Податкові теорії та їх застосування в сучасній системі оподаткування України - Курсовая работа

Зміст Вступ Розділ 1. Податки в економічній теорії 1.1 Сутність класичної теорії податкових відносин 1.2 Роль кейнсіанської школи в теорії податків 1.3 Основні поняття теорії монетаризму Розділ 2. Аналіз еволюції теорії податків 2.1 Порівняльна характеристика кейнсіанської школи і монетаризму 2.2 Аналіз факторів, що впливають на еволюцію бюджетно-податкової політики на сучасному етапі 2.3 Оцінка рівня розвитку бюджетно-податкової політики на сучасному етапі на рівні місцевих бюджетів Розділ 3. Податкові теорії та їх застосування в сучасній системі оподаткування України 3.1 Основні особливості сучасних податкових теорій 3.2 Синтез податкових теорій в сучасній системі оподаткування України Висновки Список використаної літератури Додатки Вступ Податки є не лише головним джерелом доходів бюджету, але й потужним фінансовим інструментом регулювання економіки. Здійснюючи регулювання економіки через податки, держава шляхом зменшення або збільшення маси податкових надходжень, зміни ставок податків і форм оподаткування, надання податкових пільг може сприяти створенню умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, стимулювати інвестиційну, інноваційну й підприємницьку активність. За основу використовувалися західні моделі оподаткування, але при цьому не враховувалися специфічні особливості соціально-економічного розвитку країни, пов’язані з глибокою деформацією інфраструктури економіки України, рівнем розвитку сучасних форм грошового обігу в Україні і в західних країнах. Виникнення багатьох теоретико-методологічних проблем та практичних протиріч з приводу оподаткування, що загострилися у зв’язку з розробкою Податкового кодексу вимагає поглиблення дослідження економічної суті податків, їх еволюції розвитку і ролі у ринковій економіці, функцій податків і принципів формування податкової політики, методів оцінки податкового навантаження та його перерозподілу, взаємодії податків з іншими елементами економічної системи тощо. Найбільш вагомими роботами в теорії податків є праці класиків Дж. Кейнса, Е. Селігмана, А. Сміта, у яких сформульовано основоположні принципи оподаткування, що не втратили своєї актуальності і в сучасних умовах. В умовах переходу до ринкової економіки важливим завданням економічної політики держави є створення й забезпечення функціонування в країні ефективної податкової системи. Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є дослідження, формування та оцінка податкової політики, виходячи з положень класичної, кейнсіаньскої та монетаристської економічних теорій. Основи ж системного підходу до податків були закладені приблизно 230 років тому класиком економічної теорії Адамом Смітом [6, с.59]. Таким чином спочатку податкова теорія була створена (і довгий час панувала) у рамках класичної економічної школи (А. Сміт, Д. Рікардо, Ж. Оподаткування при цьому розглядалося винятково як спосіб створення фінансової бази для виконання цих двох функцій. 1.2 Роль кейнсіанської школи в теорії податків У 30-і роки XX ст. втручання держави в економіку науково обґрунтував англійський економіст Дж. Кейнс. Згідно антикризовій програмі Д.М. Кейнса, податки були вбудовані в систему макроекономічних регуляторів ринку і використовувалися як інструмент конюнктурного регулювання економіки. Регулювання попиту через оподаткування в теорії Кейнса базується на положенні про те, що збільшення податків призводить до скорочення попиту через зменшення розмірів доходу і одночасно через споживчі витрати та збереження пропорції, яка визначається відношенням максимальної вартості до споживання і максимальної вартості до збережень. Таким чином, фіскальна політика розвинених країн демонструвала в цей період усвідомлену послідовну тенденцію використання системи податкових надходжень як інструмент, здатний достатньо ефективно забезпечити перерозподіл ВВП. Найрішучіше проти Дж.М. Кейнса і кейнсіанців у 60-ті роки виступив Мільтон Фрідмен. М. Фрідмен і його прихильники виходили з припущення, що розширення капіталістичного відтворення в довгостроковому періоді можливе лише за умови приросту грошової маси в обігу.