щодо використання амортизаційних відрахувань).

Мараховская Т.М., Сычев Е.П. Платежи в бюджет из прибыли // Вестник Харьковского государственного университета "Пути повышения уровня хозяйствования в условиях радикальной экономической реформы" - 1990. - №349. - С.118-119. (Дисертант запропонував перейти від нормативного розподілу прибутку до податкового).

Мараховська Т.М. Проблеми реформування податкової системи України // Формування економічних відносин в умовах ринку: Зб. наук. пр. - Тернопіль: Терноп. академія народн. господ-ва, 1998 - С.140-142.

Мараховська Т.М. Основні напрямки спрощення оподаткування малого бізнесу // Україна на порозі XXI століття: економіка, державність: Зб. наук. пр. - Вінниця: Вінницьк. фак-т КДТЕУ, 2000. - Т.1 - С.220-223.

Мараховська Т.М., Саук В.Д. Механізм регулювання підприємницької діяльності // Україна на порозі XXI століття: економіка, державність: Зб. наук. пр. - Вінниця: Вінницьк. фак-т КДТЕУ, 2000 - Т.1 - С.53-55. (Дисертант аргументував необхідність податкового регулювання).

Мараховська Т.М. Податкова політика України: регулювання економіки за умов становлення ринкових відносин // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин: Міжвідомчий науковий збірник. - Київ, 2000. - Т.20 - с.428-437.

Мараховська Т.М., Разборська Н.І., Гордополова Н.В. Деякі питання розвитку системи оподаткування в Україні // Тези науково-практичної конф. "Практика і перспективи розвитку обліку, контролю та компютерних систем на підприємствах і в банках в умовах ринкових відносин". - Вінниця: Вінницький фак-т КТЕІ, 1995 - С.4. (Дисертант вніс пропозиції щодо відрахувань до соціальних фондів).

Мараховська Т.М., Красильник Т.В. Проблеми оподаткування прибутку підприємств в умовах ринку // Тези науково-практичної конф. "Проблеми удосконалення фінансового механізму підприємств в умовах ринкових відносин". - Вінниця: Вінницький фак-т КТЕІ, 1996 - С.10. (Дисертант вніс пропозиції по розрахунку обєкту оподаткування).

Мараховская Т.М., Глаз В.Н., Мельничук И.В. Проблемы косвенного налогообложения во внешнеэкономической деятельности стран СНГ // Тезисы межвуз. научно-практической конф. "Потребительская кооперация России в системе рыночных отношений: проблемы и перспективы". - Бєлгород: БУПК, 1997 - С.205-206. (Дисертант запропонував відмінити ПДВ у зовнішньоекономічній діяльності з країнами СНГ).

Мараховська Т.М., Красильник Т.В. Проблеми ціноутворення у сфері виробництва // Тези міжнар. науково-практичної конф. "Маркетинг: теорія і практика" - К.: КНЕУ, 1998. - С 80-81. (Дисертант вніс пропозиції щодо зниження витратності виробництва).

Мараховская Т.М. Налоговые теории регулирования экономики // Тезисы Межвуз. научно-практической конф. "Потребительская кооперация России на пороге третьего тысячелетия". - Бєлгород: БУПК, 1999 - С.122-124.

Мараховська Т.М., Гордополова Н.В. Роль держави у регулюванні підприємницької діяльності // Тези Міжнар. науково-практичної конф. "Економічна теорія: сучасна парадигма та її еволюція на порозі XXI століття" - К.: КДТЕУ, 2000. - Т.2. - С.70-71. (Дисертант проаналізував важелі держави, що використовуються у регулюванні підприємництва).