Податкова політика України на сучасному етапі - Курсовая работа

Податкова політика України на сучасному етапі податковий політика україна Вступ Темою дослідження даної курсової роботи є податкова політика України на сучасному етапі. Ця тема є дуже актуальною зараз, оскільки податкова політика України порівняно з іншими державами має ряд недоліків, критикується багатьма фахівцями, вона на даний момент змінюється, і точаться бурхливі дискусії щодо нового Податкового Кодексу. Об’єктом дослідження курсової роботи є податкова політика як складова фінансової політики держави. Схема Податкова політика не має самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. Податок - це обов’язковий платіж фізичної або юридичної особи на користь держави у визначених розмірах і у певний час (див. таблицю 1.1 у додатку до розділу 1). Субєктами податкової політики в Україні виступають: - Верховна Рада України - приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування; - органи виконавчої влади (Міністерство фінансів, Державне казначейство, Міністерство економіки) - забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів; - органи податкової служби - здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів про оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування та стягнення окремих податків, проводять розяснення податкового законодавства, притягують до відповідальності його порушників (див. таблицю 1.2 у додатку до розділу 1). Залежно від організаційної структури управління державою розрізняють податкову політику на макроекономічному рівні, тобто державну податкову політику, і на мікроекономічному рівні, тобто податкову політику субєкта оподаткування на рівні підприємства, фірми (юридичних і фізичних осіб) (див. рис. 1.1 у додатку до розділу 1). Сутність державної внутрішньої позики полягає в тому, що держава тимчасово бере у населення (іноді й у підприємств) кошти і зобовязується їх повернути з відсотками за користування. Податкова система - це податки, обовязкові платежі та збори, які законодавчо встановлені в державі та обовязкові для сплати юридичними та фізичними особами (див. таблицю 1.1 у додатку до розділу 1). Підзаконні акти не повинні суперечити головним законам або указам Президента. 3. Короткостроковими цілями стосовно податкової політики можуть бути поповнення державного бюджету, його збалансованість на певному рівні щодо внутрішнього валового продукту, стимулювання інвестиційної діяльності. 12 грудня 2010 року було прийнято Податковий кодекс України. Загальнодержавні податки та збори (ст. 9 ПКУ): податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; збір за першу реєстрацію транспортного засобу; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти й нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Згідно з рейтингом «Paying Taxes 2010», складеним Світовим банком, вона є однією з найбільш обтяжливих у світі. Думка учених стосовно значного податкового навантаження практично співпадає із оцінкою важкості податкового тягаря в Україні аналітиками Світового Банку. Його називають коефіцієнтом Джині (за імям італійського економіста Коррадо Джині, який запропонував використовувати цей коефіцієнт).