Податкова система та її місце у фінансовій системі держави. Основні принципи законодавчої бази оподаткування: державність, науковість, стабільність, повнота, лояльність та порядок прийняття. Особливості та напрямки економічних концепцій теорії податків.
Вступ Податки є частиною фінансової системи як на макро-, так і на мікрорівні. При виконанні розподільчої функції першочергове значення має стимулюючий напрямок, який набуває все більшого значення в економічній політиці різних країн світу. Кожна країна іде різними економічними шляхами (передусім ринковим або командно-адміністративним), має свої особливості у розвитку економіки, в динаміці розвитку економічних процесів, що впливає і на розвиток окремих складових загальної економічної сис теми, а також на податкову систему держави, яка належить до фінансової системи і повинна постійно пристосовуватись до змін у суспільстві. Податки мають досить високу питому вагу в дохідній частині бюджету будь-якої держави, тому що вони є основним джерелом його наповнення. Більшу питому вагу податкові платежі мають у країнах із командно-адміністративним шляхом розвитку економіки (Швеції, Данії, Бельгії, Нідерландах, Фінляндії). Економічна концепція А. Лаффера, навпаки, спрямована на зменшення податкового тиску, а поповнення бюджету відбувається за рахунок збільшення платників податків та розширення податкової бази. У різних країнах світу податкові системи відрізняються за типом побудови, кількістю податків, ставками податкових платежів, методикою їхнього розрахунку, видом стягнення тощо. Одним із основних є стабільність законодавчої бази. Наприклад, процедура введення нових податків та обовязкових платежів у Великобританії надзвичайно складна і потребує спілкування з громадянами держави. Підвищення ставок податків має бути ретельно обґрунтованим і відбуватися тільки за форс-мажорних обставин, коли необхідно збільшити витрати бюджету. Їх необхідно сплачувати згідно з чинним законодавством. Тому основним у податковому менеджменті є оптимізація податкових платежів певного підприємства відповідно до обставин, що склалися, та умов діяльності. У цьому разі підприємства, які існують в цих країнах, можуть ставити за мету реєстрацію у вільних економічних (або офшорних) зонах. Наприклад, якщо ставка оподаткування прибутку становить 45 %, то в офшорній зоні вона дорівнює лише 12 %. Держава створює такі умови оподаткування, що підприємства не зацікавлені у вивезенні свого капіталу з країни. Теоретичні та методичні засади організації податкових систем країн світу 1.1 Податкова система та її місце у фінансовій системі держави Податок є одним із основних елементів фінансової системи. Вони визначили й економічно-суспільний характер податку, тобто громадяни сплачують частини доходу на користь державних органів управління для виконання ними своїх функцій. Крім того, це обєднання частини доходів, майна, прибутків громадян держави, необхідне для існування суспільства, виконання громадських робіт, соціальної захищеності окремих верств населення, протистояння зовнішнім ворогам та ін. Загалом податкова система являє собою сукупність різних елементів податкових платежів, принципів їх нарахування, порядку та термінів сплати. Основним завданням на макрорівні є наповнення державного бюджету необхідними коштами та забезпечення постійного їх надходження згідно з чинним законодавством. У податковій системі відображені позитивні та негативні риси тієї економічної політики, яку проводить держава, недоліки державного управління. Законодавчі акти мають загалом стабільний характер і можуть змінюватись лише один раз на рік, як правило, під час обговорення та затвердження державного бюджету на наступній рік. Вони також повинні мати стабільний характер і однакове трактування принципів і методів розрахунку податкових платежів як для платника, так і для державного органу, який їх стягує. Загалом зниження або звільнення від сплати податків збільшує доходи платника, а також добробут населення. 1.2 Елементи системи оподаткування та їх характеристика Загалом податкова система будь-якої держави складається з правових відносин та безпосередньо податкових платежів. Насамперед це безпосередньо платники податків юридичні та фізичні особи. Так, у деяких країнах (США, Великобританії, Німеччині) фізична особа сама вибирає порядок сплати та ставку прибуткового податку залежно від різних чинників. Наприклад, податок на додану вартість обєктом оподаткування є додана вартість, податок на землю земля, прибутковий податок дохід громадян. Як правило, це стосується непрямих податків; • регресивна ставка. Наприклад, фірма може обійтися без реклами, без власного транспортного засобу і не мати витрат за цими статтями, але вона не може не сплачувати ПДВ (якщо здійснює якусь комерційну операцію), обовязкові відрахування з фонду заробітної плати (якщо на фірмі працюють наймані працівники і їм сплачується заробітна плата) тощо. Ставка оподаткування залишається незмінною незалежно від зміни бази оподаткування (наприклад, ПДВ); • регресивні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
