Роль податкової політики як важеля державного регулювання економіки її головні завдання та принципи формування. Становлення, розвиток, напрями і шляхи вдосконалення оподаткування в Україні. Реформування та шляхи вдосконалення податкового контролю.
КУРСОВА РОБОТА на тему: «Податкова політика України і проблеми її удосконалення» з дисципліни: «Інфраструктура ринку капіталів»Історія розвитку оподаткування свідчить, що податки можуть бути не тільки джерелом поповнення бюджетів, а й інструментом регулювання тих чи інших соціально-економічних процесів. Свідоме використання податків для досягнення відповідних цілей проходить у рамках податкової політики, яку проводить держава. Формуючи податкову політику, держава шляхом збільшення або зменшення державного обсягу податкових надходжень, зміни форм оподаткування та податкових ставок, тарифів, звільнення від оподаткування окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню чи спаданню господарської активності, створенню сприятливої конюнктури на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої соціальної політики.Існують два методи, за допомогою яких держава може впливати на економіку: прямий та непрямий. Так, до грошово-кредитних важелів впливу на економіку відносять: механізм встановлення розмірів відсоткових ставок та резервів банківських установ; операції національного банку з державними цінними паперами, емісія,тощо. Рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через загальнодержавні фонди є дуже суттєвим в економічно-розвинутих країнах, а тому здійснення податкової політики, яка оперує величезними коштами суспільства здійснює значний вплив на економічний розвиток, навіть якщо держава і не використовує податкову політику для активного втручання у відтворювальний процес. Представники класичної і неокласичної політичної економії заперечували необхідність держави втручатись в економічні процеси, таким чином викреслюючи в тому числі і податкову політику з факторів, регулюючих економіку. Лише поява кейнсіанської теорії активно включила податкову політику в систему економічних регуляторів економіки.З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, а з іншого - забезпечити надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб. У широкому плані податкова політика охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних джерел (податків) і тимчасових (позик). Оскільки кожна держава не може встановлювати надто високий рівень оподаткування, бо цьому протидіє суспільство, то вона змушена використовувати державні позики для покриття державних видатків. Взагалі не існує і не може існувати податкової системи, яка б задовольняла усіх платників податків і державу в цілому одночасно. Основне завдання полягає у встановленні такого рівня оподаткування у державі, за якого розвиватиметься підприємницька діяльність і надходження до бюджету коштів буде достатнє для задоволення державних потреб.Податки в руках одних управлінців можуть бути знаряддям та інструментом стабілізації та економічного процвітання в державі, а в руках інших - засобом нестабільності та економічного саморуйнування. Ось чому дбаючи про формування державних грошових фондів за рахунок податків і податкових платежів та встановлюючи нові види та форми оподаткування, державні структури повинні провадити таку податкову політику, яка має оптимально поєднувати інтереси держави, платників податків і громадян-виборців. Досліджуючи значення цього критерію, можна помітити чітку пропорційну залежність між нормою оподаткування та обсягом податкових надходжень: чим вища норма оподаткування, тим вищі обсяги податкових надходжень. Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування визначається за двома аспектами: скорочення реальних доходних конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів; Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю: РД = НД - А3 *Т, де РД - реальні доходи платників податкуТому цілеспрямоване формування власної податкової системи в Україні можна поділити на три етапи: І етап - поява нових видів податків: податок на дохід, податок на додану вартість. В її основі закладено існування податку на прибуток за єдиною ставкою на рівні 30-35 %, з пільгами для інвестиційної діяльності; зменшення ставки з податку на додану вартість до 20 %; чітке розмежування податків на загальнодержавні і місцеві; перехід в оподаткуванні фізичних осіб до сукупного річного доходу як об?єкта оподаткування. Були прийняті два закони - «Про податок на прибуток» та «Про оподаткування доходів підприємств і організацій».Метою розроблення Податкового кодексу України є вироблення економічно обгрунтованих, збалансованих норм права, що регулюють соціально-економічні відносини держави в сфері оподаткування фізичних осіб та підприємств всіх форм власності та видів діяльності. Майбутній податковий кодекс має забезпечити одночасне зниження податкового тиску, зменшення кількості податків, розширення бази оподаткування, збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів і на цій основі розвязання соціальних проблем.
План
Зміст
Вступ
1. Податкова політика: сутність та функціональне значення
1.1 Роль податкової політики як важеля державного регулювання економіки
1.2 Головні завдання податкової політики та принципи податкової політики
2. Принципи формування податкової політики держави
2.1 Податкова політика, її типи та принципи
2.2 Становлення та розвиток податкової політики України
3. Основні напрями та шляхи вдосконалення оподаткування в Україні
3.1 Принципи та основні напрями реформування оподаткування
3.2 Шляхи вдосконалення податкового контролю
Висновок
Список літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
