Податкова система Німеччини - Курсовая работа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІН КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Фінанси» на тему: «Податкова система Німеччини» Виконавець: Марусик В.І. Чернівці Зміст Вступ Розділ 1. Аналіз податкової системи Німеччини за 2010-2014 роки 2.1 Характеристика основних видів податків в Німеччині 2.2 Аналіз структура та динаміка основних податків в Німеччині Розділ 3. Проблеми та перспективні напрями організації оподаткування в Німеччині 3.1 Проблеми оподаткування в Німеччині 3.2 Перспективні напрями організації оподаткування в Україні на основі досвіду Німеччини та країн ЄС Висновки та пропозиції Список використаних джерел Додатки Вступ Федеративна республіка Німеччина як держава пройшла різні стадії політичного і економічного устрою, не раз піднімалася з розрухи, викликаної світовими війнами, виросла в економічно потужну державу з вираженою соціальною орієнтацією. До числа держав, що мають високо централізовану фінансову систему, відноситься і Німеччина. Основною рисою системи оподаткування в цій країні є закріплене в Конституції положення, що регулює поділ податкових доходів між бюджетами різного рівня (федеральні, земельні, місцеві), причому розділенню підлягають практично всі джерела доходів. У даній роботі буде розглянуто, як розраховуються основні податки в Німеччині, а саме прибутковий податок для фізичних осіб, податок з корпорацій і податок на додану вартість (ПДВ) для юридичних осіб. Високоприбуткові землі (Баварія, Вюртемберг, Північний Рейн-Вестфалія) перераховують частину своїх фінансових ресурсів менш розвиненим земель (Саксонія, Шлезвіг-Голштейн). У 1918 р. Німеччина запровадила оборот спочатку за ставкою 0.5%. Це фінансове управління функціонувало до травня 1945 р. У повоєнної Німеччини було законодавчо встановлено, державні завдання, які розподілялися між федерацією і землями, які входять у її склад. Про цьому федерації і землі роздільно несуть витрати, які під час виконання ними своїх можливостей; федерації і землі самостійно вирішували питання свого бюджетного устрою. Через кілька днів після урядової заяви Бундестаг більшістю голосів СДПН (соціал-демократичної партії Німеччини-правлячої партії Шредера) і партії Зелених (знаходиться в коаліції з СДПН) схвалив її. Відносно України, то найкорисніше, що можна отримати з досвіду німецької податкової системи, - це чіткий розподіл компетенція між різноманітними рівнями державної влади і чітка опрацювання всіх механізмів оподаткування. 1.2 Принципи побудови податкової системи Німеччини З часів Л. Ерхарда в Німеччині вкоренилися найважливіші принципи побудови системи оподаткування: - податки по можливості мінімальні; - мінімальні або, точніше, мінімально необхідні і витрати на їхнє стягування;- податки знеможуть перешкоджати конкуренції, змінювати будь-чиї шанси; - податки відповідають структурній політиці; - податки націлені на більш справедливий розподіл доходів; - система повинна будуватися на повазі до приватного життя людини; у звязку з оподаткуванням людина повинна по мінімуму відкривати державі свою приватне життя; податковий працівник не має права нікому дати які-небудь відомості про платника податків; збереження комерційної таємниці гарантовано; - податкова система виключає подвійне обкладення; - величина податків відповідає розміру державних послуг, включаючи захист людини та все, що громадянин може отримати від держави. До речі, за відмову від податкових пільг і звільнень від податків, заміну їх у разі необхідності субсидіями виробникам і/або споживачам виступають і автори альтернативного Лангу проекту податкового кодексу американські економісти У.Хассі та Д. Любік. 1.3 Податкове законодавство Німеччини Німецька держава має право на стягнення податків зі своїх громадян лише за умови законодавчого підтвердження цього права.