Характеристика місцевих податків як основного джерела доходів місцевих бюджетів. Правила стягнення муніципальних, житлових, земельних та професійних податків у Франції, США, Іспанії та Великобританії. Гербовий, реєстровий та комісійний збір в Італії.
При цьому в розвинутих країнах місцеві податки і збори, як правило, мають досить велику питому вагу в загальній сумі грошових надходжень органів регіонального й місцевого самоврядування, на відміну від колишніх соціалістичних країн, де протягом довгих років застосовувалися методи централізованого планового управління, в результаті чого ще й досі власні кошти у формі місцевих податків і зборів становлять незначний відсоток у доходах місцевих бюджетів. Міста в США мають свої податкові джерела й отримують майже половину доходів, використовуючи свої повноваження вводити податки та стягувати плату за свої послуги. З інших місцевих податків можна виділити податок на готельне обслуговування (приблизно 5% від плати за готель), податок на комунальні послуги (телефон, газ, електрика), податок на угоди. Крім цих податків, місцеві уряди можуть вводити цілий ряд інших податків: на прибирання територій, на озеленення, за перевищення допустимого ліміту щільності забудови; мита на утримання Сільськогосподарської, Торгово-промислової палат і Палати ремесел, збори на освоєння рудників, на установку електроосвітлення та ін. До податків, переданих територіям, належить також податок на майно, яке переходить у порядку спадщини або дарування.Це дасть змогу адаптувати місцеві способи мобілізації фінансових ресурсів до специфічних потреб територіальних громад з урахуванням особливостей державного адміністративно-територіального устрою при дотриманні загальних принципів національної бюджетно-податкової політики.
Вывод
Теорія і досвід окремих країн свідчать, що система місцевих податків і зборів повинна відзначатися гнучкістю використовуваних фіскальних інструментів. Це дасть змогу адаптувати місцеві способи мобілізації фінансових ресурсів до специфічних потреб територіальних громад з урахуванням особливостей державного адміністративно-територіального устрою при дотриманні загальних принципів національної бюджетно-податкової політики. Система місцевих податків і зборів повинна бути вмонтованим механізмом адаптації, що забезпечує можливості перманентного пошуку кращих рішень шляхом ініціативних дій органів регіонального й місцевого самоврядування в межах установленого правового поля.
Таким чином, практика організації місцевого оподаткування в різних країнах різноманітна. Дещо із цього досвіду, з урахуванням особливостей нашої економіки, Україна може запозичити.
Список литературы
1. Вишневський В.П., Рибак В.В. Місцеві податки і збори у ринковій економіці // Фінанси України. -2001. - №1. - С.11.
2. Захожай В.Б., Литвиненко Я.В., Захожай К.В., Литвиненко Р.Я. Система оподаткування та податкова політика: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - С.468.
3. Крисоватий А.І.Місцеві податки у США та особливості їх справляння // Фінанси України. - 1999. - №1. - С.100.
4. Слухай С.В., Гончаренко О.В. Зарубіжний досвід організації місцевих фінансів // Фінанси України. - 2006. - №7. - С.12.
5. Ткаченко Н.М., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність: Навч. посібник. - К .: Алеута, 2004. - С.554.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
