Податкові важелі забезпечення сталого економічного розвитку в Україні - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ Робота виконана в Об‘єднаному інституті економіки НАН України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України ДАНИЛЕНКО АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ, Об‘єднаний інститут економіки НАН України завідувач відділу фінансового та монетарного регулювання. заслужений економіст України ДАНІЛОВ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ, Національна академія державної податкової служби України, завідувач кафедри державних фінансів. Захист відбудеться “30” червня 2005 р. о_16_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою 08201, Київська обл., м.Загальносвітова тенденція інтеграції локальних економічних систем в єдину світову економічну систему відбувається на основі концепції сталого розвитку. В контексті ефективного перерозподілу матеріальних, духовних, соціальних благ постає необхідність розгляду податків, яким природно притаманна регулятивна функція. Однак тривалий час податки розглядалися виключно як фіскальний інструмент, тому нехтувалася їх здатність впливати на перерозподіл обмежених матеріальних та фінансових ресурсів. Зявляється можливість по-новому оцінити економічну ефективність податків, що важливо для формування держави, адекватної цілям розвитку економіки. Особисто автору належить розробка частини теми, що стосується висвітлення переваг та недоліків сучасного механізму оподаткування доходів фізичних в Україні, а також впливу реформи в системі оподаткування доходів з громадян на доходи фізичних осіб; 2) науково-дослідної теми кафедри податкової політики та оподаткування Національної академії ДПС України “Податкові важелі та стимули розвитку господарських систем: основні напрями та методологія використання” (№ ДР0102U003484).В першому розділі - “Теоретико-методологічні основи сталого розвитку та функцій податків” - досліджено сутність концепції сталого розвитку, яка вимагає від держави та суспільства дотримання певних вимог соціально-економічного розвитку, сформульовано критерії, згідно з якими має формуватися податкова політика держави, виявлені особливості реалізації функцій податків у період ринкових трансформацій. В результаті була сформульована концепція сталого розвитку (англ. sustainable development), основний зміст якої полягає у формуванні таких національних та світових механізмів органічного функціонування економіки та суспільства, які дозволяють вирішити проблему зменшення тиску людини на природні ресурси та управління демографічними процесами в масштабах усього світу. Для його вирішення в роботі сформульовані критерії формування податкової системи, що відповідають цілям сталого розвитку: екологічний критерій та критерій часової Парето-оптимальності. По-перше, на початковому етапі ринкових трансформацій, який характеризується відходом від командно-адміністративної системи господарювання до розвиненої ринкової, в економіці накладалися істотні обмеження на прояв регулятивної властивості податків, ефективність дії цієї функції. На підставі аналізу структури української економіки та сплачуваних податків ми дійшли висновку, що в Україні існує потреба запровадження податку на надприбуток від видобутку вуглеводнів як форми вилучення диференційної ренти І.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулятивного потенціалу податків в Україні в контексті дотримання вимог сталого розвитку. Хікс), що застосовується для аналізу ефекту перерозподілу податкового тягаря, описують процес його переміщення між різними секторами (галузями) економіки та між споживачами і виробниками. Однак прояв регулятивної природи податків не обмежується формою перекладення податкового тягаря в зазначених сферах фінансових відносин, а залежить також від фактору часу, коли податковий тягар може переміщатися від нинішніх працюючих поколінь до майбутніх. Проте субсидії частіше призводять до негативних наслідків у цілому в економіці, ніж податкові пільги, оскільки вони не лише дискримінують діяльність одних економічних агентів на користь інших, а також в динаміці більше спотворюють базу оподаткування. Податкова реформа повинна охопити не лише основні податки (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, ПДВ), а й другорядні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано новий підхід до вирішення наукової проблеми обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності регулятивного потенціалу податків в Україні в контексті дотримання вимог сталого розвитку.

В результаті дослідження дійшли таких висновків: 1. Класичні моделі економічній теорії (П. Самуельсон, Дж. Хікс), що застосовується для аналізу ефекту перерозподілу податкового тягаря, описують процес його переміщення між різними секторами (галузями) економіки та між споживачами і виробниками. Однак прояв регулятивної природи податків не обмежується формою перекладення податкового тягаря в зазначених сферах фінансових відносин, а залежить також від фактору часу, коли податковий тягар може переміщатися від нинішніх працюючих поколінь до майбутніх.

2. В теоретико-методологічному контексті між фіскальною та регулятивною функціями податків існує певний онтологічний антагонізм, сутність якого полягає у тому, що збільшення фіскального потенціалу податкової системи найчастіше відбувається за рахунок зменшення регулятивного потенціалу, і навпаки. В ході дослідження було встановлено, що умови трансформаційного періоду, впродовж якого в економіці України проведені економічні реформи, відображаються на ефективності функціонування системи податків. Така залежність має не специфічний, а універсальний характер, оскільки існує схожість зазначених економічних феноменів у різних країнах, що також відносяться до транзитивного типу.

3. Запровадження в Україні концепції сталого розвитку в економічній сфері передбачає глибоку структурну перебудову економіки України та її податкової системи. Для врахування вимог сталого розвитку з метою реформування податкової системи необхідно використовувати два критерії - екологічний та часової Парето-оптимальності. Сутність екологічного критерію полягає в тому, що держава повинна формувати та перерозподіляти податковий тягар таким чином, щоб екологозберігаючі технології мали підтримку з боку держави. Сутність критерію Парето-оптимальності полягає в тому, що всі рішення про підтримку того чи іншого виду діяльності повинні прийматися з урахуванням майбутніх вигод, витрат і соціально-економічних наслідків.

4. Аналіз ефективності субсидій та податкових пільг показав, що обидва інструменти мають регулюючий вплив на грошові потоки в системі фінансів. Однак слід враховувати суттєву відмінність їх впливу на стимули до дій та, відповідно, ефективність роботи суб‘єктів господарювання. Більш ефективним є використання субсидій в соціальній сфері. Ця властивість досягається лише за умови, що державні субсидії мають адресний характер. Основна перевага субсидій полягає в тому, що вони дозволяють державі надавати бюджетні фінансові ресурси безпосередньо їх отримувачам та відповідно до розміру державної підтримки змінювати зміст їх діяльності. Податкові пільги, на відміну від субсидій, впливають на стимули та поведінку економічних агентів опосередковано. Крім цього, між процесом надання пільг та очікуваним результатом найчастіше проходить певний проміжок часу. Тому їх часова ефективність значно менша від аналогічних показників ефективності субсидій. Соціальний ефект від застосування субсидій у більшості випадків досягається значно швидше. Проте субсидії частіше призводять до негативних наслідків у цілому в економіці, ніж податкові пільги, оскільки вони не лише дискримінують діяльність одних економічних агентів на користь інших, а також в динаміці більше спотворюють базу оподаткування. Тому використання загальних податкових пільг для стимулювання суб‘єктів господарювання є більш ефективним у порівнянні з субсидіями.

5. Дослідження структури української економіки вказує на те, що розвиток нових технологій в Україні відбувається достатньо повільно. Упродовж всього перехідного періоду держава підтримувала видобувний сектор економіки, пріоритети ж структурної перебудови - обробна та переробна промисловість, освіта, наука, медицина (останні три напрями можна безпосередньо ототожнити з інвестиціями в людський капітал) - залишалися без належного державного фінансування. В Україні й сьогодні не вдалося повністю змінити систему бюджетних відносин між державою та економічними агентами, що була характерна для командно-адміністративної системи. Досі надається перевага в підтримці суб‘єктам господарювання спорідненим із державою. Якщо бізнес не контролюється прямо чи опосередковано державою, то отримати підтримку, навіть якщо він сприяє розвитку нових технологій, йому дуже складно. Це зумовлює існування певних структурних диспропорцій та неефективність регулятивної політики держави.

6. Податкова реформа повинна охопити не лише основні податки (податок на прибуток підприємств, податок на доходи громадян, ПДВ), а й другорядні. Оптимізація податкової системи повинна відбуватися не лише через збільшення надходжень до бюджету від рентних платежів, а також через збільшення надходжень від екологічних зборів та платежів. Паралельно повинен відбуватися процес переорієнтації фінансових потоків з добувного сектора економіки України на обробний. Це дозволить ефективно розв‘язати низку структурних макроекономічних проблем, проблему дотримання у процесі діяльності суб‘єктами господарювання вимог сталого розвитку та підвищити ефективність податкової системи країни в цілому. Рентні платежі завдяки своїй специфіці та функціональному змісту здатні вирівнювати умови функціонування секторів різних технологічних укладів.

7. ПДВ та податок на прибуток підприємств є, за існуючою в теорії класифікацією, прогресивними податками. Нами встановлено, що приріст бази оподаткування податку на прибуток підприємств на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 1,54%. Приріст бази оподаткування ПДВ на 1% призводить до зростання середньої ставки податку на 2,38%. Така ознака зазначених податків не може вважатися позитивною. Податковий тягар в економіці за чинної системи оподаткування зростає, однак бажано, щоб основні податки, принаймні ПДВ та прибуткові, були регресивними або пропорційними. Це дозволить уникнути посилення тиску податкового тягаря із зростанням бази оподаткування.

8. В процесі реформування податкової системи України необхідно широко застосовувати екологічні податки. Із збільшенням надходжень до державного бюджету виникає можливість формування нового механізму перерозподілу доходів в економіці, який має враховувати вимоги сталого розвитку. Вважаємо, що усунення в результаті проведення реформи податку на доходи громадян принципу прогресивного оподаткування є певним кроком назад. Застосування такої форми цього податку (з єдиною ставкою) може розглядатися тільки як тимчасовий захід. З використанням світового досвіду в роботі обґрунтована пропозиція встановлення в перспективі в Україні прогресивної шкали ставок податку на доходи громадян з врахуванням трудового стажу працюючого для окремих категорій. Цей захід, що доведено в роботі, зумовлюється не лише вимогами сталого розвитку, а також довгостроковими негативними демографічними тенденціями в Україні. У зв‘язку з чим також запропоновано встановлення в механізмі податку на доходи фізичних осіб норми пільгового оподаткування доходів громадян (сімей), що мають не три, а дві дитини.

9. Удосконалення податкового законодавства викликане потребою та особливостями інтеграції України в Європейський союз. В контексті загальноприйнятої в ЄС концепції податкового регулювання в українській системі повинні відбутися істотні структурні зрушення. Держава повинна управляти податковим тягарем, щоб екологічно-безпечні виробництва знаходили підтримку у вигляді податкових стимулів. До таких виробництв належать, перш за все, ті, що передбачають використання відновлювальних видів природних ресурсів та перехід на споживання альтернативних енергоносіїв (безвідходне виробництво та виробництво без шкідливих для навколишнього середовища викидів), а також повноцінне використання енергії вітру, сонця, геотермальної енергії.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях: Накай А.І. Прибуткове оподаткування та його вплив на фінансово-господарську діяльність підприємств // Науковий вісник. Збірник наукових праць УФЕІ, 1998. - №1. - С.14-16.

Накай А.І. Удосконалення регулювання податкових відносин для розвитку підприємницької діяльності // Науковий вісник. Збірник наукових праць УФЕІ, 1999. - №1. - С.13-18.

Накай А.І. Особливості оподаткування підприємств в Україні // Роль фінансово-кредитної системи у стимулюванні економічного зростання в Україні. Збірник наукових праць. - Луцьк, 1999. - С.306-310.

Накай А.І. Деякі методологічні аспекти дослідження регулятивних властивостей податків // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - 2002. - №2. - С.75-77.

Накай А.І. Реформування податку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку // Науковий вісник Національної академії ДПС України, 2004. - №3(25). - С.78-83.

В інших виданнях: Накай А.І. Податкова політика держави в перехідній економіці // Трансформаційні процеси в господарстві регіонів східної Європи. Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, 10-12 вересня 1997 р.). - Ірпінь: УФЕІ, 1997. - С. 51-52.

Накай А.І., Прядко В.М. Деякі питання формування соціально-економічної політики // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Збірник наукових праць НАНУІРД. - частина І. - Львів, 1998. - С. 138-143.

Дудко В., Скрипник А., Накай А., Чебану А. Модель податкових надходжень України та аналіз ефективності її складових // Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми та шляхи розвитку податкової системи України”. - Ірпінь, 1998. - С. 297-302.

Накай А.І. Становлення ринкових відносин у харчовій промисловості // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи розвитку”. - Київ, 2000. - С.155-156.

Тарангул Л.Л., Накай А.І. Модель фіскальної децентралізації // Наукові доповіді ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь, 2001. - С.85-86.

Накай А.І. До питання про формалізацію регулятивного потенціалу податків // Матеріали науково-практичної конференції “Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку)”. Збірник наукових праць. - Ірпінь, 2001. - С.210-211.

Накай А.І., Журавський В.Л. Стан і перспективи розвитку дистанційного навчання у підвищенні кваліфікації кадрів державної податкової служби України // Матеріали наукових доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь, 2002. - С.433-435.

Накай А.І. Використання податкових важелів регулювання економіки в контексті вимог сталого розвитку // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Трансформація податкових відносин та їх нормативно-правове забезпечення в Україні”. - Ірпінь, 2002. - С.345-347.